Карл Стермер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Стермер
Portrett av Carl Størmer (cropped).jpg
Народився 3 вересня 1874(1874-09-03)[1][2][…]
Шієн, Телемарк, Естланн, Норвегія
Помер 13 серпня 1957(1957-08-13)[1][2][…] (82 роки)
Осло, Норвегія
Громадянство
(підданство)
Flag of Norway.svg Норвегія
Діяльність математик, фізик, астроном, викладач університету
Alma mater Паризький університет і Університет Осло
Володіє мовами норвезька[1]
Заклад Університет Осло
Членство Норвезька академія наук, Лондонське королівське товариство, Французька академія наук, Шведська королівська академія наук і Російська академія наук
Діти Leif Størmer[d]
Нагороди

Фредерік Карл Мюлерц Штермер (або Стермер) (норв. Frederik Carl Mülertz Størmer; 3 вересня 1874(18740903), Шієн — 13 серпня 1957, Осло) — норвезький геофізик і математик, відомий своїми роботами з теорії чисел та дослідженнями магнетизму і утворення полярного сяйва.[4] Член Норвезької академії наук і літератури, іноземний член Паризької АН (1947) і Лондонського королівського товариства (1957), іноземний член АН СРСР (з 30.11.1918), почесний член з 12.02.1934.

Закінчив (1896) університет в Крістіанії (нині Осло), з 1903 професор там же. Запропонував метод розрахунку траєкторій космічних променів, який увійшов у сучасну математику як метод чисельного інтегрування звичайних диференціальних рівнянь (метод Штермера).

Публікації[ред. | ред. код]

  • Проблема полярных сияний, Москва — Ленинград, 1933 (рос.)
Штермер та його асистент Біркеланд, 1910

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Brun, Viggo (1958), Carl Störmer in memoriam, Acta Mathematica 100 (1–2): i–vii, doi:10.1007/BF02559599. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Математический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1988