Карл Сигизмунд Кунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карл Сигизмунд Кунт
нім. Karl Sigismund Kunth
Kunth.jpg
Народився 18 червня 1788(1788-06-18)
Лейпциг
Помер 22 березня 1850(1850-03-22) (61 рік)
Берлін
Громадянство Німеччина Німеччина
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Галузь наукових інтересів ботаніка
Заклад Гумбольдтський університет Берліна
Науковий керівник Карл Людвиг фон Вільденов
Член Прусська академія наук, Леопольдина, Баварська академія наук і Французька академія наук
Нагороди
Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Автограф Carl Sigismund Kunth, signature.svg

CMNS: Карл Сигизмунд Кунт на Вікісховищі
Kunth є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Карл Сигизмунд Кунт.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Карл Сигизмунд Кунт (нім. Karl Sigismund Kunth; 18 червня 178822 березня 1850) — німецький ботанік.

Біографія[ред.ред. код]

Карл Кунт народився у Лейпцигу 18 червня 1788 року. У 1806 році Кунт став клерком купця у Берліні. Після зустрічі із Александром фон Гумбольдтом, який допоміг йому відвідувати лекції у Берлінському університеті, Кунт зацікавився ботанікою. З 1813 до 1819 року Кунт працював помічником Гумбольдта у Парижі, займався класифікацією рослин, які були зібрані Гумбольдтом та Еме Бонпланом під час їхньої подорожі по Північній та Південній Америці.

У 1820 році Кунт повернувся у Берлін та став професором ботаніки у Берлінському університеті, а також віце-президентом ботанічного саду. У 1829 році він був обраний членом Академії наук Берліна.

У 1829 році він відплив до Південної Америки та протягом трьох років відвідав Чилі, Перу, Бразилію, Венесуелу, Центральну Америку та Вест-Індію.

Після його смерті у 1850 році[1], прусський уряд придбав його ботанічну колекцію, яка згодом ввійшла до складу королівського гербарію у Берліні.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Nova genera et species plantarum quas in peregrinatione ad plagam aequinoctialem orbis novi collegerunt Bonpland et Humboldt (7 vols., Paris, 1815–1825)on Botanicus
  • Les mimosees et autres plantes legumineuses du nouveau continent (1819)
  • Synopsis plantarum quas in itinere ad plagain aequinoctialem orbis novi collegerunt Humboldt et Bonpland (1822–3)
  • Les graminees de l'Amerique du Sud (2 vols., 1825–1833)
  • Handbuch der Botanik (Berlin, 1831)
  • Les melastomees et autres plantes legumineuses de l'Amerique du Sud (1847–1852)

Примітки[ред.ред. код]

  1. H. Walter Lack: Alexander von Humboldt und die botanische Erforschung Amerikas. Prestel 2009, ISBN 978-3-7913-4461-4, S. 91.

Посилання[ред.ред. код]