Карой Ґрос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карой Грос)
Перейти до: навігація, пошук
Карой Ґрос
угор. Grósz Károly
Карой Ґрос
Прапор
Голова Ради Угорської Народної Республіки
Прапор
25 червня 1987 — 23 листопада 1988
Попередник: Дьордь Лазар
Спадкоємець: Міклош Немет
Прапор
Генеральний Секретар ЦК УРСП
22 травня 1988 — 7 жовтня 1989
Попередник: Янош Кадар
Спадкоємець: посада скасована
 
Громадянство: Угорщина
Народження: 1 серпня 1930
Мішкольц
Смерть: 7 січня 1996
Ґеделле

Карой Ґрос (угор. Grósz Károly; *1 серпня 1930, Мішкольц —†7 січня 1996, Ґеделле) — угорський партійний, політичний і державний діяч, член Угорської соціалістичної робочої партії, ініціатор реформ 1980-х років, в 1989 році — лідер консервативного крила УСРП. Голова Ради Міністрів Угорської Народної Республіки (25 червня 1987 — 23 листопада 1988), Генеральний секретар Угорської соціалістичної робочої партії (22 травня 1988 — 7 жовтня 1989).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 серпня 1930 в індустріальному передмісті Діошдьйор міста Мішкольц на північному сході Угорщини в сім'ї робітника, активно підтримував Комуністичну партію Угорщини. Згідно з офіційною біографією не тільки батько, а й дід Ґроса були комуністами-підпільниками і дали йому відповідне політичне виховання. У 1945, у віці 15 років, Ґрос почав працювати учнем складача в друкарні і вступив в Комуністичну партію Угорщини, в 1948 перейменовану в Угорську партію праці. З 1946 року він працював в Боршодській обласної друкарні.

Кар'єра партійного пропагандиста (1948—1956)[ред.ред. код]

У 1948 18-річний Ґрос був обраний секретарем Боршодського обласного комітету комуністичного Угорського народного союзу молоді. Вже в 1949 він був направлений на роботу в обласний комітет Угорської партії праці.

У 1950 Ґроса за партійною путівкою направили на навчання в офіцерське училище імені Шандора Петефі, а після його закінчення — офіцером-політпрацівником в Угорську народну армію.

У 1954 Ґрос був демобілізований і призначений завідувачем відділом агітації і пропаганди Боршодського обласного комітету. У цей період, як пізніше зізнавався Ґрос, він, бачачи загальне невдоволення правлінням комуністів на чолі з Матяшем Ракоші, думав про вихід з партії. Але зміни, що відбулися в 1956 в СССР, пов'язані з критикою культу особи Сталіна, спонукали його залишитися в УПП.

«Вирішальне значення мали слова батька про те, що починається щось таке, що ми повинні підтримати, і не може бути, щоб це не торкнулося Ракоші і його оточення»
 — згадував Ґрос.

Приватне життя[ред.ред. код]

Ґрос був одружений, мав двох синів. До моменту обрання його лідером партії у нього було вже 4 онука. Переїхавши в 1984 в Будапешт, оселився разом з сім'єю одного з синів у звичайній п'ятикімнатній квартирі, другий його син залишився жити в Мішкольці. Ставши главою уряду він відмовився від щорічної відпустки. Говорили, що він часто працює по 18 годин на добу. Свою першу поїздку в Москву в якості лідера партії (1988) Ґрос здійснив як простий пасажир на лайнерах авіакомпанії «Malév» і під час польоту жваво розмовляв з іншими пасажирами. На звичайному рейсовому лайнері він відправився і в США. Ґрос захоплювався полюванням і рибальством.

Нагороди[ред.ред. код]

У період служби в Угорській народній армії Ґрос був нагороджений медаллю «За робітничо-селянську владу».

Твори[ред.ред. код]

Карой Ґрос був автором книги «Соціалізм і сучасність» (1987).

Список творів:[ред.ред. код]

Károly Grósz: Szocializmus és korszerűség. Nemzeti és történelmi felelősség, Kossuth, Budapest 1987 (386 Seiten) Károly Grósz: Eleven, mozgalmi pártot! Interjú Grósz Károllyal, az MSZMP főtitkárával, Kossuth, Budapest 1 988 (29 Seiten) Károly Grósz: Kiállni a politikáért, tenni az országért! Grósz Károly beszéde a budapesti pártaktíván, 1988. november 29., Kossuth, Budapest один тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім (33 Seiten) Károly Grósz: Nemzeti összefogással a reformok sikeréért! Beszéd a Csongrád megyei pártértekezleten, 1988. december 10. Beszéd a Borsod megyei pártaktíván, 1988. december 16. Beszéd az MTESZ jubileumi ülésén, 1988. december 16., Kossuth, Budapest 1989 (57 Seiten)

Джерела[ред.ред. код]

  • Шестаков Борис Уметь слушать и убеждать. Карой Грос (Венгрия) // О них говорят: (20 политических портретов) / А.Красиков, С.Воловец, Б.Шестаков и др. — М.: Политиздат, 1989 — С.53-72
  • Кто есть кто в мировой политике / Отв. ред. Кравченко Л. П.. — М.: Политиздат, 1990 — С.125
  • Международный ежегодник: политика и экономика. Выпуск 1988 г. /АН СССР, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений; Гл.ред О. Н. Быков — М. Политиздат, 1988
  • Международный ежегодник: политика и экономика. Выпуск 1989 г. /АН СССР, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений; Гл.ред О. Н. Быков — М. Политиздат, 1989
  • Международный ежегодник: политика и экономика. Выпуск 1990 г. /АН СССР, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений; Гл.ред О. Н. Быков — М. Политиздат, 1990
  • Карой Грос