Карлос Фуентес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлос Фуентес
ісп. Carlos Fuentes
Carlos Fuentes.jpg
Ім'я при народженні ісп. Carlos Fuentes Freire
Псевдо Emmanuel Matta
Народився 11 листопада 1928(1928-11-11)
Панама, Панама
Помер 15 травня 2012(2012-05-15) (83 роки)
Мехіко, Мексика
·серцево-судинні захворювання
Поховання
Громадянство Мексика Мексика
Діяльність прозаїк, журналіст
Alma mater Національний Автономний Університет Мексики
Мова творів іспанська
Роки активності 1954—2012
Жанр роман, есе, театр
Magnum opus Смерть Артемио Круса (1962)
Старий ґрінго (1984)
Членство Національна колегія Мексики[d], Мексиканська лінгвістична академія[d] і Американська академія мистецтв і наук
У шлюбі з Rita Macedo[d] і Silvia Lemus[d]
Діти Carlos Fuentes Lemus[d]
Автограф Firma de Carlos Fuentes.jpg
Нагороди
Сайт: clubcultura.com/clubliteratura/clubescritores/carlosfuentes/index.htm

CMNS: Карлос Фуентес на Вікісховищі

Ка́рлос Фуе́нтес (ісп. Carlos Fuentes; нар.11 листопада 1928, Панама — пом.15 травня 2012, Мехіко) — мексиканський письменник, один із найвідоміших романістів та есеїстів іспаномовного світу. Справив значний вплив на латиноамериканську літературу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Його батько був мексиканським дипломатом, тому дитинство Карлоса минуло в постійних переїздах. Зростав у різних містах обох Америк (Кіто, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, Вашинґтоні, Сантьяґо та Буенос-Айресі). Згодом Карлос також обрав кар'єру дипломата, зокрема був послом Мексики у Франції в 1970-их роках.

Міжнародну славу принесла йому видана 1962 року «Смерть Артеміо Круса», проте вже дебютний роман Фуентеса «Край найпрозорішого повітря» продемонструвала наявність письменницького хисту й діапазон його інтересів. У своїх працях порушує питання мексиканської історії та ідентичності, у багатьох із них трапляється тема мексиканської революції та захоплення містами Мексики.

За Фуентесом, сучасна Мексиканська держава є «дитиною» багатовікового проникнення іспанських впливів у ацтекське суспільство, а також і зовнішніх впливів потужного північного сусіда — Сполучених Штатів.

Фантастика у творчості Карлоса Фуентеса[ред. | ред. код]

Як і творчість його знаменитих латиноамериканських колег — Хорхе Борхеса, Адольфо Біой Касареса, Габріель Гарсія Маркеса, Хуліо Кортасара, твори Карлоса Фуентеса ніколи не належали до суто «жанрової» фантастики, проте майже завжди містять фантастичні, міфологічні чи сюрреалістичні елементи. Фантастика у Фуентеса — це не гра непізнаваних стихійних сил, а засіб дослідження самої природи уяви. У цьому Фуентес почасти близький іншому найбільшому прозаїку Латинської Америки — аргентинцеві Хуліо Кортасара.

Першою його книгою була збірка оповідань «Замасковані дні», розповіді з якої насичені міфологією народів Мексики, як давніх, так і сучасних. Розповідь у його першому романі «Край безхмарної ясності» йде від імені індіанця, що також є аватаром ацтекського бога війни, що віддає перевагу виступати в сучасному світі в ролі трикстера, а не істоти колишнього і уособленням загибелі для смертних, котрі зустрічають його. В оповіданні «Чак Мооль» статуя стародавнього індіанського божества оживає і набуває владу господарем. В основі сюжету п'єси «Усі кішки — сірі» також знаходиться конфлікт богів, які носять вигляду людей. Його найвідоміший роман «Смерть Артеміо Круса» розповідає про посмертну фантазію про возз'єднання численних двійників головного героя-епоніма. Двійники — змінюють шкіру — з'являються у багатьох роботах Фуентеса: боги вселяються в людей і навпаки, чоловіки і жінки міняються тілами, аватари є створінням майбутнього. Характерним прикладом є повість «Аура» — надприродна історія про людину, пійману в пастку примарою, при цьому її особистість заміщається мерцем, давним-давно померлим чоловіком відьми, що керує всім цим дійством. Як і у випадку численних історій про допельгангера 19-го століття — двійник поїдає свого господаря. Дещо ускладнюється поняття про двійників у романі «La cabeza de la hidra», де відбувається ковзання всередину і назовні надприродною реальності, порушуючи її зміст. У книзі показана Мексика напередодні Третьої світової війни.

Неоавангардистський роман-притча «Terra Nostra» — це складна і глибока спроба втілити весь мексиканський міф в одній книзі. Вся Латинська Америка (і навіть Земля в цілому), «вміщена» в Париж якоїсь альтернативної історії, що стикається з тубільними богами землі. Інший роман Фуентеса — «Старий грінго» розповідає про останні місяці Аброса Грінго, який перетворюється на надприродну істоту. Герой-оповідач похмурого плачу-реквієму за людством, роману «Cristóbal nonato» — людський зародок, що веде оповідь з утроби матері й пророкує руйнацію Мексики і всього світу від прискореної зміни клімату. «La Silla del Aguila» — сатира на Мексику з близького майбутнього (2020), в якому Сполучені Штати Америки саботують мексиканські системи зв'язку (у відповідь на це Мексика не підтримує лінію США в нафтовому розгляді), змушуючи людей спілкуватися звичайними листами (роман сам по собі епістолярний).

У 2007 році Фуентес випустив збірку своїх фантастичних оповідань і повістей під назвою «Cuentos sobrenaturales».


Бібліографія[ред. | ред. код]

Романи
  • La Región Más Transparente (1958)
  • Las Buenas Conciencias (1961)
  • Aura (1961)
  • La muerte de Artemio Cruz (1962)
  • Cambio de piel (1967)
  • Zona sagrada(1967)
  • Cumpleaños (1969)
  • Terra Nostra (1975)
  • La cabeza de la hidra (1978)
  • Agua quemada (1980)
  • Una familia lejana(1980)
  • Orquídeas a la luz de la luna (1982)
  • Gringo viejo(1985)
  • Cristóbal Nonato (1987)
  • Ceremonias del alba (1991)
  • The Campaign (1992)
  • El naranjo (1994)
  • Diana o la cazadora solitaria(1995)
  • La frontera de cristal (1996)
  • Los años con Laura Díaz (1999)
  • Instinto de Inez (2001)
  • La Silla del Águila (2003)
  • Todas las Familias Felices (2006)
  • La Voluntad y la Fortuna (2008)
Новели
  • Los días enmascarados (1954)
  • Cantar de ciegos (1964)
  • Chac Mool y otros cuentos (1973)
  • Agua quemada (1983)
  • Dos educaciones. (1991)
  • Los hijos del conquistador (1994)
  • Inquieta compañía (2004)
  • Las Dos Elenas
  • El hijo de Andres Aparicio
Есеї
  • La nueva novela hispanoamericana (1969)
  • El mundo de José Luis Cuevas (1969)
  • Casa con dos puertas (1970)
  • Tiempo mexicano (1971)
  • Miguel de Cervantes o la crítica de la lectura (1976)
  • Myself With Others (1988)
  • El Espejo Enterrado (1992)
  • Geografía de la novela (1993)
  • Tres discursos para dos aldeas
  • Nuevo tiempo mexicano (1995)
  • Retratos en el tiempo, with Carlos Fuentes Lemus (2000)
  • Los cinco soles de México: memoria de un milenio (2000)
  • En esto creo (2002)
  • Contra Bush (2004)
  • Los 68 (2005)
П'єси
  • Todos los gatos son pardos (1970)
  • El tuerto es rey (1970).
  • Los reinos originarios (1971)
  • Orquídeas a la luz de la luna. Comedia mexicana. (1982)
  • Ceremonias del alba (1990)
Сценарії
  • ¿No oyes ladrar los perros? (1974)
  • Pedro Páramo (1968)

Посилання[ред. | ред. код]