Карл Сигизмунд Кунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Карл Сигизмунд Кунт
нім. Karl Sigismund Kunth
Kunth.jpg
Народився 18 червня 1788(1788-06-18)[1][2]
Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія
Помер 22 березня 1850(1850-03-22)[1][2] (61 рік)
Берлін, Королівство Пруссія
Країна Німеччина[3]
Діяльність біолог, мандрівник-дослідник, ботанік, викладач університету
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь ботаніка
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Посада професор
Науковий керівник Карл Людвиг фон Вільденов
Членство Прусська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук і Французька академія наук
Нагороди
Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки
Автограф Carl Sigismund Kunth, signature.svg

CMNS: Карл Сигизмунд Кунт у Вікісховищі

Карл Сигизмунд Кунт (нім. Karl Sigismund Kunth; 18 червня 1788 — 22 березня 1850) — німецький ботанік. Скорочення імені ботанічного автора H.B.K. (Humboldt, Bonpland & Kunth) також позначає Кунта.[5]

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Кунт народився у Лейпцигу 18 червня 1788 року. У 1806 році Кунт став клерком купця у Берліні. Після зустрічі із Александром фон Гумбольдтом, який допоміг йому відвідувати лекції у Берлінському університеті, Кунт зацікавився ботанікою. З 1813 до 1819 року Кунт працював помічником Гумбольдта у Парижі, займався класифікацією рослин, які були зібрані Гумбольдтом та Еме Бонпланом під час їхньої подорожі по Північній та Південній Америці.

У 1820 році Кунт повернувся у Берлін та став професором ботаніки у Берлінському університеті, а також віце-президентом ботанічного саду. У 1829 році він був обраний членом Академії наук Берліна.

У 1829 році він відплив до Південної Америки та протягом трьох років відвідав Чилі, Перу, Бразилію, Венесуелу, Центральну Америку та Вест-Індію.

Після його смерті у 1850 році[6], прусський уряд придбав його ботанічну колекцію, яка згодом ввійшла до складу королівського гербарію у Берліні.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Nova genera et species plantarum quas in peregrinatione ad plagam aequinoctialem orbis novi collegerunt Bonpland et Humboldt (7 vols., Paris, 1815—1825)on Botanicus
  • Les mimosees et autres plantes legumineuses du nouveau continent (1819)
  • Synopsis plantarum quas in itinere ad plagain aequinoctialem orbis novi collegerunt Humboldt et Bonpland (1822–3)
  • Les graminees de l'Amerique du Sud (2 vols., 1825—1833)
  • Handbuch der Botanik (Berlin, 1831)
  • Les melastomees et autres plantes legumineuses de l'Amerique du Sud (1847—1852)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Académie nationale de médecine
  2. а б Base biographique
  3. LIBRIS — 2018.
  4. IPNI.  Kunth. 
  5. Nova Genera et Species Plantarum | International Plant Names Index. www.ipni.org. Процитовано 2021-08-14. 
  6. H. Walter Lack: Alexander von Humboldt und die botanische Erforschung Amerikas. Prestel 2009, ISBN 978-3-7913-4461-4, S. 91.

Посилання[ред. | ред. код]