Карл Поланьї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Карл Поланьї
Karl Polanyi, Polányi Károly
Народився 25 жовтня 1885(1885-10-25)
Відень, Австро-Угорщина
Помер 23 квітня 1964(1964-04-23) (78 років)
Пікерінг, Канада
Поховання Керепеші
Громадянство Угорщина Угорщина
Національність єврей
Діяльність економіст, антрополог, історик економіки, історик, журналіст, філософ, письменник, викладач університету, соціолог
Alma mater Будапештський університет
Галузь соціологія, економіка, антропологія
Заклад Колумбійський університет
У шлюбі з Ілона Дучинська

Карл Пауль Поланьї (нім. Karl Paul Polanyi), Карой Поланьї (угор. Polányi Károly, 25 жовтня 1886, Відень — 23 квітня 1964, Пікерінг, Онтаріо) — американський та канадський економіст, антрополог, соціолог і політичний філософ єврейського походження, один з основоположників економічної антропології[en]. Чоловік Ілони Дучинської[en].

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в світській єврейській родині, але його дід по материнській лінії — Андреас Вол — був рабином. Відмовившись від посади головного рабина Вільнюса він залишався релігійним істориком і просвітителем. Мати Поланьї — Сесілія Вол — Народилася в Російській імперії. Її після закінчення Віленської гімназії батько відправив до Відня, щоб віддалити від російських соціалістичних діячів і запобігти її арешту. Батько — Міхай Поллачек — народився в містечку Длха на ораву (Словаччина) в багатій єврейській сім'ї вихідців з Ужгорода (Унгвар), який тоді, як і Словаччина, входив до складу Австро-Угорської імперії. Карл Поланьї народився, коли його батьки жили у Відні, а в 1904 році їх сім'я, яка переїхала в Будапешт, змінила прізвище на угорський манер — Полани (Поланьї) замість Поллачек. Хоча батько Поланьї брав участь у спорудженні значної частини залізничної системи Угорщини, в 1899 році він практично збанкрутував. Молодший брат вченого — Майкла Поланьї — відомий хімік і філософ; племінник — Джона Чарлза Полані — лауреат Нобелівської премії з хімії; племінниця — Єва Цайзель — відомий скульптор і дизайнер.

Навчався в Будапештському університеті, отримав ступінь доктора філософії в 1908 році і права в 1912 році. Незважаючи на буржуазне походження, активно брав участь в лівому молодіжному русі. Певний вплив на братів Майкла і Карла надав революціонер-народник С. Л. Клячко, з яким після від'їзду з Вільнюса Сесілія Поланьї зберегла близькі стосунки, вони дружили сім'ями. Карл був ініціатором створення радикального «Клубу Галілей».

У цей час зустрічався з Дьордем Лукачем, Карлом Мангеймом, Оскаром Яси, в недалекому майбутньому — видатними мислителями, філософами і соціологами. У 1910—1912 роках працював у свого дядька в юридичній фірмі, але розчарувався в покликанні юриста і зайнявся журналістикою, співпрацював у лівобуржуазному виданні «Вільна думка» (Szabadgondolat). У 1914 році був в числі засновників Угорської радикальної партії і став її секретарем.

Під час Першої світової війни з 1915 по 1917 роках служив офіцером кавалерії в австро-угорській армії на російському фронті. Взяв участь в буржуазно-демократичній «революції айстр», примикав до Угорської соціал-демократичної партії, підтримував уряд Міхая Карої. В період Угорської радянської республіки перебував у Відні, де залишився після встановлення в Угорщині правоавторитарного режиму Міклоша Горті. У 1924—1933 роках працював редактором Der Oesterreichische Volkswirt, де, перебуваючи на християнсько-соціалістичних позиціях, виступав з критикою австрійської політекономічної школи.

Переворот Дольфуса в Австрії та встановлення в сусідній Німеччині нацистської диктатури змусили Поланьї емігрувати в 1933 до Англії. З 1937 року вів лекції в Лондонській асоціації робітничого руху, дещо пізніше викладав соціально-економічну історію на заочних відділеннях Оксфордського і Лондонського університетів. З 1940 року перебував у США. Викладав у Колумбійському університеті в 1947—1953 роках.

Через те, що дружині Поланьї, яка брала участь в комуністичному русі в Угорщині, був заборонений в'їзд в США, Поланьї жив у Канаді з 1950 року неподалік від кордону і їздив на роботу в Сполучені Штати. У жовтні 1963 року, за рік до смерті, Карл Поланьї здійснив візит в соціалістичну Угорщину, де виступив в Угорській академії наук з курсом лекцій з економічної соціології. Остання монографія Поланьї, «Дагомея і работоргівля» 1966 року була опублікована посмертно.

Праці[ред.ред. код]

  • Велика трансформація (1944)
  • Соціалістичний бухгалтерський облік (1922)
  • «Універсальний Капіталізм або регіональне планування?» Лондонська щоквартальна з міжнародних справ, вип. 10 (3) (1945).
  • Торгівля і ринки в ранньому Емпріес (1957, під редакцією і з іншими внесками)
  • Дагомея і работоргівля (1966)
  • Життєзабезпечення людини (Academic Press, 1977).