Карнаух Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карнаух Віктор Вікторович
Praporshchyk h.png Прапорщик
Карнаух Віктор Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 жовтня 1979(1979-10-29)
Леонтовичеве
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (34 роки)
Червоносільське
поховання: Кропивницький
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
3-й окремий полк спеціального призначення.svg
 3 ОП СпП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Ві́ктор Ві́кторович Карнау́х (29 жовтня 1979(19791029) — 29 серпня 2014) — прапорщик Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Новоукраїнську ЗОШ № 3. Пройшовши військову строкову службу, лишився за контрактом. Здобув вищу освіту у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті ім. В.Винниченка. Прапорщик, командир розвідгрупи 3-го окремого полку спецпризначення.

Загинув поблизу села Червоносільське під час виходу з «Іловайського котла» на дорозі від села Многопілля.

Вважався зниклим безвісти. 3 вересня 2014-го тіло Віктора разом з тілами 96 інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.

Упізнаний за тестами ДНК, 24 липня 2015 року перепохований на Рівнянському кладовищі в Кропивницькому.

Залишилися дружина та син 2011 р. н.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 10 жовтня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1]
  • в Новоукраїнській ЗОШ № 3 відкрито пам'ятну дошку випускнику Вікторові Карнауху

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 17 жовтня 2015 року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]