Карл Міллес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Міллес
Carl Emil Wilhelm Andersson
Карл і Ольга Міллес, фото 1903 р.
При народженні Карл Еміль Вільгельм Андерссон
Народження 23 червня 1875(1875-06-23)
Швеція Швеція, Упсала
Смерть 19 вересня 1955(1955-09-19) (80 років)
  Стокгольм
Поховання Міллесгорден
Національність швед
Країна Швеція Швеція, США США
Навчання академія Колароссі, Париж
Діяльність скульптор, архітектор, викладач університету
Напрямок реалізм
Роки творчості 1895—1954
Покровитель король Швеції
Вчитель Оґюст Роден
Відомі учні Anna Troili-Peterssond і Carin Nilsond
Працівник Шведська королівська академія вільних мистецтв
Член Королівська академія мистецтв і Американська академія мистецтв та літератури
Твори портрети, фонтани, садово-паркова скульптура
Батько Emil "Mille" Anderssond[1]
У шлюбі з Olga Millesd[2]
Брати, сестри Ruth Millesd[1], Tage Millésd[1], Evert Millesd[1], Stig Millesd[1] і Eivor Olga Augusta Millesd
Роботи в колекції Художній інститут Чикаго, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей скульптур просто неба Мідделгейм і Королівські музеї витончених мистецтв[3]
Нагороди
Автограф
Сайт millesgarden.se/home.aspx

CMNS: Карл Міллес у Вікісховищі

Карл Міллес (справжнє ім'я Карл Еміль Вільгельм Андерссон (швед. Carl Emil Wilhelm Andersson), 23 червня, 1875 — † 19 вересня, 1955) — шведський скульптор. Створював скульптурні портрети, дрібну пластику, фонтани, працював в анімалістичному жанрі, робив садово-паркову скульптуру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Швеції. Первісну художню освіту отримав у художньо-промисловому училищі міста Стокгольм, робив скульптури з дерева.

Паризький період[ред. | ред. код]

Продовжив художню освіту в Парижі, в академії Колароссі. Був під впливом творів скульпторів Франції, серед яких — Огюст Роден, Антуан Бурдель, Арістид Майоль. Але справжнє захоплення викликали скульптури доби античності. Міллес годинами маював в музеї Лувр. Вивчення цих творів вплинуло на художню манеру Карла Міллеса — гостроту образів в бронзі, оголеність, свої інтерпретації міфологічних, а пізніше — біблійних персонажів і сюжетів.

Велика Балтійська виставка 1914 р[ред. | ред. код]

Фонтан Посейдон, місто Гетеборг.

Звертання до анімалістичного жанру та міфологічних образів допомогло в створенні скульптути «Морське божество». Показане на Великій Балтійській виставці 1914 р., воно принесло митцю перший значний успіх в регіоні. Через шість років він став професором в Королівській академії мистецтв Стокгольму, де працював у 1920-1931 рр.

Прихильник фігуративного мистецтва[ред. | ред. код]

Незважаючи на розквіт руйнівних модерністських течій в мистецтві 20 століття і могутню фінансову підтримку цих течій арт-ділками, Карл Міллес залишився прихильником фігуративного мистецтва, часто традиційного навіть за сюжетами. Хоча не відмовлявся від узагальнень, видовження чи деякої деформації своїх скульптур.

Життя у Сполучених Штатах[ред. | ред. код]

Фонтан Бог вішає зірки на небо

З 1932 р. перебрався в США, де працював в престижному навчальному закладі Кренбрук академії, розташованому в передмісті міста Детройт, Блумсфілд Хіллз, де мешкали багаті верства населення. Працював там до 1952 р. Ще у 1945 р. отримав громадянство США. Більша частина творів Карла Міллеса розташована там.

Був одружений. Дружина — Ольга Міллес, художниця (1874—1967) з Австрії.

Останні роки[ред. | ред. код]

Не поривав зв'язків з батьківщиною. Був ініціатором створення саду скульптур Міллесгорден із власними творами в Лідінге, що входить до складу великого Стокгольма — там зібрані авторські копії скульптур митця, розкидані по різних країнах світу. Ідея створення саду скульптур була підтримана королем Швеції, який також сприяв створенню і розплануванню там саду.

Подружжя Міллес жило також у Римі. Помер і похований у Стокгольмі.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Aldhagen G. Carl Milles. Norrköping: G. Aldhagen, 1991
  • Кравченко К. С. Карл Миллес 1875—1955. М.: Искусство, 1965
  • ж «Юный художник», август, 1984