Карл II Мекленбурзький
Карл II Карл Людвіг Фрідріх | ||
![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
2 червня 1794 — 6 листопада 1816 | ||
Попередник: | Адольф Фрідріх IV | |
Наступник: | Георг | |
Народження: |
10 жовтня 1741 Міров | |
Смерть: |
6 листопада 1816 (у віці 75 років) Нойштреліц | |
Причина смерті: |
пневмонія ![]() | |
Поховання: |
Йоганнітеркірхе (Міров)d ![]() | |
Країна: |
![]() ![]() | |
Релігія: |
лютеранство ![]() | |
Рід: | Мекленбурги | |
Батько: | Карл Мекленбург-Штреліцький | |
Мати: | Єлизавета Альбертіна Саксен-Гільдбурггаузенська | |
Шлюб: |
Фредеріка Кароліна Луїза Гессен-Дармштадтська і Шарлотта Вільгельміна Гессен-Дармштадтська ![]() | |
Діти: |
Шарлотта Георгіна Мекленбург-Штреліцька Герцогиня Кароліна Августа Герцог Георг Карл Тереза Мекленбург-Штреліцька Герцог Фрідріх Георг Луїза Августа Вільгельміна Амалія Фредеріка Мекленбург-Штреліцька Георг Мекленбурзький Герцог Фрідріх Карл Герцогиня Огюста Альбертина Герцог Карл Мекленбурзький | |
Нагороди: | ||
Карл II (Карл Людвіг Фрідріх; 10 жовтня 1741 — 6 листопада 1816) — правитель Великого герцогства Мекленбург-Штреліцького з 1794 року до своєї смерті. Спочатку правив як герцог, а в 1815 році був піднесений до рангу великого герцога. До того, як успадкувати трон, він обіймав посаду губернатора Ганновера з 1776 по 1786 рік.
Герцог Карл Людвіг Фрідріх Мекленбурзький народився у Мірові 10 жовтня 1741 року, другим сином герцога Карла Людвіга Фрідріха Мекленбурзького та принцеси Єлизавети Альбертини Саксен-Гільдбурггаузенської. 11 грудня 1752 року помер його дядько Адольф Фрідріх III, і владу успадкував старший брат Карла, який став Адольфом Фрідріхом IV. Після вступу брата на престол Карла разом з рештою родини перевезли з Мірова до столиці Штреліца[1].
З раннього віку готувався до служби в Ганновері, отримавши офіцерське звання у чотири роки[2]. Його сестра Шарлотта у 1761 році стала дружиною курфюрста Ганновера, короля Великої Британії Георга III. Карл часто відвідував Велику Британію та згодом вступив на службу в Ганновері, після служби в Іспанії під командуванням графа Ліппе[3].
У 1776 році був призначений генерал-губернатором Ганновера, фактично здійснюючи всю повноту влади суверена через відсутність монарха в Німеччині[3]. Після другого овдовіння у 1785 році подав у відставку з військової служби та посади губернатора, отримавши звання фельдмаршала та пенсію[4]. Провівши деякий час у подорожах, оселився у Дармштадті, де став президентом Імперської кредитної комісії[2].
Успадкував герцогство Мекленбург-Штреліцьке після смерті бездітного брата Адольфа Фрідріха IV 2 червня 1794 року[5].
Як правитель, Карл заохочував нові сільськогосподарські технології, заснував нову поліцію та запровадив обов'язкову освіту. У 1806 році його герцогство приєдналося до Рейнського союзу. Після Віденського конгресу, 28 червня 1815 року, він був піднесений до рангу великого герцога[6].
Влітку 1816 року Карл вирушив у подорож до Ребберга, Швальбаха та Гільдбурггаузена. Невдовзі після повернення він захворів на запалення легенів. Помер у Нойштреліці 6 листопада 1816 року після апоплексичного удару. Його наступником став його старший син Георг[5].
Після невдалих спроб одружитися з данською принцесою та принцесою Саксен-Готи, Карл одружився першим шлюбом з принцесою Фредерікою Гессен-Дармштадтською[2], донькою принца Георга Вільгельма Гессен-Дармштадтського, 18 вересня 1768 року в Дармштадті[7]. У них було десятеро дітей, п'ятеро з яких дожили до повноліття. Дві дочки стали німецькими королевами-консортами.
- Шарлотта Георгіна Мекленбург-Штреліцька (1769—1818) взяла шлюб з Фрідріхом, герцогом Саксен-Альтенбурзьким
- Герцогиня Кароліна Августа Мекленбурзька (1771—1773), померла в дитинстві
- Герцог Георг Карл Мекленбурзький (1772—1773), помер у дитинстві
- Герцогиня Тереза Мекленбурзька (1773—1839) взяла шлюб з Карлом Александром, 5-го князем Турн-унд-Таксіс
- Герцог Фрідріх Георг Мекленбурзький (1774—1774), помер у віці двох місяців
- Герцогиня Луїза Мекленбурзька (1776—1810) взяла шлюб з Фрідріхом Вільгельмом III, королем Пруссії
- Герцогиня Фредеріка Мекленбурзька (1778—1841) взяла шлюб з (1) принцом Людвігом Карлом Прусським, (2) Фрідріхом Вільгельмом, принцем Сольмс-Браунфельським, (3) Ернстом Августом, королем Ганновера
- Георг, великий герцог Мекленбург-Штреліцький (1779—1860)
- Герцог Фрідріх Карл Мекленбурзький (1781—1783), помер у дитинстві
- Герцогиня Августа Альбертина Мекленбурзька (1782—1782), прожила один день
Після смерті Фредеріки в 1782 році внаслідок ускладнень під час народження їхньої десятої дитини, Карл одружився з її сестрою, принцесою Шарлоттою Гессен-Дармштадтською, 28 вересня 1784 року в Дармштадті[7]. Шарлотта померла 12 грудня 1785 року невдовзі після народження їхнього сина, герцога Карла Мекленбурзького (1785—1837).
- ↑ Huish, Robert (1821). Public and Private Life His Late Excellent and most Gracious Majesty George The Third. T. Kelly. с. 170.
- ↑ а б в Orr, Clarissa Campbell (2004). Queenship in Europe 1660-1815. Cambridge University Press. с. 375, 379. ISBN 0-521-81422-7.
- ↑ а б Hudson, E. H. (1878). The Life and Times of Louisa, Queen of Prussia. Hatchards, Piccadilly. с. 185, 189, 225.
- ↑ Oulton, Walley Chamberlain (1819). Memoirs of Her Late Majesty, Queen Charlotte. T. Kinnersly. с. 238.
- ↑ а б Baines, Edward (1851). The Book of Dignities. Longmans. с. 52.
- ↑ Almanach de Gotha (вид. 182nd). Almanach de Gotha. 1998. с. 173. ISBN 0-9532142-0-6.
- ↑ а б Huberty, Michel; Alain Giraud; F. et B. Magdelaine (1945). L'Allemagne Dynastique, Tome VI : Bade-Mecklembourg. с. 211. ISBN 978-2-901138-06-8.