Карнунт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карнунт

Carnuntum Petronell.JPG

Координати 48°07′00″ пн. ш. 16°52′00″ сх. д. / 48.1166666666947762109884934° пн. ш. 16.8666666666947797637021722° сх. д. / 48.1166666666947762109884934; 16.8666666666947797637021722Координати: 48°07′00″ пн. ш. 16°52′00″ сх. д. / 48.1166666666947762109884934° пн. ш. 16.8666666666947797637021722° сх. д. / 48.1166666666947762109884934; 16.8666666666947797637021722

Країна Flag of Austria.svg Австрія
Адмінодиниця Нижня Австрія
Висота центру 170 м
Часовий пояс UTC+1, UTC+2 (Нижня Австрія)
GeoNames 8224652
OSM 77189 ·R (Нижня Австрія)
Карнунт. Карта розташування: Австрія
Карнунт
Карнунт
Карнунт (Австрія)
Карнунт:схема генерального плану
Розташування Карнунту у системі лімесу

Карну́нт (лат. Carnuntum; грец. Καρνους, Carnous) — римське фортифіковане місто, центр римської провінції Верхня Паннонія (з І ст.). Розташовувалося у сучасній Австрії (Нижня Австрія, Петронелль-Карнунтум і Бад Дойч-Альтенбург), в 40 милях на схід від Відня, на південному березі Дунаю. При імператорі Траяні місто стало столицею римської провінції (верхньої) Паннонії (Паннонія Superior). Споруджений в тому місці, де в давні часи Бурштиновий шлях перетинав Дунай.

Історія[ред. | ред. код]

У стародавніх писемних джерелах Карнунтум вперше згадується в зв'язку з подіями 6 року нашої ери.

Цісар Марк Аврелій (помер у Віндобоні в 180 році н.е.) склав в Карнунті частину своїх безсмертних «Роздумів» (лат. "Mediatationes").

Спочатку це був древній кельтський населений пункт. Завдяки цьому місто зобов'язане своєю назвою. (Назва, ймовірно, походить від кельтського слова Kar або Karn, що означало «камінь» або «купа каміння»). Спершу писалось через літеру "К".

У 4 ст. починається христіанизація цього регіону.

Надгробок Тита Калідіуса Северуса, сотника з П'ятнадцятого легіону (зображено коня, шолом центуріона і збруя), знайденого в Карнунтумі

При імператорові Октавіані Августі місто було використане як табір під час війни з Марободом (6 р. н.е.). Досягнути середньої течії Дунаю римлянам вдалося лише в результаті війни Тиберія (12-9 рр. до н.е.). В ході цієї кампанії і відбулась офіційна анексія Паннонії, яку датують 11-8 р. до н.е. Завоювання Паннонії мало велике військово-стратегічне значення. Воно призвело до виходу римлян на правий берег Дунаю, який утворив лінію захисту і кордон з варварськими племенами. Особливо важливим стало захоплення опорних пунктів на правому березі Дунаю та переправ. Захоплення міста Карнунт дозволило проводити військові походи проти задунайських племен на Середньому Дунаї.

У 73 був обнесений кам'яною стіною, став стоянкою римських легіонів.

Імператор Марк Аврелій скористався Карнунтом в своїх війнах проти німецьких племен з Маркомани і квади між 171 і 173рр. нашої ери.

Провінції і єпархії Римської імперії у 400 р.

Під час воєн римлян з прикордонними племенами кілька разів руйнувався, а потім відновлювався (останній раз в 375). Остаточно зруйнований близько 400 року. Саме Карнунт, а не Віндобона був центром римської культури в Паннонії доти, поки в 375 р. не був зруйнований німецькими племенами.

Паннонія остаточно від'єдналась від римлян близько 400 р. н.е. і, на відміну від сусідньої провінції Норік, яка залишилася під римським контролем довше, ніж навіть сам Рим, вона була завойована готами на початку п'ятого століття.

Сучасність[ред. | ред. код]

Руїни громадської лазні.

Розкопувався в 20-і і 30-і рр. 20 століття. Розкрито амфітеатр, преторій, форум, терми, мітреум і ін.

Тепер руїни Карнунта, які розташовані поблизу австрійського селища Петронеллі-Карнунтум, на півдорозі з Відня до Братислави, перетворено на музей. В археологічному комплексі Карнунта перебувають залишки язичницьких воріт, амфітеатру (плита з написом на місці стверджує, що амфітеатр був 4-м найбільшим амфітеатром у цілій Римській імперії), римського військового табору. Численні знахідки археологічних розкопок, початих у 19 столітті зберігаються в Музеї Карнунта в Бад Дойч-Альтенбургу.

Heidentor. Так звана «Язичницька брама»


"Археологічний парк Карнунтум" ділиться на три частини:

  • Цивільне Місто
  • Військове Місто
  • Музей Carnuntinum

Джерела[ред. | ред. код]

  • Swoboda Е., Carnuntum, 2 AUFL, W., 1953; Schober A., Römerzeit in Österreich, [2 Aufl.], W., 1955.
  • Franz Humer (Hrsg.): Marc Aurel und Carnuntum. Amt der NÖ Landesregierung – Abteilung Kultur und Wissenschaft, Horn 2004, ISBN 3-85460-217-0 (Katalog des Niederösterreichischen Landesmuseums NF 450), (Ausstellungskatalog, Archäologisches Museum Carnuntinum, Bad Deutsch-Altenburg, 20. März – 15. Dezember 2004).

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]