Карл Купетте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Купетте
нім. Karl Coupette
Народився 31 липня 1885(1885-07-31)
Шпандау[d], Шпандау, Берлін, Німецька імперія
Помер 17 лютого 1964(1964-02-17) (78 років)
Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність Marine officer
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Контр-адмірал запасу
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Колоніальний знак
Колоніальний знак

Карл Купетте (нім. Karl Coupette; 31 липня 1885, Шпандау17 лютого 1964, Мюльгайм) — німецький офіцер, контрадмірал крігсмаріне.

Біографія[ред. | ред. код]

1 квітня 1905 року вступив у кайзерліхмаріне, пройшов підготовку на навчальному кораблі «Шарлотта». Закінчив військово-морську школу (1907). 1 жовтня 1907 року переведений на лінійний корабель «Імператор Барбаросса». 1 жовтня 1908 року призначений на малий крейсер «Данциг», а в червні 1909 року — на малий крейсер «Майнц». З 15 вересня 1910 року — ад'ютант лінійного корабля «Гессен». З 1 жовтня 1912 року — викладач навчального торпедного корабля «Вюртемберг». З 1 квітня 1913 року — командир роти 1-ї суднобудівної дивізії, з 1 жовтня 1913 року — кадрованої морської дивізії в Китаї. В січні 1914 року переведений в Циндао. З 23 лютого 1914 року — офіцер зв'язку в Цзяочжоу. Після початку Першої світової війни і взяття Циндао японськими військами 7 листопада 1914 року був взятий в полон, де і провів всю війну.

26 листопада 1919 року звільнений і призначений офіцером зв'язку при швейцарському посольстві, займався питаннями повернення німецьких полонених на батьківщину. З 15 березня 1920 року — член Німецького Червоного Хреста у справах військовополонених, які перебували в Сибіру. У липні-вересні 1920 року командував військовим транспортом. У жовтні 1920 року повернувся в Німеччину і 4 лютого 1921 року призначений на крейсер «Аркона», з 25 травня 1921 року — навігаційний офіцер. З 30 вересня 1922 року — командир роти 2-го батальйону берегової оборони. З 15 вересня 1924 року — 1-й офіцер крейсера «Аркона». 27 вересня 1926 року призначений офіцером зв'язку ВМС при командувачі 6-м військовим округом. З 20 липня 1929 року — директор Імперської військово-морської штаб-квартири в Штеттіні. 30 вересня 1931 прку призначений командиром кадрованій морської дивізії «Остзе», одночасно в квітні 1932 і в січні-лютому 1934 року виконував обов'язки капітана Кільского порту і комісара каналу імператора Вільгельма. З 1 лютого 1934 року — начальник штабу 2-го адмірала військово-морської станції «Остзе», з 13 лютого по 11 березня і з 29 липня по 10 серпня 1935 року виконував обов'язки 2-го адмірала станції. 15 жовтня 1935 року призначений начальником відділу морських перевезень Морського управління. 16 березня 1938 року переведений в Імперське міністерство транспорту і 31 березня звільнений у відставку. 26 серпня 1939 року переданий в розпорядження крігсмаріне, але не отримав призначення.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]