Карл Бругман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Бругман
Karl Brugmann.png
Народився 16 березня 1849(1849-03-16)[1]
Вісбаден
Помер 26 червня 1919(1919-06-26) (70 років)
Лейпциг
Поховання Südfriedhof[d]
Громадянство/підданство Німеччина
Ім'я при народженні Friedrich Karl Brugmann
Діяльність мовознавець і викладач університету

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Магила Бругмана на Південному цвинтарі у Лейпцигу

Карл (Фрідріх Крістіан) Бругман (нім. Karl Brugman(n), 16 березня 1849, Вісбаден  — 26 червня 1919, Лейпциг)  — німецький мовознавець, фахівець в галузі порівняльно-історичного мовознавства та індоєвропеїстики, один з провідних представників школи молодограматиків

Біографія та наукова діяльність[ред.ред. код]

У 1867–1871 навчався в Галле та Лейпцигу, спеціалізувався на класичній філології під керівництвом Георга Курціуса. Зголосився добровольцем на франко-прусську війну, але не був прийнятий через короткозорість; служив у військовому шпиталі[2]. Викладав у Вісбадені, Лейпцигу та Фрайбурзі. 1876 року опублікував статтю, в якій довів існування в праіндоєвропейській мові складових сонантів *m̥̥ та *

З 1887 року  — професор санскриту та порівняльного мовознавства в Лейпцизькому університеті. У Лейпцигу Бругман разом з Августом Лескіном та Германом Остгофом заснував школу молодограматиків. Спільно з Остгофом Бругман випускав багатотомне видання «Морфологічні дослідження» (Morphologische Untersuchungen, 6 томів, 1878–1887); передмова до першого тому вважається «маніфестом» молодограматиків.

Серед основних положень Остгофа та Бругмана були такі: 

  • Звукові зміни в мові відбуваються за «законами, що не знають винятків»: «напрям, в якому відбувається зміна звуку, завжди один і той самий у всіх членів мовної спільноти, крім випадків діалектного розпорошення, і всі без винятку слова, в яких звуки, що схильні до фонетичної зміни, опиняються в однакових умовах, беруть участь в цьому процесі»[3]
  • Принцип аналогії фонетичних та морфологічних змін у мові. При цьому Остгоф та Бругман підкреслювали, що принцип аналогії може бути тільки «останнім прихистком» мовознавця, і до нього можна звертатися, тільки якщо немає переконливих фонетичних пояснень. 
  • Значення вивчення діалектів, і живих, у тому числі неписьменних мов, що мало давати матеріал для розвитку історичного мовознавства. За знаменитим висловом Остгофа та Бругмана, «тільки той є справжнім компаративістом-мовознавцем, хто залишить задушливу, повну туманних гіпотез атмосферу майстерні, де куються праіндоєвропейські праформи та вийде на свіже повітря чуттєвої дійсності»[4] зможе зрозуміти принципи фонетичних та морфологічних змін у мові та застосувати їх до давніших етапів її історії. 

Бругман є автором двох з п'яти томів монументального видання Grundriß der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen (нім. Нарис порівняльної граматики індоєвропейських мов) : т. 1, «Фонологія» (1886) і т. 2, «Морфологія» (в 2 частинах, 1888–1892)[5]. Багато в чому це видання досі зберігає свою цінність, оскільки в ньому був зібраний величезний фактичний матеріал. 1904 року Бругман випустив короткий варіант «Нарису»  (Kurze vergleichende Grammatik der Indogermanischen Sprachen та «Коротку порівняльну граматику індоєвропейських мов»), що з того часу неодноразово перевидавалися. З 1891 року видавав журнал Indogermanische Forschungen («Індоєвропейські дослідження»).

Основні праці[ред.ред. код]

  • Nasalis sonans in der indogermanischen Grundsprache, 1876
  • Ein Problem der Homerischen Textkritik und der vergleichenden Sprachwissenschaft, Lipsia, S. Hirzel, 1876
  • Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen (con Hermann Osthoff), Lipsia, S. Hirzel, 1878-1910, 6 voll. Ora in: Morphologische Untersuchungen auf dem Gebiete der indogermanischen Sprachen. — Hildesheim-New York : G. Olms, 1974-1975. — С. 3 vol..
  • Zum heutigen Stand der Sprachwissenschaft, Strasburg, Trubner, 1885
  • Griechische Grammatik. Lautlehre, Stammbildungs und Flexionslehre, Syntax in Handbuch der klassischen Altertums Wissenschaft in systematischer Darstellung, a cura di Iwan von Muller, vol. 2 (Griechische und lateinische Sprachwissenschaft), Nordlingen, C.H. Beck, 1885
  • Grundriss der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Kurzgefasste Darstellung der Geschichte des Altindischen, Altiranischen (Avestischen und Altpersischen), Lateinischen, Umbrisch-Samnitischen, Altirischen, Gotischen, Althochdeutschen, Litauischen und Altkirchenslavischen (за співавторства Бертольда Дельбрюка), Strasburg, Trubner, 1886-1893, 5 vol.:
    • I: Einleitung und Lautlehre, 1886
    • II: Wortbildungslehre (Stammbildungs-und Fexionslehre)
t. I: Vorbemerkungen, Nominalcomposita, reduplicierte Nominalbildungen. Nomina mit stammbildenden Suffixen. Wurzelnomina, 1889
t. II: Zahlwortbildung, Casubildung der Nomina. Pronomina. Verbale Stammbildung und Flexion (Conjugation), 1892
    • [III-V: Vergleichende Syntax der indogermanischen Sprachen, Berthold Delbrück]
    • index: Indices (Wort-, Sach- und Autorenindex), 1893
  • Grundriss der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Kurzgefasste Darstellung der Geschichte des Altindischen, Altiranischen (Avestischen und Altpersischen), Lateinischen, Umbrisch-Samnitischen, Altirischen, Gotischen, Althochdeutschen, Litauischen und Altkirchenslavischen. — Berlin-New York : de Gruyter, 1967.
  • Grundriss der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Kurzgefasste Darstellung der Geschichte des Altindischen, Altiranischen (Avestischen und Altpersischen), Lateinischen, Umbrisch-Samnitischen, Altirischen, Gotischen, Althochdeutschen, Litauischen und Altkirchenslavischen (з Бертольдом Дельбрюком), 2a, Strasburg, Trubner, 1897-1916
  • Kurze vergleichende Grammatik der indogermanischen Sprachen. Auf Grund des funfbandigen Grundrisses der vergleichenden der indogermanischen Sprachen (з Бертольдом Дельбрюком), Strasburgo, Trubner, 1902-1904, 3 vol.:
    • I: Einleitung und Lautlehre, 1902
    • II: Lehre von den Wortformen und ihrenm Gebrauch, 1903
    • II: Lehre von den Satzgebilden, 1904
  • Kurze vergleichende Grammatik der indogermanischen Sprachen. Auf Grund des funfbandigen Grundrisses der vergleichenden der indogermanischen Sprachen. — Berlin-New York : de Gruyter, 1922.
  • Die Demonstrativpronomina der Indogermanischen Sprachen. Eine Bedeutungsgeschichtliche Untersuchung, Lipsia, B.G. Teubner, 1904
  • Zur Kritik der kunstlichen Weltsprachen (з Августом Лескіном), Strasburg, Trubner, 1907
  • Eirene. Eine sprachgeschichtliche Untersuschung, Lipsia, B.G. Teubner, 1916
  • Die Syntax des einfachen Satzes im Indogermanischen, in: Indogermanische Forschungen, 43, Beiheft,1925

Примітки[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. The Lautgesetz-controversy: A Documentation/Ed. by T. H. Wilbur. Amsterdam: John Benjamins, 1977. P. XXXIII.
  3. Цит. за: Звегинцев В. А. Історія мовознавства XIX та XX століть в нарисах та витягах. Ч. 1. 3-е изд. М.1964. С. 194.
  4. Там само, с. 191–192.
  5. Інші три томи, які були присвячені синтаксису, написав Бертольд Дельбрюк.

Література[ред.ред. код]

  • Einhauser E. Lieber Freund…. Die Briefe Hermann Osthoffs an Karl Brugmann, 1875–1904. WVT Wissenschaftlicher Verlag Trier, 1992 ISBN 3-88476-053-X 
  • Förster M. Worte der Erinnerung an Karl Brugmann // Indogermanisches Jahrbuch. VI. Band, Jahrgang 1918, Berlin/Leipzig 1920, VII–X. 
  • The Lautgesetz-controversy: A Documentation/Ed. by T. H. Wilbur. Amsterdam: John Benjamins, 1977 ISBN 90-272-0871-9, ISBN 978-90-272-0871-2 
  • Streitberg W. Karl Brugmann // Indogermanisches Jahrbuch. VII. Band, Jahrgang 1919, Berlin/Leipzig 1921, S. 143–152 (з бібліографією). .
  • Sommer, Ferdinand (1955). "Brugman(n), Karl." In: Historische Kommission der Bayrischen Akademie der Wissenschaften (Hrsg.). Neue Deutsche Biographie 2: Behaim - Bürkel. Berlin: Duncker & Humblot. 1955. S. 667.
  • Harald Wiese: Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer Sprache. Wie die Indogermanistik unsere Wörter erklärt. Logos Verlag Berlin, 2007, 2. Auflage 2010, ISBN 978-3-8325-1601-7.

Посилання[ред.ред. код]