Карл Леннарт Оеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Леннарт Оеш
фін. Lennart Karl Oesch
Народження8 серпня 1892(1892-08-08)[1]
Отрадне (Приозерський район), Plodovskoye rural settlementd, Приозерський район
Смерть28 березня 1978(1978-03-28) (85 років)
Гельсінкі, Фінляндія
ПохованняГієтаніємі
Країна Російська імперія
 Фінляндія
ОсвітаГельсінський університет
ЧленJäger Movement
Званнягенерал-лейтенант
КомандуванняArmy of Kareliad
Війни / битвиДруга світова війна, радянсько-фінська війна, Перша світова війна, радянсько-фінська війна і Громадянська війна у Фінляндії
Нагороди
командор ордена Почесного легіону Knight Grand Officer of the Order of Saint Olav Order of the Three Stars, 5th Class Commander First Class of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross of the Order of the Cross of Liberty Mannerheim Cross 2nd Class орден Меча Knight Grand Officer of the Order of the Polar Star Knight Grand Officer of the Order of the Dannebrog золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена «За заслуги перед Польщею» Великий Хрест ордена Відродження Польщі Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни 1st Class of the Order of the Cross of the Eagle

Карл Леннарт Оеш (8 серпня 1892 — 28 березня 1978) — один із провідних генералів Фінляндії під час Другої світової війни. Обіймав низку доволі значних посад та командував бойовими діями на фронті, а наприкінці війни практично дві третини сухопутних військ Фінляндії були під його командуванням.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Оеш, сам використовував Леннарт для позначення свого імені, народився у родині швейцарського походження, яка переїхала до Фінляндії ще до його народження. Сам Оеш мав подвійне фінсько-швейцарське громадянство до 1920 року. Він вчився у школі в Сортавала, а з 1911 по 1915 рік навчався на факультеті математики та фізики Гельсінського університету.

Оеш приєднався до Єгерського руху в 1915 році, навчався та воював у 27-му прусському королівському егерському батальйоні. Коли Єгери повернулися до Фінляндії в лютому 1918 року, він отримав звання капітана фінської армії . Під час громадянської війни у ​​Фінляндії Оеш командував піхотним батальйоном. Оеш повернувся до Фінляндії з основною групою єгерів у лютому 1918 року.

У 1920-х і 1930-х роках Оеш швидко просувався по карєрних сходинках військ оборони Фінляндії. З 1923 по 1926 рік навчався у французьких військових академіях. Після повернення до Фінляндії Оеш у 1926—1929 роках командував новоствореною академією Генерального штабу Сотакоркеакулу. У 1930 році Оеша підвищили до генерал-майора і призначили начальником Генерального штабу — це завдання, яке він мав виконувати майже десять років. Як начальник Генерального штабу Оеш був одним з найвпливовіших людей у ​​фінських Силах оборони. Був рушійною силою мобілізаційної реформи, проведеної на початку 1930-х років (нові мобілізаційні плани в основному розробляв тодішній підполковник Аксель Айро). Оеш також недовго обіймав посаду заступника міністра внутрішніх справ з 3 по 14 березня 1932 року під час кризи, спричиненої повстанням Мянцяля . У 1936 році отримав звання генерал-лейтенанта .

Примітки

[ред. | ред. код]