Карл Бюлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Бюлер
Народився 27 травня 1879(1879-05-27)[1][2][…]
Меккесгайм[4]
Помер 24 жовтня 1963(1963-10-24)[5][1][…] (84 роки)
Лос-Анджелес, США[5]
Місце проживання
Країна Flag of Germany (1867–1919).svg Німецька імперія
Flag of Austria.svg Австрія
Flag of the United States.svg США
Діяльність психолог, викладач університету, психіатр
Alma mater Університет Фрайбурга і Страсбурзький університет[6]
Галузь психологія
Заклад Віденський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Дрезденський технічний університет, Міннесотський університет і Університет Південної Каліфорнії
Науковий керівник Clemens Bäumkerd[6]
Аспіранти, докторанти Карл Поппер[6], Anna Brindd, Trude Hammerschlagd, Gertrud Felsenburgd і Bruno Bettelheimd[6]
Членство Угорська академія наук
У шлюбі з Charlotte Bühlerd
Нагороди

CMNS: Карл Бюлер у Вікісховищі

Карл Людвіг Бюлер (нім. Karl Ludwig Bühler, 27 травня 1879, Мекесхайм, Баден — 24 жовтня 1963, Лос-Анджелес) — німецький психолог та лінгвіст, автор праць з психології мислення і мови, з загального мовознавства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Німеччині. Учень О. Кюльпе. До встановлення нацистського режиму працював в університетах Вюрцбурга, Бонна, Мюнхена, в 1922—1938 рр. у Відні, після аншлюса Австрії — у Міннесотському (з 1940) та Лос-Анджелеському університетах (з 1945) США. Його дружина Шарлотта Бюлер — спеціаліст з дитячої психології.

У психології послідовник вюрцбурзької школи т. зв. «Цілісного психологічного аналізу», пов'язаного з теорією гештальтів. Розробляв оригінальну концепцію мови, багато в чому відходить від сосюрівської дихотомії «мова і мовлення». Запропонував теорію мовного акту, ввів поняття конотації, одним з перших почав дослідження дейксисних одиниць мови. Зробив істотний внесок у розробку проблеми психічного розвитку дитини, розробивши неоднозначну концепцію виділення трьох основних стадій психічного розвитку («інстинкт», «дресура», «інтелект»).

Роботи Бюлера з мовознавства вплинули на представників Празької школи.

Твори[ред. | ред. код]

  • Handbuch der Psychologie. — Jena, 1922.
  • Ausdruckstheorie. — Jena, 1933.
  • Sprachtheorie. Die Darstellungsfunktion der Sprache. — Jena, 1934.

В перекладі на російську мову[ред. | ред. код]

  • Бюлер К. Духовное развитие ребенка. — М., 1924.
  • Бюлер К. Очерк духовного развития ребенка. — М., 1930.
  • Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка. — М.: Прогресс, 1993. — 502 c.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]