Кароль Сверчевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароль Сверчевський
пол. Karol Świerczewski
Karol Świerczewski 'Walter'.jpg
Народився 22 лютого 1897(1897-02-22)[1]
Варшава, Російська імперія[2][3]
Помер 28 березня 1947(1947-03-28)[3] (50 років)
Яблоньки, Гміна Балигород, Ліський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
·загиблий у бою
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1937–1954).svg Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР
Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Народна Республіка
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе
Науковий ступінь доктор військових наук
Учасник Громадянська війна в Іспанії, Громадянська війна в Росії і Друга світова війна
Військове звання генерал-полковник
Партія Польська робітнича партія[d] і КПРС
Нагороди

Кáроль Сверчéвський (22 лютого 1897, Варшава28 березня 1947, Яблінки під Балигородом) — польський політик прорадянського спрямування, військовий діяч ПНР, комуністичний генерал. Організатор примусових депортацій поляків до терену комуністичної Польщі. Загинув у бою з УПА.

Біографія[ред. | ред. код]

Працював робітником на фабриці Герляха у м. Варшава. 1915 року евакуйований до центральних районів Росії, де брав участь у більшовицькому перевороті і громадянській війні у складі армії Троцького. З 1921 — викладач і комісар Польської школи червоних комунарів, громадянин СРСР. 1928 закінчив Військову академію ім. М. Фрунзе, працював у Генеральному штабі РСЧА. 1936 висланий до Іспанії, де під іменем «генерал Вальтер» командував диверсійними загонами іспанської республіканської армії.

Кáроль Сверчéвський

У роки німецької-радянської війни — у сталінській армії, з 1943 — один з організаторів просталінської Армії Людової в СРСР, заступник командира І-го корпусу, пізніше — заступник командувача І Армії Людової. З 1944 — член і керівник органів Польської робітничої партії, посол Крайової Ради Народової. Командував II Польською армією, яка брала участь у бойових діях на заключному етапі війни (на території Польщі, Чехії та Німеччини). З лютого 1946 призначений заступником міністра оборони Польщі.

Виконував ряд дипломатичних місій, одна з яких мала протиправний характер. Був активним на переговорах із міжнародною Контрольною комісією щодо примусової репатріації поляків із Німеччини і західних країн, а також у США, Канаді та країнах Латинської Америки. У січні 1947 обраний послом сейму.

Ліквідований під час інспекторської поїздки на українські землі, включені до складу Польщі. У районі м. Балигород, біля села Яблінки, сотня УПА під командуванням майора Степана Стебельського нав'язала його охороні бій, під час якого відомий генерал-сталініст загинув.

Місце поховання, кладовище Військові Повонзки, Варшава
У смерті Свєрчевського досі чимало неясного. У тому бою проти 50 поляків стояло 150 оунівців, з кулеметами й мінометами. А вбито лиш генерала та трьох солдатів. Нападників одразу названо "бандою УПА", хоча слідство закінчили тільки тижнів через три. Бандерівці не знімали з себе відповідальності за ту акцію. Але дивно, що "Хрін", який командував однією з тих двох сотень упівців, згодом у своїх мемуарах ані словом не згадав про Свєрчевського.
[4]

Загибель Сверчевського у бою з УПА була однією з причин, що спровокувала уряд комуністичної Польщі до депортації всіх українців Лемківщини (акція «Вісла») в окремі райони ПНР.

Ясно одне: смерть генерала була не причиною, а лиш вигідним приводом і сигналом для початку акції "Вісла". Її ідея визріла ще восени 1946 року. Інспекційна поїздка Свєрчевського саме й здійснювалася в ході підготовки до акції. Отже, смерть усунула генерала від участі в ній і тим самим уберегла від ганьби.
[5]

Комуністичний режим намагався зробити з особистості Сверчевського певну легенду, відтворивши, зокрема, його портрет на банкноті у 50 злотих.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]