Кароль Станіслав Радзивілл (1669-1719)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароль Станіслав Радзивілл

Karol Stanisław Radziwiłł

Karol Stanisław Radziwiłł.JPG
Народився 27 листопада 1669(1669-11-27)[1]
Краків[1]
Помер 2 серпня 1719(1719-08-02)[1] (49 років)
Біла Підляська[1]
Громадянство/підданство Велике князівство Литовське
Діяльність політик[1]
Титул Імперський князь
Посада Q3692654?
Батько Михайло Казимир Радзивілл
Матір Катажина Собеська
Брати, сестри Теофіла Людвіка Заславська і Jerzy Józef Radziwiłł[d]
У шлюбі з Anna Katarzyna Sanguszko[d]
Діти Tekla Róża Radziwiłł[d], Михайло Казимир Радзивілл, Karolina Teresa Radziwiłł[d], Hieronim Florian Radziwiłł[d], Katarzyna Barbara Radziwiłł[d], Mikołaj Krzysztof Radziwiłł[d] і Q25991226?
Нагороди
Орден Білого Орла

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Карл Станіслав Радзивілл (пол. Karol Stanisław Radziwiłł, *27 листопада 1669, Краків — †2 серпня 1719, Бяла-Подляска) — князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Представник роду Радзивіллів. Гетьман великий литовський, власник Несвізького замку. Небіж короля польсько-литовсько-руської держави Яна ІІІ Собеського. Ординат Несвіжу.[2]

Коротка біографія[ред.ред. код]

Cин Михайла Казимира Радзивілла та його дружини Катажини Собеської. Навчався в Любліні, побував в Австрії, Італії, Франції, Нідерландах, Англії та Португалії.

Посол на сеймах. Під час Великої північної війни був прихильником Августа Сильного, намагався лавірувати між Августом II і Станіславом Лещинським. Ревний прихильник права і єдності земель. У боротьбі магнатських угруповань прагнув залишатися нейтральним, часто залагоджував чвари між магнатами.

Підтримував уніатську церкву, заснував кілька парафіяльних церков, також монастир василіан (1700 р.) в Мірі (церква Св. Трійці, фундуш 1705 р.). Вважався одним з доброчинців василіян, але 27 вересня 1709 р. видав заборону селянам навчатись у них. В 1716 р. сприяв переїзду до Бялої-П. сестер-милосердниць (шариток), довірив їм шпиталь та виховний заклад. Фундатор костелу в Налибоках (1704 р.), сприяв будівництву кляштору домініканців та костелу св. Хреста в Несвіжі (фундація батька 1673 р.), будівництву єзухтами другого колегіуму в Несвіжі (1686-88 р.), у 1699 р. передав їм привезені з Риму мощі святого Вінцентія.[3] В Супрасльському «Літургіконі» міститься його портрет роботи Леонтія Тарасевича. У 1690 р. надав кошти для будівництва дерев'яних церкви та монастиря василіян в Бялій-Подляскій, які були збудовані на місці церкви з 16 ст. (сейм затвердив фундацію у 1690 р.).

Посади[ред.ред. код]

Кавалер ордена Білого Орла.

Помер після тривалої хвороби, був похований в Несвіжі 10 липня 1720 р.[4]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д Record #123548810 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Radziwiłłowie (05) (пол.)
  3. A. Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719)… S. 246-247
  4. A.Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719)… S. 247

Джерела[ред.ред. код]

  • Andrzej Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669–1719) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 240 — 248. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.