Карл Абрагам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Абрагам
нім. Karl Abraham
Karl Abraham (cropped).jpg
Народився 3 травня 1877(1877-05-03)[1][2][…]
Бремен, Німецька імперія[4][2]
Помер 25 грудня 1925(1925-12-25)[1][2][…] (48 років)
Берлін, Веймарська республіка[4][2]
Поховання
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина[2]
Діяльність психіатр, психоаналітик, філософ
Alma mater Вюрцбурзький університет і Гумбольдтський університет Берліна
Галузь психоаналіз[2]
Ступінь докторський ступінь[4]
Аспіранти, докторанти Moshe Wulffd
Членство German Psychoanalytical Societyd

CMNS: Карл Абрагам у Вікісховищі

Карл Абрагам (нім. Karl Abraham; 3 травня 1877, Бремен — 25 грудня 1925, Берлін) — німецький психоаналітик, учень Зигмунда Фройда[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Батьками Карла були Натан Абрагам («Nathan Abraham»), єврейський релігійний вчитель (1842—1915) та його дружина (і кузина) Іда (1847—1929)[7]. Карл вивчав медицину у Вюрцбурзі та Берліні, де спеціалізувався на неврології. Докторську дисертацію захистив у Фрайбурзі. З 1904 до 1907 року працював у шпиталі Бурґгольцлі (Цюрих), яким керував професор Ойген Блойлер. Там Абрагам познайомився з психоаналізом.

Особиста зустріч з Зигмундом Фрейдом відбулася 1907 року. 1910 року Абрагам став учасником II Міжнародного психоаналітичного Конгресу і одним з організаторів міжнародної психоаналітичної асоціації. Повернувшись 1910 року до Німеччини, Абрагам став одним з членів-організаторів Берлінської психоаналітичної асоціації. 1920 року Абрагам увійшов до складу організаторів Берлінського психоаналітичного інституту[8], який нині носить його ім'я.

Карл Абрахам помер від інфекції легенів, ймовірно, зруйнованих раком легенів[9]. Похований на парковому кладовищі Ліхтерфельде в Берліні.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні наукові праці Карла Абрагама присвячені психоаналітичної характерології, дослідженню ранніх ступенів психосексуального розвитку. Він також зробив істотний внесок в дослідження психології алкоголізму, маніакально-депресивного психозу, меланхолії, депресії, патологій, пов'язаних з ранніми сексуальними порушеннями.

Мав значний вплив на формування теорії об'єктних відносин та на дослідження травматичних неврозів.

Серед його аналізантів та учнів — Мелані Кляйн, Гелен Дойч, Георг Зіммель, М. В. Вульф.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на будинку Карла Абрагама
  • Normentafel zur Entwicklungsgeschichte des Huhnes (with Prof. Keibel). (1900) Normentafeln zur Entwicklungsgeschichte der Wirbeltiere, Heft 2. Jena.
  • Beiträge zur Entwicklungsgeschichte des Wellensittichs. (Inaugural Dissertation.) (1901) Anatomische Blätter (Anatomical Institute, Freiburg), Heft LVI/LVII. (Wiesbaden, I. F. Bergmann.)
  • Psychoanalytische Studien. Gesammelte Werke in zwei Bänden. Hrsg. und eingeleitet von Johannes Cremerius. 2 Bände. Nachdruck (der Ausgabe von 1971). Psychosozial-Verlag, Gießen 1999.[10]

Листування з Фройдом[ред. | ред. код]

  • Sigmund Freud, Karl Abraham: Briefe 1907—1926. Hrsg. von Hilda C. Abraham und Ernst L. Freud. 2., korrigierte Auflage (1. Auflage 1965). S. Fischer, Frankfurt am Main 1980.
  • Sigmund Freud, Karl Abraham: Briefwechsel 1907—1925. Hrsg. von Ernst Falzeder und Ludger M. Hermanns. 2 Bände. Vollständige Ausgabe. Turia + Kant, Wien 2009 (online bei der OAPEN Library: Band I, Band II).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]