Карл Бюхер
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
| Карл Бюхер | |
|---|---|
| нім. Karl Bücher | |
| Народився |
16 лютого 1847[1][2][3] Kirbergd, Гюнфельден, Лімбург-Вайльбург, Гіссен, Гессен, Німеччина |
| Помер |
12 листопада 1930 (83 роки) Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1] |
| Поховання |
:
|
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | економіст, викладач університету, соціолог, статистик, історик економіки |
| Alma mater | Боннський університет |
| Галузь | економіка[4], статистика[4], соціологія[4] і педагогіка[4] |
| Заклад |
Лейпцизький університет Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Базельський університет Університет Карлсруе Тартуський університет |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Науковий керівник | Arnold Dietrich Schaeferd[5] |
| Відомі учні | Eugen Schmalenbachd[5] |
| Аспіранти, докторанти | Густав Штреземан |
| Членство |
Саксонська академія наук Національна академія деї Лінчеї Баварська академія наук |
 Карл Бюхер у Вікісховищі | |
Карл Вільгельм Бюхер (нім. Karl Wilhelm Bücher; 6 лютого 1847, м. Кірберг, Гессен ) — німецький економіст, історик народного господарства і статистик, представник нової (молодої) історичної школи в політичній економії. Академік політичної економії в Лейпцизькому університеті (1892—1917), засновник Інституту газетознавства при ньому. Основна різниця між «молодою» історичною школою та «старою» школою полягає в її суперечливості. На той час марксизм був поширеним явищем у Європі, але він був критичною межею «старої школи» в основному спрямованою на класичну політичну думку економії до 1870-х років.[6][7]
Біографія[ред. | ред. код]
Карл Бюхер народився в родині робочого Фрідріха Бюхера і його дружини Христіани, які займалися сільським господарством в містечку Кірбург. З 1863 по 1866 роки хлопчик відвідував гімназію в місті Гадамар та згодом в 1866—1869 роках глибоко почав вивчати історію та філософію в Боннському і Геттінгенському університеті. Через декілька років в 1970 році отримав степінь доктора наук, захистив в Боннському університеті десиртацію «Quaestionum Amphictyonicarum specimen. De gente Aetolica Amphictyonicae participe».[8]
Отримавши освіту, Карл працював домашнім вихователем і вчителем у гімназії. Протягом 1878—1880 років формувався редактором відділу економічної та соціальної політики в газеті «Frankfurter Zeitung».
У 1881 році отримав посаду доцента кафедри політичної економії та статистики в Мюнхенському університеті. Влітку 1882 року був призначений доктором статистики в Дерптському університеті і в цьому ж році одружився на Емілії Міттермаєр. У Дерптні працював на кафедрі етнографії, географії та статистики в якості наступника, зосередившись найбільше на статистиці.
Восени 1883 року Карл Бюхер очолив кафедру політичної економіки і грошей в Базельському університеті. У 1890 року став доктором етнічного господарства в політехнікумі в Карлсруе.[9] Протягом двох років, в 1892 році, Бюхер став доктором державної економіки на філософському факультеті Лейпцизького університету і пропрацював на цій посаді до 1921 року. У 1902—1903 роках Карла Бюхера призначили деканом філософського факультету, а в 1903—1904 роках — ректором Лейпцизького університету.
Наукові погляди[ред. | ред. код]
Бюхер вважав, що суспільство розвивалося поступово, з часом переходячи від періоду сільського господарства, в відсутності обміну, до муніципального господарства . Він також розділив економічну історію на три етапи її розвитку: 1) домашнє (натуральне, самодостатнє) господарство; 2) міське (ремісниче просте товарне) господарство; 3) народне (ринкове) господарство.[10] На початку 90-х років в роботі «Виникнення народного господарства» стверджував, що античність і раннє середньовіччя належали до періоду природного господарства. Також, Бюхер акцентував на різниці між античним господарством та економікою капіталістичного періоду. Противниками висновків Бюхера стали історики, у фокусі інтересу яких були проблеми суспільно-фінансових реалій давнього періоду: Юліус Белох, Едвард Майєр, а також Роберт Фон Пельман.
Книги[ред. | ред. код]
В області мистецтвознавства Карл Бюхер відомий як автор знаменитої книги «Arbeit und Rhythmus» (Лейпциг, 1896, 6-е видання-1924). У цій праці систематично аналізуються звукові та мовні матеріали, накопичені в процесі чистого економічного дослідження, особливо в процесі вивчення найдавнішої форми трудових об'єднань. Досліджуючи виробничий процес і технологію диких народів, Бюхер дійшов висновку, що на ранніх стадіях свого розвитку творчості, музика та поезія були органічно пов'язані, але домінуючою та вирішальною була робота. У цій книзі зображено походження музичних звуків від дотику інструментів, а також розглядаються вірші з основними робочими піснями. Зображено метод використання «Пісні праці» для великої кількості робітників у Європі, Африці та країнах Східної Азії. Книга написана яскравою та зрозумілою мовою і викликає інтерес у читачів. Це корисно для експертів-істориків, етнологів, соціологів, культурологів та економістів. До книги увійшла стаття Олександра Денілевського «Їжа і люди».[11]
Наукові роботи[ред. | ред. код]
У числі академічних праць Карло Бюхера можливо відзначити:
- «Die Frauenfrage im Mittelalter» (Тюбинген, 1882)
- «Die Arbeiterfrage im Kaufmannstand» (Берлин, 1883)
- «Die Bevölkerung von Frankfurt am M. im XIV und XV Jahrhundert» (т. I, Тюбинген, 1886)
- «Von den Produktionsstätten des Weihnachtsmarktes» (Базель, 1887)
- «Basels Staatseinnahmen und Steuervertheilung 1878—87» (Базель, 1888)
- «Die Bevölkerung des Kantons Baselstadt am 1 XII 1888» (Базель, 1890)
- «Die Wohnungs-Enquete in der Stadt Basel von 1—19 II 1889» (Базель, 1891)
- «Das russische Gesetz über die in Fabriken und Manufakturen arbeitenden Minderjährigen vom 1 Juni 1882» (в «Jahrb. für Nationalökonomie», новое изд., 8 т.)
- Бюхер К. Возникновение народного хозяйства: публичные лекции и очерки / ред. и пер. И. М. Кулишер — 5-е изд. испр. и доп., пер. по 16-му нем. изд. 1922 г. — Пг.: Akademia, 1923.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118516884 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Бюхер Карл. www.booksite.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Бюхер Карл электронные книги, биография.. biblioclub.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Бюхер Карл: биография, интересные факты из жизни известного человека, кто еще из известных людей родился, умер 16 февраля. redday.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Bücher, Karl. hls-dhs-dss.ch (нім.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Карл Бюхер и его периодизация хозяйственной жизни. Studref. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Бюхер Карл. Работа и ритм. Рабочие песни, их происхождение, эстетическое и экономическое значение [PDF]. www.twirpx.com (рос.). Процитовано 5 квітня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Ковальчук, В. Молода історична школа та соціальний напрям в економічній теорії [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]/ В'ячеслав Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету. — 2013. — Вип. 3
