Карлос Марія де Альвеар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлос Марія де Альвеар
ісп. Carlos María de Alvear
Карлос Марія де Альвеар
Прапор
2-й Верховний правитель Об'єднаних провінцій Ла-Плати
9 січня 1815 року — 20 квітня 1815 року
Попередник: Гервасіо Антоніо де Посадас
Наступник: Ігнасіо Альварес Томас
 
Ім'я при народжені: ісп. Carlos Antonio del Santo Ángel Guardián de Alvear y Balbastro
Народження: 25 жовтня 1789(1789-10-25)[1][2][3]
Санту-Анжелу, Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія, Португальська колоніальна імперія, Королівство Португалія, Португалія
Смерть: 3 листопада 1852(1852-11-03)[1][2] (63 роки)
Вашингтон, США
Поховання: Реколета
Країна: Аргентина і Бразилія
Релігія: католицтво
Діти: Торкуато де Альвеарd і Diego de Alveard
 
Військова служба
Звання: Генерал
Битви: Аргентино-бразильська війна
Війна п'ятої коаліції

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ка́рлос Марія де Альвеа́р (ісп. Carlos María de Alvear; 25 жовтня 1789, Санту-Анжелу — 3 листопада 1852, Нью-Йорк, США) — аргентинський військовий і державний діяч, генерал. Верховний правитель Об'єднаних провінцій Ла-Плати у 1815 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Альвеар здобув освіту в Буенос-Айресі та Англії. У 1806—1811 роках служив в іспанських королівських військах, брав участь у війні проти Наполеона.

У 1812 році Альвеар разом із Хосе де Сан-Мартіном повернувся до Буенос-Айреса, де почав відігравати важливу роль у війні за незалежність аргентинського народу. У 1813 році був головою Генеральної конституційної асамблеї Об'єднаних провінцій Ла-Плати, яка розробила конституцію країни, у 1814 році очолив патріотів у Буенос-Айресі, які змусили іспанських роялістів у Монтевідео капітулювати.

9 січня 1815 року Альвеар зайняв посаду верховного правителя Об'єднаних провінцій Ла-Плати. Однак, його прагнення до особистої влади, а також погодження на встановлення англійського протекторату над провінціями Ла-Плати призвели до його скидання у квітні того самого року.

Альвеар втік за кордон й повернувся на батьківщину тільки після амністії у 1821 році. Після цього займав пости посла у США (1824 та 1838), військового та морського міністра, а також головнокомандувача аргентинськими військами під час Аргентино-бразильської війни (1826—1828).

Похований на кладовищі Реколета.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]