Карло Шванцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Шванцер
Karl Schwanzer
Народження 21 травня 1918(1918-05-21)
Відень
Смерть 20 серпня 1975(1975-08-20) (57 років)
  Відень
Поховання
Національність австрієць
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина,
Австрія Австрія
Навчання Віденський технічний університет
Діяльність архітектор[1], викладач університету
Твори Башта BMW та Музей BMW
у Мюнхені
Бельведер 21 у Відні
Нагороди
Срібна медаль ордена Пошани «За заслуги перед Австрією»
Кавалер ордена Лепольда I
Орден туристичних заслуг, офіцерський ступінь

Карло Шванцер у Вікісховищі?

Карло Шванцер (нім. Karl Schwanzer; 21 травня 1918(19180521), Відень, Австрія — 20 серпня 1975, Відень) — австрійський архітектор. Його найвідомішими проектами були австрійський виставковий павільйон на Всесвітній виставці «Експо» 1958 року в Брюсселі та проект 1972 року — споруда адміністрації німецького автобудівного та авіамоторного концерну BMW у Мюнхені.

Життєпис[ред. | ред. код]

Адміністрація концерну BMW. 2010

Карло Шванцер народився 1918 року у Відні, у сім'ї простих людей. Любов до будівництва йому привили батько та дядько-тесля, який навчив його свого ремесла. Після закінчення середньої школи у Відні у 1936 році він вирішив вивчати архітектуру в Віденському технічному університеті, який закінчив у 1940 році. Під час навчання він працював техніком у декількох архітектурних фірмах. Уже через рік після закінчення університету за свою роботу «Нові будівельні роботи в звільненій Верхній Сілезії. Кільце в Жорах. Реконструкція та дизайн» (Arbeit Neues Bauen im befreiten Oberschlesien. Der Ring in Sohrau. Entschandelung und Gestaltung) він отримав науковий ступінь доктора філософії.

20-ий будинок у Відні. 2010

Після закінчення Другої світової війни Шванцер працював деякий час на різних посадах, а у 1948 році відкрив власну архітектурну студію як незалежний архітектор. Спочатку розробляв невеликі проекти, за які брався з великим натхненням і при виконанні яких прагнув до досконалості.

Першим його великим успіхом був проект австрійського виставкового павільйону на Всесвітній виставці «Експо» 1958 року в Брюсселі. Карло Шванцер був удостоєний посади повного професора Віденського технічного університету, яку він займав до своєї передчасної смерті в 1975 році. Одночасно в 1960-і роки він працював як запрошений професор в технічних університетах Дармштадту, Будапешту та Ер-Ріяду.

Башта та Музей BMW
у Мюнхені

У 1947—1975 рік Шванцер розробив ряд проектів визначних будівель, у яких їх конструкція була тісно пов'язана з функціональністю та структурою. Він створив Австрійський інститут дизайну (Österreichische Institut für Formgebung), а у 1967 році відкрив другу власну архітектурну студію в Мюнхені.

До відкриття в Мюнхені літніх Олімпійських ігор 1972 року він збудував 101 метрову вежу адміністрації німецького автобудівного та авіамоторного концерну BMW, що стала однією з найпомітніших архітектурних будівель міста.

Зовнішній вигляд споруди формою нагадує автошини у гоночному автомобілі, а гараж — головку блока циліндрів. Вежа складається з чотирьох циліндрів діаметром 52,30 м, кожен з яких має 22 поверхи, два з яких — підвальні, а 18 — офісні. Біля вежі тоді ж був побудований Музей автомобілів BMW. Це теж кругла футуристична будівля у формі алюмінієвої чаші, з основою діаметром 20 м і дахом приблизно 40 м.[2]

Інститут економіки у Санкт-Пельтені

У 1972 році були побудовані освітній центр та майстерня Інституту сприяння розвитку економіки у Санкт-Пельтені. У проекті реалізований принцип максимально можливої рентабельності, можливість гнучкої багатофункціональності окремих кімнат і груп кімнат.

У 1975 Карлу Шванцерові було доручено розробити проект будівлі представницького характеру — Посольство Австрії в Бразилії. Це блискуче білий будинок з місцевих збірних полегшених бетонних елементів, який сильно вирізня́ється на тлі яскравого блакитного неба і червоної землі Бразилії.

Могила Карла Шванцера

Швансер був одружений з Гільдою Дельтл (1920—1998), у них було двоє синів. 20 серпня 1975 року Карло Шванцер пішов з життя і похований на цвинтарі Нойштіфте[de].

Посмертно в 1975 році був нагороджений Великою австрійською державною премією[de] у галузі архітектури. У 2008 році його іменем була названа вулиця в 10-му районі Відня.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Вокзал Франца-Йосифа

Примітки[ред. | ред. код]