Карл Леммле

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Леммле
Carl Laemmle
CarlLaemmle.jpg
Народився 17 січня 1867(1867-01-17)
Лаупгайм, Вюртемберг, Німеччина
Помер 24 вересня 1939(1939-09-24) (72 роки)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·серцево-судинні захворювання
Поховання Home of Peace Cemetery[d]
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність єврей
Діяльність підприємець, продюсер
Конфесія юдаїзм
Родичі Robert Wyler[d] і Вільям Вайлер
Діти Карл Леммле (молодший)
IMDb nm0480674

Карл Леммле (англ. Carl Laemmle; 17 січня 1867, Лаупгайм — 24 вересня 1939, Беверлі-Гіллз) — засновник найстарішої (з існуючих) американської кіностудії Universal, який займався створенням більш ніж 400 німих фільмів.

Дорога в Голлівуд[ред. | ред. код]

Уродженець єврейського кварталу містечка Лаупгайм' у Вюртемберзі, Леммле емігрував в Америку в 17-річному віці. Протягом наступних 20 років працював у провінційному Ошкоше кур'єром в аптеці, бухгалтером, керуючим магазином одягу. Одружившись із дочкою боса і зібравши достатній капітал, в 1906 році він розпочав скуповувати дешеві кінотеатри, але досить скоро зіткнувся з неефективністю існуючої системи дистрибуції фільмів під егідою монополіста Motion Picture Patents Company (MPPC).

У 1907 році Леммле заснував власну фірму Laemmle Film Service і вступив у жорстку конкуренцію з MPPC за верховенство в американській кіноіндустрії. У цій боротьбі його козирем стало іменування виконавців головних ролей у початкових титрах фільму, що в ті часи анонімних кіноакторів уявлялося сміливим маркетинговим ходом.

У 1910 році йому вдалося переманити до себе першу в історії кінозірку, Флоренс Лоуренс. Наступного дня американські газети вийшли з заголовками про її трагічну загибель[1]. Незабаром, правда, з'ясувалося, що чутки про смерть зірки були перебільшені; ефектні рекламні трюки такого роду стануть «коником» Леммле.

Леммле вважається основоположником «конвеєра зірок» (star system), на якому будувався класичний Голлівуд[1]. Він придумував своїм акторам і актрисам нові імена і гламурні біографії, щедро приплачуючи газетярам за згадку на кожному кроці «зірки». Одним з перших «продуктів» цього конвеєра була Мері Пікфорд.

Пам'ятник Карлу Леммле в Лаупгаймі

Золоті роки студії[ред. | ред. код]

У 1912 році Леммле зареєстрував компанію Universal. Через три роки в долині Сан-Фернандо в присутності 20 000 фанатів відбулося відкриття «Вселенського міста» (Universal City) — майданчики 235 акрів, де проходили конвеєрні зйомки німих фільмів. Свою студію Леммле відразу відкрив для доступу всіх охочих подивитися на те, як знімаються фільми.

Незважаючи на успіх цієї площадки (в той час найбільшої в світі кіно) і постійне зростання оборотів, Леммле продовжував розглядати Universal як сімейний бізнес. Під його керівництвом в студії працювало не менше 70 родичів, багато з яких займали ключові пости. Кіно не стало для «дядечка Карла» (Uncle Carl) єдиною справою життя: він не забував про своїх родичів і часто відвідував їх в Європі. Він відкрив у Центральній Європі філію своєї компанії, а після приходу до влади в Німеччині нацистів фінансував еміграцію лаупгаймських євреїв до Америки[2]. Під час перебування Леммле в Європі справами студії займався молодий Ірвінг Тальберг.

Криза кіновиробництва[ред. | ред. код]

Як подарунок до дня повноліття в 1928 році Леммле здав управління студією своєму 21-річному синові Карлу-молодшому. В умовах Великої депресії молодший Леммле виявився поганим керівником. Натхненний успіхом «Привида Опери» (1925), він запустив у виробництво серію класичних фільмів жахів, але основну ставку зробив на дорогі постановки, такі як екранізації роману «На західному фронті без змін» (1930) і мюзиклу «Плавучий театр» (1929).

Хоча батько і син Леммле довгий час пишалися повною відсутністю боргів, провал мюзиклу в прокаті в складних умовах переходу Голлівуду до звуку змусив їх компенсувати збиток великою позикою. Була розгорнута програма тотальної оптимізації витрат, бюджети нових постановок скорочені в рази (від чого постраждали «Дракула» і «Франкенштейн»); найбільш високооплачувані зірки пішли до конкурентів. До середини 1930-х Universal перейшов у розряд виробників малобюджетних фільмів. Заклавши свої права на студію, Леммле змушені були з ними розлучитися 1936 року всього лише за $5 млн.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Карл Леммле на сайті AllMovie
  2. Gabler N. An Empire of Their Own: How the Jews Invented Hollywood. — Crown Publishers, 1988. — P. 72.

Посилання[ред. | ред. код]