Очікує на перевірку

Карло Крівеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Крівеллі
Carlo Crivelli
При народженніCarlo Crivelli
Народження1435?
Венеція
Смерть1495 ?
 Асколі Піченто
Національністьіталієць
КраїнаІталія
Жанрпортрет
Діяльністьхудожник
НапрямокВідродження
Роки творчості1455-1594
ВчительFrancesco Squarcioned і Якобелло дель Фйоре
Відомі учніNicola Filotesiod
Творивівтарі, фрески, портрети
Брати, сестриVittore Crivellid[2]
Роботи в колекціїШтедель, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[3], Королівські музеї витончених мистецтв[4], Museum Catharijneconventd, Рейксмузей, Музей Вікторії та Альберта, Ватиканська пінакотека, Museo Diocesanod, Stibbert Museumd, Aartsbisschoppelijk Museumd, Національна галерея, Honolulu Museum of Artd, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Upton Housed, Брера, Музей мистецтв Філадельфії, Художній музей Волтерс, Академія Каррара, El Paso Museum of Artd, San Diego Museum of Artd, Берлінська картинна галерея, Національний музей у Кракові, Портландський мистецький музей, Галерея Академії (Венеція), музей Кастельвеккйо, Бруклінський музей, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Денверський художній музей, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Інститут мистецтв Кларкаd, Художня галерея Єльського університету, Musée du Petit Palaisd, Pinacoteca parrocchiale (Corridonia, Italy)d, Pinacoteca civica "Francesco Podesti"d, Музей Польді-Пеццолі, Philbrook Museum of Artd, Пінакотека замку Сфорца, Pinacoteca civica di Ascoli Picenod, Художній інститут Чикаго, Музей образотворчих мистецтв, Боннефантенмузеумd, Вустерський музей мистецтв, Палаццо Колонна, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, collection Abegg foundationd, Гарвардський художній музей, Зібрання Воллеса, Художній музей Фогга[d], Музеї Ватикану, Музей фюрера, Polo museale di San Francescod, Музей Боде, Ашмолеан музей і Монреальський музей красних мистецтв
Автограф
CMNS: Карло Крівеллі у Вікісховищі

Карло Крівеллі (італ. Carlo Crivelli 1430/1435 ?, Венеція — 1495 ?) — італійський художник доби раннього Відродження.

Життєпис. Ранні роки

[ред. | ред. код]
Марія Магдалина, деталь поліптиха Св. Франциска Монтефьоре, 1470 р.

Точної дати народження художника не встановлено. Відомо лише, що походив з родини художника Якопо Крівеллі. Мав брата — Вітторіо Крівеллі. Відомостей про навчання не маємо теж. Ймовірно, це навчання і праця під керівництвом батька. Мали вплив на свідомість художника і твори венеційських майстрів — Альвізе Віваріні, Джентіле Белліні, які той міг бачити в церквах Венеції.

Скандальний документ

[ред. | ред. код]

Перший документ щодо художника — має скандальну славу і є свідоцтвом могутніх пристрастей і палких почуттів, на які той був здатний. Карло викрав дружину моряка, яку покохав, мав з нею статеві стосунки, порушивши в очах католицької церкви і сусідів — моралістів святі настанови чужого подружнього життя. Любовна пригода закінчилася для молодого художника судом, судовим покаранням у шість місяців ув'язнення і грошовим штрафом (наче кохання лікується тюремним ув'язненням). Перше свідоцтво щодо художника датоване березнем 1457 року.

Вимушена еміграція

[ред. | ред. код]
Марія Магдалина. Маастріхт.

Після місяців ув'язнення був вимушений покинути Венецію, рятуючись від осуду і рятуючи власне життя. Молодик перебрався у венеційські володіння в Далмацію, де працював в місті Зара. У «вигнанні» разом з ним жив і працював брат Вітторіо.

Повернення в Італію

[ред. | ред. код]

Близько 1468 року художник повернувся в Італію і працює в провінційних містах — Асколі, Фермо, Камерно. Близько 1478 року від оселився в місті Асколі, де придбав власний будинок. Був одружений і мав сина, що помер. Дружину художника після 1495 року рахували удовою.

Посмертне ставлення

[ред. | ред. код]

Венеційська школа живопису, що мала повільний шлях розвитку впродовж 15 століття, зробила велетенський крок уперед на зламі 15-16 століть і набула якісних змін. Це відбулося завдяки велетенським зусиллям і творчій напрузі Джованні Белліні, Джорджоне, Тіціана, Лоренцо Лотто. Більшість венеційських художників XV століття були забуті, серед них і Карло Крівеллі. Новому століттю не були потрібні суворі святі Карло Крівеллі, наче закуті в металевий одяг, з янголами, нібито висіченими з каменю. Забуття утрималося до XIX століття, коли твори майстра повернули в історію венеційського і європейського мистецтва італійські дослідники абат Ланци та Аміко Річчі.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
Мадонна з немовлям. Св. франциск Ассізький
Св. Єронім і Св. Августин. Галерея Академії, Венеція.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Арсенишвили И. В. Карло Кривелли — М.: Искусство, 2000. — 144 с. — ISBN 5-210-02546-2.
  • Дзуффи С. Возрождение. XV век. Кватроченто — М.: Омега-пресс, 2008. — С. 260—261. — 384 с. — 3000 экз. — ISBN 978-5-465-01772-5.
  • Philip Hendy: Die National-Galerie London. Gütersloh: Bertelsmann.
  • Die berühmtesten Gemälde der Welt. Bergisch Gladbach: Imprimatur Druck- und Verlagsgesellschaft, 1976.
  • Ronald Lightbown: Carlo Crivelli. New Haven, London 2004: Yale University Press

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Крівеллі

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  3. ↑ https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438691
  4. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/crivelli-carlo-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карло_Крівеллі&oldid=41687434