Карл Стінер

Карл Стінер Carl Stiner
Народження	7 вересня 1936(1936-09-07) Лафоллетт, округ Кемпбелл, Теннессі
Смерть	2 червня 2022(2022-06-02) (85 років) Ноксвілл, Теннессі
Країна	США
Приналежність	Армія США
Рід військ	повітряно-десантні війська, сили спеціальних операцій
Освіта	Теннессійський технологічний університет Командно-штабний коледж армії США Воєнний коледж армії США
Роки служби	1958–1993
Звання	Генерал
Формування	9-й піхотний полк 2-ї піхотної дивізії, 3-тя група ССО армії, 7-ма піхотна дивізія, 4-та піхотна дивізія, 325-й парашутно-десантний полк
Командування	Командування спеціальних операцій США XVIII повітряно-десантний корпус 82-а повітрянодесантна дивізія Об'єднане Командування спеціальних операцій США
Війни / битви	Війна у В'єтнамі Операція «Справедлива справа» Визволення «Акілле Лауро» Війна в Перській затоці
Нагороди	Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США) Медаль «За видатні заслуги» армії (США) Медаль «За відмінну службу в Збройних силах» (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) Пурпурове серце (США) Медаль «За похвальну службу» (США) Медаль ВПС (США) Медаль «За службу національній обороні» (США) Значок бойового піхотинця

Карл Вейд Стінер (англ. Carl Wade Stiner; 7 вересня 1936, Лафоллетт, округ Кемпбелл, Теннессі — 2 червня 2022, Ноксвілл, Теннессі) — американський воєначальник, генерал армії США (1990), командувач силами спеціальних операцій Збройних сил США (1990—1993), Об'єднаного Командування спеціальних операцій (1984—1987). Учасник війн у В'єтнамі та в Перській затоці.

Біографія

Карл Вейд Стінер народився 7 вересня 1936 у місті Ла-Фоллетт, в штаті Теннессі. У 1958 році закінчив Теннессійський технологічний університет зі здобуттям освітнього ступеня майстра за фахом «сільське господарство». Військову освіту підвищував у Командно-штабному коледжі армії на авіабазі Максвелл та Воєнному коледжі армії США у Карлайль-Барракс, Пенсільванія. Також заочно проходив навчання у коледжі Шіппенбурга в галузі державного управління.

Військова кар'єра

• 30 травня 1958 — другий лейтенант
• 30 листопада 1959 — перший лейтенант
• 25 жовтня 1962 — капітан
• 13 грудня 1966 — майор
• 15 листопада 1971 — підполковник
• 1 лютого 1976 — полковник
• 1 квітня 1980 — бригадний генерал
• 1 липня 1985 — генерал-майор
• 11 жовтня 1988 — генерал-лейтенант
• 1 липня 1990 — генерал

Військову службу розпочав невдовзі після завершення навчання в Теннессійському університеті — з травня 1958 по лютий 1960 командир взводу роти «D» 2-ї бойової групи 9-го піхотного полку 2-ї піхотної дивізії, Форт Беннінг, Джорджія. З лютого 1960 по жовтень 1961 — старший помічник командира роти «А» 1-ї бойової групи 11-го піхотного полку 2-ї піхотної дивізії.

З жовтня 1961 по квітень 1962 року К. Стінер помічник начальника оперативного відділу 2-ї бойової групи 7-ї піхотної дивізії, що дислокувалась у Кореї.

З травня 1963 по серпень 1964 продовжив службу в Центрі навчальної підготовки армії США у Форт Джексон (Південна Кароліна) старшим помічником командира 18-го батальйону 5-го навчального полку (травень — вересень 1963), командиром роти «Е» 5-го батальйону (вересень 1963 — квітень 1964) і старшим помічником командира 2-го батальйону (квітень — серпень 1964) 1-ї навчальної бригади.

З серпня 1964 по травень 1966 служив в 3-ій групі спеціального призначення армії США у Форт Брегг інструктором з проведення протипартизанських операцій роти «А» (1964 серпень — жовтень 1965) і офіцером з оперативних питань загону «C» роти «А» (жовтень 1965 — травень 1966).

З серпня 1966 по червень 1967 навчався у командно-штабному коледжі армії США. Потім служив у В'єтнамі у складі 1-ї бригади 4-ї піхотної дивізії начальником оперативного відділу S-3 3-го батальйону 12-го піхотного полку (червень 1967 — січень 1968) і бригади (січень — липень 1968).

З липня 1968 по лютий 1970 — офіцер штабу з питань особового складу в апараті заступника начальника штабу армії США з питань особового складу. З лютого 1970 по лютий 1972 — помічник заступника начальника секретаріату загальної частини штабу апарату Міністра армії США.

З березня 1980 по травень 1982 року полковник К. Стінер начальник штабу об'єднаних тактичних сил швидкого розгортання на авіабазі Мак-Ділл, Флорида, а 1 квітня 1980 року йому присвоєне звання бригадний генерал. Потім з червня 1982 року по серпень 1983 був помічником командира 82-ї повітрянодесантної дивізії з операцій у Форт Брегг. У серпні 1983 — серпні 1984 на посаді помічника заступника директора управління планування та політики J-5 з військово-політичних питань в Об'єднаному комітеті начальників штабів. На цій посаді, майже рік пропрацював у Бейруті, під час громадянської війни в Лівані.

У серпні 1984 року він призначений командувачем Об'єднаного Командування спеціальних операцій США, яке очолював з серпня 1984 по січень 1987. 1 липня 1985 бригадному генералу Стінеру присвоєне звання генерал-майора. У жовтні 1985 року безпосередньо керував діями підрозділу спеціальних операцій, що брали участь у звільненні заручників захопленого палестинськими терористами італійського круїзного судна «Акілле Лауро».

У січні 1987 року призначений командиром 82-ї повітрянодесантної дивізії, в жовтні 1988 став командувачем XVII повітрянодесантного корпусу. Одночасно, під час вторгнення в Панаму, в грудні 1989—1990 командував Південною об'єднаною тактичною групою (англ. Joint Task Force South), будучи таким чином оперативним командувачем усіх сил, які брали участь у проведенні даної спеціальної операції.

19 квітня 1990 Стінер був представлений до звання генерала і посади командувача Командування спеціальних операцій США. 22 червня кандидатура Стінера була схвалена Сенатом США. На цій посаді він перебував з 27 червня 1990 року до 20 травня 1993 року і генерал Стінер відповідав за їх бойове застосування під час війни в Перській затоці.

30 травня 1993 року генерал Стінер пішов у відставку.

Нагороди та відзнаки

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Чарльз Голланд
• Джон Адамс Вікем
• Браян Дуглас Браун
• Пітер Шумайкер
• Крейтон Абрамс
• Максвелл Давенпорт Тейлор

Посилання

• The HISTORY of TERRORISM General Carl Stiner (Retired)

Література

• Clancy, Tom; Stiner, Carl (2002). Shadow Warriors: Inside the Special Forces. New York: G.P. Putnam's Sons. ISBN 0399147837.