Карл Ціглер

|Підпис= |Знамениті учні= |Ім?я=

Карл Ціглер
Karl Waldemar Ziegler
Народився	26 листопада 1898(1898-11-26) Хельза, Німеччина
Помер	11 серпня 1973(1973-08-11) (74 роки) Мюльгайм-на-Рурі, Німеччина
Поховання	Hauptfriedhof Mülheim an der Ruhrd :
Країна	ФРН
Діяльність	хімік, інженер, викладач університету
Alma mater	Марбурзький університет (1920)
Галузь	Органічна хімія
Заклад	Марбурзький університет, Гейдельберзький університет
Науковий ступінь	доктор філософії (1920)
Науковий керівник	Karl von Auwersd
Членство	Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Баварська академія наук, North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd і Королівське товариство Единбурга
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1963) Медаль Лібіха (1935)
Карл Ціглер у Вікісховищі

Ка́рл Ва́льдемар Ці́глер (нім. Karl Waldemar Ziegler; 26 листопада 1898, Гельза, поблизу Касселя — 11 серпня 1973, Мюльгайм-на-Рурі) — німецький хімік.

Біографія

Закінчив Марбурзький університет (1920), викладав там же (1923 — 26). Професор (1928 — 36) Гейдельберзького університету. Директор хімічного інституту при університеті в Галле (1936 — 43); директор Інституту дослідження вугілля імені Макса Планка в Мюльгаймі (1943 — 69), одночасно завідувач кафедрою в Вищій технічній школі Ахена (з 1947).

Основні роботи

Основні праці з органічної хімії та хімії високомолекулярних сполук. Відкрив (1953) каталізатор на основі триетилалюмінію і галогенідів титану, на якому при низьких температурі і тиску вперше здійснив полімеризацію етилену в лінійний поліетилен. Це відкриття лягло в основу створення ряду змішаних каталізаторів (каталізаторів Ціглера — Натта) для синтезу стереорегулярних полімерів. Розробив промислові способи отримання бутадієну, вищих α-олефінів, вищих спиртів і карбонових кислот.

Нобелівська премія

Нобелівська премія з хімії (1963, спільно з Джуліо Натта).

Література

• Павлова Л. Б., Карл Циглер, «Журнал Всесоюзного химического общества им. Д. И. Менделеева», 1975, т. 20, № 6 (рос.)