Карлос Ренато Фредеріко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Карлос Ренато Фредеріко
Особові дані
Народження 21 лютого 1957(1957-02-21) (62 роки)
  Морунгаба, Бразилія
Зріст 183[1]
Вага 79[1]
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1975–1980 Бразилія «Гуарані» (Кампінас) 80 (24)
1980–1984 Бразилія «Сан-Паулу» 83 (33)
1985 Бразилія «Ботафогу» 17 (2)
1986–1989 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 66 (18)
1989–1993 Японія «Ніссан Моторс» 58 (35)
1993 Японія «Касіва Рейсол»  ? (?)
1994–1996 Бразилія «Понте-Прета»  ? (?)
1997 Бразилія «Таубате» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1979–1992 Бразилія Бразилія 22 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Карлос Ренато Фредеріко (порт. Carlos Renato Frederico, нар. 21 лютого 1957, Морунгаба, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав за національну збірну Бразилії.

Дворазовий переможець Ліги Пауліста. Чемпіон Японії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1975 року виступами за команду клубу «Гуарані» (Кампінас), в якій провів п'ять сезонів, взявши участь у 80 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Сан-Паулу», до складу якого приєднався 1980 року. Відіграв за команду із Сан-Паулу наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сан-Паулу», був основним гравцем команди.

Згодом з 1985 по 1996 рік грав у складі команд клубів «Ботафогу», «Атлетіко Мінейру», «Ніссан Моторс», «Касіва Рейсол» та «Понте-Прета».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Таубате», за команду якого виступав протягом 1997 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1979 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у формі головної команди країни двадцять два матчі, забивши три голи.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1979 року у різних країнах, на якому команда здобула бронзові нагороди, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка Америки 1983 року в різних країнах, де разом з командою здобув «срібло».

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Сан-Паулу»: 1980, 1981
«Ніссан Моторс»: 1990

Особисті[ред. | ред. код]

  • Найкращий бомбардир чемпіонату Японії
1989—1990 (17), 1990—1991 (10)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Renato - Pelé.net (pt). Процитовано 1º ottobre 2009.