Карлос Шерман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлос Шерман
Карлас Шэрман
Народився 25 жовтня 1934(1934-10-25)
Монтевідео, Уругвай
Помер 4 березня 2005(2005-03-04) (70 років)
Норвегія
Поховання Мінськ
Громадянство Уругвай Уругвай, Білорусь Білорусь
Діяльність перекладач, поет, письменник
Alma mater Університет Моронаd
Заклад Центральна наукова бібліотека ім. Я. Коласа НАН Білорусіd
Мова творів іспанська, білоруська
Жанр поезія
Членство Білоруський ПЕН-центр і СП СРСР

Карлос Шерман (білор. Карлас Шэрман, 25 жовтня 1934 — 4 березня 2005) — народжений в Уругваї білоруський перекладач з іспанської, письменник, борець за права людини і почесний віце-президент білоруського ПЕН-клубу (міжнародної асоціації письменників, метою якої є захист письменницьких прав, боротьба за свободу слова і особистості). Шерман переклав іспанською твори кількох білоруських письменників і поетів (таких як Якуб Колас, Янка Купала, Ригор Бородулін, Василь Биков), на білоруською — твори Лорки, Неруди і багатьох інших, писав вірші іспанською.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шерман народився в Монтевідео, столиці Уругваю. Його батько був єврейським емігрантом із Західної Білорусії, а мати була індіанкою. Виріс в Аргентині, вивчав філологію в Національному інституті імені М. Морена в Буенос-Айресі з 1951 по 1956 і там само почав свою кар'єру письменника. Товаришував з поетом Пабло Нерудою. Працював у видавництві «Лосада» (19541956), в 1955 став головним редактором газети «Mi Pueblo».

У 1956 під впливом совєцької пропаганди його батько вирішив повернутися до Білорусі всією родиною. Там Шерман спочатку працював токарем на сірниковій фабриці, старшим продавцем книгарні в Пінську Брестської області (19561962), позаштатним перекладачем, а потім в якості перекладача і бібліотекаря1964 бібліограф, з 1977 завідувач редакційно-видавничим сектором Фундаментальної бібліотеки імені Якуба Коласа Національної академії наук Білорусі). З 1980 присвятив себе літературній діяльності.

В кінці 1980-х Шерман почав кампанію зі створення Білоруського центру міжнародної письменницької правозахисної організації ПЕН, і після створення Білоруського ПЕН-центру був його віце-президентом до 2001, коли був змушений піти у відставку через проблеми зі здоров'ям.

Шерман помер в лікарні Норвегії на 71 році життя. Відспівування і прощання з ним відбулося 10 березня 2005 в католицькому соборі норвезького містечка Крістіансанн, де сім'я жила останні роки. Після цього тіло було піддане кремації, а прах Карлоса Шермана перевезений до Білорусі.

Творчість[ред. | ред. код]

В Аргентині Шерман публікувався з 1952, в російській періодиці Білорусі — з 1964, на білоруською мовою — з 1975. З іспанської переклав білоруською твори різних авторів, серед яких були Ніколас Гільєн, Габрієль Гарсія Маркес, Фелікс Піт Родрігес, Армандо Техадо Гомес, Габріела Містраль, антологія сучасної кубинської поезії.

У його перекладі з білоруської іспанською вийшли збірки віршів і прози більше 10-х авторів, в тому числі:

Твори Карлоса Шермана:

  • поема «Дождь в Королищевичах» (переклад з іспанської Р. Бородуліна, 1984)
  • збірка віршів «Сни» (переклад з іспанської Р. Бородуліна і В. Сьомухи, 1989)
  • збірнка літературно-критичних есе «Тайны почерка» (1995)
  • поема «Направления света» (іспанською та в перекладах Віри Річ англійською, Р. Бородуліна білоруською, 2000)

Шерман був членом Спілки білоруських письменників1979) і членом Міжнародної асоціації літературних критиків.

Примітки[ред. | ред. код]


Пам'ять[ред. | ред. код]

Логотип Премії імені Карлоса Шермана

У 2016 році на честь Карлоса Шермана була названа премія імені Карлоса Шермана за переклад іноземних творів білоруською мовою[1].

Посилання[ред. | ред. код]

  • Беларускія пісьменнікі. Біябібліяграфічны слоўнік.  — Мн.,, 1995. — Т. 6. — 444—446 с.
  • CARLOS SHERMAN translated by VERA RICH. «Mindfire». Архів оригіналу за 28 жовтня 2004. Процитовано 11 липня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |11= (довідка)
  1. Прэмія імя Карласа Шэрмана. Беларускі ПЭН-Цэнтр (біл.) . Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.