Перейти до вмісту

Карл Мартел Анжуйський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Карл Мартел Анжуйський
італ. Carlo Martello d’Angiò
Король Угорщини
(титулярний)
Правління1290 – 1291
Біографічні дані
Народження15 вересня 1271
Неаполь, Сицилійське королівство
Смерть12 серпня 1295 (23 роки)
Неаполь, Неаполітанське королівство[1]
чума
ПохованняНеаполітанський соборd[2]
У шлюбі зКлеменція Габсбурзька[3]
ДітиКарл I Роберт, Клеменція Угорська[3] і Беатриса Угорськаd
ДинастіяАнжу-Сицилійський дім
БатькоКарл ІІ Анжуйський[3]
МатиМарія Арпад (1257–1323)[3]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Карл Мартел Анжуйський (угор. Martell Károly; 8 вересня 1271(12710908) — 12 серпня 1295) — молодший син Карла II, короля Неаполю, та Марії Угорської[4] — дочки короля Стефана V. Батько угорського короля Карла Роберта. Представник Анжуйської гілки династії Капетингів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

18-річний Карл Мартел був проголошений папою Миколаєм IV та угорським духовенством титулярним королем Угорщини (1290—1291) як наступник свого дядька по материнській лінії[4] — бездітного Владислава IV Половця, проти якого папа раніше оголосив хрестовий похід.

Карл Мартел ніколи не керував Угорщиною, тоді як його родич із династії Арпадів, король Андрій III, фактично керував країною в цей час. Однак йому вдалося відстояти свої права на Хорватське королівство, яке перебувало в особистій унії з Угорщиною.

Карл Мартел помер від чуми в Неаполі. Його син Карл Роберт пізніше посів престол Угорщини[5].

Видатний поет Данте Аліг'єрі особисто знався з Карлом. У своїй «Божественній комедії» Данте зустрічається із Карлом у третьому небі Раю (сфері Венери), де тепло розмовляє з його духом.

Родина

[ред. | ред. код]

Карл Мартел Анжуйський одружився із Клеменцією Габсбург — донькою короля Німеччини Рудольфа I[6]. У шлюбі народилося троє дітей[7]:

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Людовик VIII Лев
 
 
 
 
 
 
 
Карл I, король Неаполю
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бланка Кастильська
 
 
 
 
 
 
 
Карл II, король Неаполю
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Раймон Беренгер IV
 
 
 
 
 
 
 
Беатриса Прованська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Беатриса Савойська
 
 
 
 
 
 
 
Карл Мартел Анжуйський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бела IV
 
 
 
 
 
 
 
Стефан V Арпад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Ласкарина
 
 
 
 
 
 
 
Марія Угорська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Котян
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Куманська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
?
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Earenfight, Theresa. Queenship in Medieval Europe. — Palgrave Macmillan, 2013.
  • Fine, John V.A. The Late Medieval Balkans. — The University of Michigan Press, 1994.
  • Previte-Orton, C.W. The Shorter Cambridge Medieval History. — Cambridge at the University Press, 1962. — Т. II.