Карло Крівеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Крівеллі
Carlo Crivelli
Carlo Crivelli 050.jpg
При народженні Carlo Crivelli
Народження 1435?
Венеція
Смерть 1495 ?
  Асколі Піченто
Національність італієць
Громадянство Італія
Жанр портрет
Діяльність художник
Напрямок Відродження
Роки творчості 1455-1594
Вчитель Francesco Squarcioned і Якобелло дель Фйоре
Відомі учні Nicola Filotesiod
Твори вівтарі, фрески, портрети
Автограф Signature of Carlo Crivelli, c. 1468.JPG

CMNS: Карло Крівеллі на Вікісховищі

Карло Крівеллі (італ. Carlo Crivelli 1430/1435 ?, Венеція — 1495 ?) — італійський художник доби раннього Відродження.

Життєпис. Ранні роки[ред. | ред. код]

Марія Магдалина, деталь поліптиха Св. Франциска Монтефьоре, 1470 р.

Точної дати народження художника не встановлено. Відомо лише, що походив з родини художника Якопо Крівеллі. Мав брата — Вітторіо Крівеллі. Відомостей про навчання не маємо теж. Ймовірно, це навчання і праця під керівництвом батька. Мали вплив на свідомість художника і твори венеціанських майстрів — Альвізе Віваріні, Джентіле Белліні, які той міг бачити в церквах Венеції.

Скандальний документ[ред. | ред. код]

Перший документ щодо художника — має скандальну славу і є свідоцтвом могутніх пристрастей і палких почуттів, на які той був здатний. Карло викрав дружину моряка, яку покохав, мав з нею статеві стосунки, порушивши в очах католицької церкви і сусідів — моралістів святі настанови чужого подружнього життя. Любовна пригода закінчилася для молодого художника судом, судовим покаранням у шість місяців ув'язненя і грошовим штрафом (наче кохання лікується тюремним ув'язненням). Перше свідоцтво щодо художника датоване березнем 1457 року.

Вимушена еміграція[ред. | ред. код]

Марія Магдалина. Маастріхт.

Після місяців ув'язнення був вимушений покинути Венецію, рятуючись від осуду і рятуючи власне життя. Молодик перебрався у венеціанські володіння в Далмацію, де працював в місті Зара. У «вигнанні» разом з ним жив і працював брат Вітторіо.

Повернення в Італію[ред. | ред. код]

Близько 1468 року художник повернувся в Італію і працює в провінційних містах — Асколі, Фермо, Камерно. Близько 1478 року від оселився в місті Асколі, де придбав власний будинок. Був одружений і мав сина, що помер. Дружину художника після 1495 року рахували удовою.

Посмертне ставлення[ред. | ред. код]

Венеціанська школа живопису, що мала повільний шлях розвитку впродовж 15 століття, зробила велетенський крок уперед на зламі 15-16 століть і набула якісних змін. Це відбулося завдяки велетенським зусиллям і творчій напрузі Джованні Белліні, Джорджоне, Тиціана, Лоренцо Лотто. Більшість венеціанських художників 15 століття були забуті, серед них і Карло Крівеллі. Новому століттю не були потрібні суворі святі Карло Крівеллі, наче закуті в металевий одяг, з янголами, нібито висіченими з каменю. Забуття утрималося до 19 століття, коли твори майстра повернули в історію венеціанського і європейського мистецтва італійські дослідники абат Ланци та Аміко Річчі.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Мадонна з немовлям. Св. франциск Ассізький
Св. Єронім і Св. Августин. Галерея Академії, Венеція.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Арсенишвили И. В. Карло Кривелли — М.: Искусство, 2000. — 144 с. — ISBN 5-210-02546-2.
  • Дзуффи С. Возрождение. XV век. Кватроченто — М.: Омега-пресс, 2008. — С. 260—261. — 384 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-465-01772-5.
  • Philip Hendy: Die National-Galerie London. Gütersloh: Bertelsmann.
  • Die berühmtesten Gemälde der Welt. Bergisch Gladbach: Imprimatur Druck- und Verlagsgesellschaft, 1976.
  • Ronald Lightbown: Carlo Crivelli. New Haven, London 2004: Yale University Press

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Крівеллі

Див. також[ред. | ред. код]