Карло Уббіалі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Уббіалі
італ. Carlo Ubbiali
Карло Уббіалі, 2010 рік
Карло Уббіалі, 2010 рік
Загальна інформація
Прізвиська Лис
Національність Італія італієць
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Народження 22 вересня 1929(1929-09-22) (89 років)
Бергамо, Італія
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 125cc, 250cc
Карло Уббіалі у Вікісховищі?

Карло Уббіалі (італ. Carlo Ubbiali; народився 22 вересня 1929 року, Бергамо, Ломбардія) — італійський мотогонщик. Дев'ятиразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP: шестиразовий у класі 125сс (1951, 1955-1956, 1958-1960 роки) та триразовий у класі 250сс (1956, 1959-1960 роки).

Кар'єра[ред. | ред. код]

Карло тріумфує на Гран-Прі Нідерландів, 1960 рік

Уббіалі народився в Бергамо, Ломбардія. У 1949 році, на першому чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотогонок MotoGP Карло зайняв четверте місце в класі 125cc, виступаючи за команду MV Agusta.

У сезоні 1950 року Уббіалі перейшов до команди Mondial.

У 1951 році Карло виграв свій перший чемпіонат світу.

В наступному сезоні, зайнявши у чотирьох гонках, в яких виступав, другі місця, поступився титулом чемпіона британцю Сесілу Сендфорду. Після цього, у 1953 році Уббіалі повернувся до MV Agusta, з якою виступав до завершення кар'єри. З командою Карло виграв ще п'ять титулів чемпіона в класі 125cc і три у класі 250cc.

Окрім цього, Уббіалі був також п'ятикратним переможцем престижних змагань на острові Мен «Isle of Man TT».[1] Він рідко обирав невірну траєкторію для мотоцикла, про що свідчить той факт, що Карло ніколи не потрапляв у серйозні аварії під час його 12-річної кар'єри у Гран-Прі.

Уббіалі завершив активну спортивну кар'єру у віці 30 років у повному розквіті сил. До появи Джакомо Агостіні, його вважали найкращим мотогонщиком Італії. Його дев'ять перемог на чемпіонатах світу ставлять Карло Уббіалі разом з Майком Хейлвудом і Валентино Россі на третю сходинку в списку найуспішніших мотогонщиків всіх часів після Джакомо Агостіні і Анхеля Ньєто.

За свою манеру їзди отримав прізвисько «Лис» — він завжди вичікував, тримаючи суперника в напрузі, і робив стрімкий ривок тільки наприкінці гонки.[2]

У 2001 році Карло Уббіалі введений Міжнародною мотоциклетною федерацією в «Зал слави MotoGP».[3]

Статистика виступів[ред. | ред. код]

MotoGP[ред. | ред. код]

У розрізі сезонів[ред. | ред. код]

Сезон Клас Мотоцикл Гонки Пер Под Очки Місце
1949 125cc MV Agusta 2 0 1 13 4
1950 125cc Mondial 2 1 2 14 2
1951 125cc Mondial 3 1 3 20 1
1952 125cc Mondial 4 0 4 24 2
1953 125cc MV Agusta 3 1 3 18 3
1954 125cc MV Agusta 4 0 4 18 2
1955 125cc MV Agusta 6 5 6 32 1
250cc MV Agusta 1 1 1 8 7
1956 125cc MV Agusta 6 5 6 32 1
250cc MV Agusta 5 5 5 32 1
1957 125cc MV Agusta 3 2 3 22 3
250cc MV Agusta 1 1 1 8 5
1958 125cc MV Agusta 6 4 5 32 1
250cc MV Agusta 3 0 3 16 3
1959 125cc MV Agusta 6 3 5 30 1
250cc MV Agusta 5 2 5 28 1
1960 125cc MV Agusta 5 4 5 24 1
250cc MV Agusta 6 4 6 32 1
Всього 71 39 68 403

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Race Results: Carlo Ubbiali. Duke Marketing Ltd. Архів оригіналу за 2013-08-28. Процитовано 2013-05-30. 
  2. Ким (13.03.2012). Легенда мотогонок Карло Уббиали. bikepost.ru (рос.). Процитовано 24.02.2014. 
  3. MotoGP Legends. Dorna Sports. Архів оригіналу за 2013-08-28. Процитовано 2013-05-30. 
  4. Кирилл Чернышев (02.08.2010). Crème de la Crème: Самые успешные гонщики всех времен (рос.). MOTOGONKI.RU. Процитовано 04.10.2013. 

Джерела[ред. | ред. код]


Попередник:
Італія Бруно Руффо
Чемпіон світу у класі 125 сс
1951
Наступник:
Велика Британія Сесіл Сендфорд
Попередник:
Австрія Руперт Холлаус
Чемпіон світу у класі 125 сс
1955-1956
Наступник:
Італія Тарквіньйо Провіні
Попередник:
ФРН Герман Пауль Мюллер
Чемпіон світу у класі 250 сс
1956
Наступник:
Велика Британія Сесіл Сендфорд
Попередник:
Італія Тарквіньйо Провіні
Чемпіон світу у класі 125 сс
1958-1960
Наступник:
Австралія Том Філліс
Попередник:
Італія Тарквіньйо Провіні
Чемпіон світу у класі 250 сс
1959-1960
Наступник:
Велика Британія Майк Хейлвуд