Карлос Фуентес
| Карлос Фуентес | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісп. Carlos Fuentes | ||||
 | ||||
| Народився | 11 листопада 1928 Панама, Панама | |||
| Помер | 15 травня 2012 (83 роки) Мехіко, Мексика | |||
| Поховання | цвинтар Монпарнас[1] | |||
| Громадянство |  Мексика | |||
| Діяльність | прозаїк, журналіст | |||
| Alma mater | Національний автономний університет Мексики і The Grange School, Santiagod | |||
| Заклад | Браунський університет, Принстонський університет, Гарвардський університет, Колумбійський університет і Пенсільванський університет | |||
| Мова творів | іспанська | |||
| Роки активності | 1954—2012 | |||
| Жанр | роман, есе, театр | |||
| Magnum opus | Смерть Артемио Круса (1962) Старий ґрінго (1984) | |||
| Членство | Національна колегія Мексикиd, Мексиканська лінгвістична академія і Американська академія мистецтв і наук | |||
| У шлюбі з | Rita Macedod і Silvia Lemusd | |||
| Діти | Carlos Fuentes Lemusd | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Карлос Фуентес у Вікісховищі | ||||
Ка́рлос Фуе́нтес (ісп. Carlos Fuentes; нар.11 листопада 1928, Панама — пом.15 травня 2012, Мехіко) — мексиканський письменник, один із найвідоміших романістів та есеїстів іспаномовного світу. Справив значний вплив на латиноамериканську літературу.
Його батько був мексиканським дипломатом, тому дитинство Карлоса минуло в постійних переїздах. Зростав у різних містах обох Америк (Кіто, Монтевідео, Ріо-де-Жанейро, Вашинґтоні, Сантьяґо та Буенос-Айресі). Згодом Карлос також обрав кар'єру дипломата, зокрема був послом Мексики у Франції в 1970-их роках.
Міжнародну славу принесла йому видана 1962 року «Смерть Артеміо Круса», проте вже дебютний роман Фуентеса «Край найпрозорішого повітря» продемонструвала наявність письменницького хисту й діапазон його інтересів. У своїх працях порушує питання мексиканської історії та ідентичності, у багатьох із них трапляється тема мексиканської революції та захоплення містами Мексики.
За Фуентесом, сучасна Мексиканська держава є «дитиною» багатовікового проникнення іспанських впливів у ацтекське суспільство, а також і зовнішніх впливів потужного північного сусіда — Сполучених Штатів.
Як і творчість його знаменитих латиноамериканських колег — Хорхе Борхеса, Адольфо Біой Касареса, Габріель Гарсія Маркеса, Хуліо Кортасара, твори Карлоса Фуентеса ніколи не належали до суто «жанрової» фантастики, проте майже завжди містять фантастичні, міфологічні чи сюрреалістичні елементи. Фантастика у Фуентеса — це не гра непізнаваних стихійних сил, а засіб дослідження самої природи уяви. У цьому Фуентес почасти близький іншому найбільшому прозаїку Латинської Америки — аргентинцеві Хуліо Кортасара.
Першою його книгою була збірка оповідань «Замасковані дні», розповіді з якої насичені міфологією народів Мексики, як давніх, так і сучасних. Розповідь у його першому романі «Край безхмарної ясності» йде від імені індіанця, що також є аватаром ацтекського бога війни, що віддає перевагу виступати в сучасному світі в ролі трикстера, а не істоти колишнього і уособленням загибелі для смертних, котрі зустрічають його. В оповіданні «Чак Мооль» статуя стародавнього індіанського божества оживає і набуває владу господарем. В основі сюжету п'єси «Усі кішки — сірі» також знаходиться конфлікт богів, які мають вигляд людей. Його найвідоміший роман «Смерть Артеміо Круса» розповідає про посмертну фантазію про возз'єднання численних двійників головного героя-епоніма. Двійники — змінюють шкіру — з'являються у багатьох роботах Фуентеса: боги вселяються в людей і навпаки, чоловіки і жінки міняються тілами, аватари є створінням майбутнього. Характерним прикладом є повість «Аура» — надприродна історія про людину, пійману в пастку примарою, при цьому її особистість заміщається мерцем, давним-давно померлим чоловіком відьми, що керує всім цим дійством. Як і у випадку численних історій про допельгангера 19-го століття — двійник поїдає свого господаря. Дещо ускладнюється поняття про двійників у романі «La cabeza de la hidra», де відбувається ковзання всередину і назовні надприродної реальності, порушуючи її зміст. У книзі показано Мексику напередодні Третьої світової війни.
Неоавангардистський роман-притча «Terra Nostra» — це складна і глибока спроба втілити весь мексиканський міф в одній книзі. Вся Латинська Америка (і навіть Земля в цілому), «вміщена» в Париж якоїсь альтернативної історії, що стикається з тубільними богами землі. Інший роман Фуентеса — «Старий грінго» розповідає про останні місяці Аброса Грінго, який перетворюється на надприродну істоту. Герой-оповідач похмурого плачу-реквієму за людством, роману «Cristóbal nonato» — людський зародок, що веде оповідь з утроби матері й пророкує руйнацію Мексики і всього світу від прискореної зміни клімату. «Трон орла» (ісп.) — сатира на Мексику з близького майбутнього (2020), у якому Сполучені Штати Америки саботують мексиканські системи зв'язку (у відповідь на це Мексика не підтримує лінію США в нафтовому розгляді), змушуючи людей спілкуватися звичайними листами (роман сам по собі має переважно епістолярний характер).
У 2007 році Фуентес випустив збірку своїх фантастичних оповідань і повістей під назвою «Cuentos sobrenaturales».
- Романи
- La Región Más Transparente (1958)
- Las Buenas Conciencias (1961)
- Aura (1961)
- La muerte de Artemio Cruz (1962)
- Cambio de piel (1967)
- Zona sagrada(1967)
- Cumpleaños (1969)
- Terra Nostra (1975)
- La cabeza de la hidra (1978)
- Agua quemada (1980)
- Una familia lejana(1980)
- Orquídeas a la luz de la luna (1982)
- Gringo viejo(1985)
- Cristóbal Nonato (1987)
- Ceremonias del alba (1991)
- The Campaign (1992)
- El naranjo (1994)
- Diana o la cazadora solitaria(1995)
- La frontera de cristal (1996)
- Los años con Laura Díaz (1999)
- Instinto de Inez (2001)
- Трон орла / La Silla del Águila (2003)
- Todas las Familias Felices (2006)
- La Voluntad y la Fortuna (2008)
- Новели
- Los días enmascarados (1954)
- Cantar de ciegos (1964)
- Chac Mool y otros cuentos (1973)
- Agua quemada (1983)
- Dos educaciones. (1991)
- Los hijos del conquistador (1994)
- Inquieta compañía (2004)
- Las Dos Elenas
- El hijo de Andres Aparicio
- Есеї
- La nueva novela hispanoamericana (1969)
- El mundo de José Luis Cuevas (1969)
- Casa con dos puertas (1970)
- Tiempo mexicano (1971)
- Miguel de Cervantes o la crítica de la lectura (1976)
- Myself With Others (1988)
- El Espejo Enterrado (1992)
- Geografía de la novela (1993)
- Tres discursos para dos aldeas
- Nuevo tiempo mexicano (1995)
- Retratos en el tiempo, with Carlos Fuentes Lemus (2000)
- Los cinco soles de México: memoria de un milenio (2000)
- En esto creo (2002)
- Contra Bush (2004)
- Los 68 (2005)
- П'єси
- Todos los gatos son pardos (1970)
- El tuerto es rey (1970).
- Los reinos originarios (1971)
- Orquídeas a la luz de la luna. Comedia mexicana. (1982)
- Ceremonias del alba (1990)
- Сценарії
- ¿No oyes ladrar los perros? (1974)
- Pedro Páramo (1968)
- Карлос Фуентес. Ціна життя / пер. з ісп. Дмитра Андрухіва. — К. : Всесвіт, №2, 1976. — 120-128 с.
- Карлос Фуентес. Аура (Латиноамереканська повість) / пер. з ісп. Анатолія Тупикова. — К. : Дніпро, 1978. — 249-276 с.
- Карлос Фуентес. Трон орла / пер. з ісп. Галини Верби. — Х. : Фоліо, 2015. — 350 с. — ISBN 978-966-03-7236-8.
- Фуентес, Карлос // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 706. — ISBN 966-692-744-6.
- Фуентес // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографія
 Хорхе Гільєн (1976) •  Алехо Карпентьєр (1977) • Дамасо Алонсо (1978) •  Хорхе Луїс Борхес + Герардо Дієго (1979) •  Хуан Карлос Онетті (1980) • Октавіо Пас (1981) • Луїс Росалес (1982) • Рафаель Альберті (1983) • Ернесто Сабато (1984) • Гонсало Торренте Бальєстер (1985) • Антоніо Буеро Вальєхо (1986) • Карлос Фуентес (1987) • Марія Самбрано (1988) • Адольфо Біой Касарес (1990) • Франсіско Аяла (1991) • Дульсе Марія Лойнас (1992) • Мігель Делібес (1993) •  Маріо Варгас Льйоса (1994) • Каміло Хосе Села (1995) • Хосе Гарсія Ньєто (1996) • Гільєрмо Кабрера Інфанте (1997) • Хосе Єрро (1998) •  Хорхе Едвардс (1999) • Франсіско Умбраль (2000, ) •  Альваро Мутіс (2001) • Хосе Хіменес Лозано (2002) • Гонсало Рохас (2003) • Рафаель Санчес Ферлозіо (2004) • Серхіо Пітоль (2005) • Антоніо Гамонеда (2006) • Хуан Гельман (2007) • Хуан Марсе (2008) • Хосе Еміліо Пачеко (2009) • Ана Марія Матуте (2010) • Ніканор Парра (2011) • Хосе Мануель Кабальєро Бональд (2012) • Елена Понятовська (2013) • Хуан Гойтісоло (2014) • Фернандо дель Пасо (2015) • Едуардо Мендоса (2016) •  Серхіо Рамірес (2017) • Іда Вітале (2018) • Джоан Маргаріт (2019) • Франсіско Брінес (2020) • Кристіна Пері Россі (2021) •  Рафаель Каденас (2022) • Луїс Матео Дієс (2023) |
- Народились 11 листопада
- Народились 1928
- Померли 15 травня
- Померли 2012
- Поховані на цвинтарі Монпарнас
- Випускники Національного автономного університету Мексики
- Науковці Принстонського університету
- Викладачі Гарвардського університету
- Співробітники Колумбійського університету
- Науковці Пенсільванського університету
- Члени Мексиканської академії мови
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Кавалери ордена Ізабелли Католички
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери ордена Заслуг (Чилі)
- Лауреати премії Сервантеса
- Лауреати міжнародної премії Альфонсо Реєса
- Лауреати премії «Форментор»
- Почесні доктори Гарвардського університету
- Почесні доктори університету Бордо III
- Почесні доктори Університету Маямі
- Посли Мексики у Франції
- Лауреати премії принцеси Астурійської
- Лауреати премії Ромуло Гальєгоса
- Прозаїки Мексики
- Письменники-фантасти Мексики
- Іспаномовні письменники-фантасти
- Уродженці міста Панама