Карналіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карналіт з Росії
Карналіт з Іспанії

Карналі́т (рос. карналлит, англ. carnallite, нім. Carnallit m, Karnallit m — мінерал класу хлоридів, водний хлорид калію і магнію острівної будови.

Загальний опис[ред.ред. код]

Склад: KMgCl3•6H2O.

Містить (%): K — 14,07; Mg — 8,75; Cl — 38,28; H2O — 38,9.

Часто Cl заміщується Br.

Домішки: Rb, Cs, Li, Tl.

Сингонія ромбічна.

Густина 1,6.

Твердість 3.

Переважно білий або безбарвний.

Блиск на свіжому зломі скляний, на повітрі тьмяніє і стає жирним.

Злам раковистий.

Крихкий.

Дуже гігроскопічний.

Сильно флуоресціює.

Утворюється як хімічний осад морських басейнів. Поширений у верхніх горизонтах соляних родовищ разом з гіпсом, ангідритом, галітом, полігалітом, епсомітом та ін.

На території України є у Передкарпатті: Найбільші його скупчення у вигляді прошарків, лінз і пластів потужністю до 7,4–17,7 м є в нижній частині покладів калійних солей хлоридного типу в Калуш-Голинському та Стебницькому родовищах[1]. Великі скупчення карналіту відомі в соляних покладах Верхньокамського району (Пермська обл. РФ), Калушського, Стебницького родов. (Україна), Штутгарта (ФРН).

Сировина для одержання калійних солей, добрив, важливе джерело К, Mg, Br. Від прізвища німецького геолога Р.Карналла.

Розрізняють: карналіт бромистий (відміна карналіту, яка містить понад 0,6 % Br).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Білоніжка П. Вплив постседиментаційних процесів на формування карналіту в галогенних відкладах Передкарпаття. С. 87-92 /Мінералогічний збірник. 2007. Випуск 1

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]