Кароліна Накваська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароліна Накваська
Ім'я при народженні пол. Karolina Potocka
Народилася 6 серпня 1798(1798-08-06)
Пражмув, Ґміна Пражмув, Пясечинський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща або Швейцарія[1]
Померла 27 вересня 1875(1875-09-27) (77 років)
Тур
Країна Швейцарія
Королівство Польське
Діяльність письменниця
Галузь творче та професійне письмоd[1]
Знання мов польська[1] і французька
Рід Потоцькі
Батько Q9140178?
У шлюбі з Генрик Накваськийd

Кароліна Накваська з Потоцьких, герб Пилява (нар. 6 серпня 1798, Пражмув, Польща — 27 вересня 1875, Тур[2], Франція) — польська письменниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вона була дочкою полковника польській армії Варшавського герцогства Адама Потоцького (1776—1812) та Марії Антоніни Ростворовської (донька земського судді Анджея Яна Тадеуша Рстворовського (1745 — 1831) ). 23 липня 1815 року у Львові вона вийшла заміж за Олександра Старженьського (помер 1831 р.). Незабаром після народження сина Францишка Кароліна вирішила залишити свого чоловіка. Після розлучення 19 вересня 1826 року в Кракові вона вийшла заміж за Генріка Мирослава Накваського (1800 — 1876), польський емігрантський активіст і публіцист.

Кароліна дебютувала в 1830 р. у «Газеті Польській» з розповіддю про ченця Юзефа Корженьовського. Під час Листопадового повстання вона створила лікарню для поранених і хворих, і перебувала на той час у Варшаві. Після поразки Листопадового повстання її змусили виїхати за кордон, навесні 1832 року вона приєдналася до свого чоловіка в Дрездені. На Поділлі були вилучені залишки майна Потоцьких, конфісковано майно чоловіка в Кемпі Польській, у 1834 р. йому вдалося отримати еміграційний паспорт, який дозволив поїхати та рятувати знищений маєток. У 1840 році Кароліна приїхала до свого тестя, а потім його стараннями дістала паспорт до імперії та поїхала на Поділля. Не вдалося зберегти маєток Більче, спроданий Сапегом. Вона жила в Парижі в 1841 році, потім у Швейцарії, де в Женеві з'явилася її заміська садиба (т. 1-3, 1843–44), була зразком для жінок. У 1862 році вона переїхала з чоловіком в Тур.

Вона писала дидактичні та моралізуючі брошури та повісті для дітей та дорослих, найчастіше перероблені з французької. У 1860-65 роках вона співпрацювала з краківським Часом.

Творчість[ред. | ред. код]

  • Заміська садиба
  • Романи для дітей
  • Спогади про Адама Г. Потоцького (Спогади про батька)

Див. також[ред. | ред. код]

Зофія Коссак-Щуцька

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. dane biograficzne na stronie Sejmu Wielkiego. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2020.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Józef Ignacy Kraszewski. Karolina z hr. Potockich Nakwaska. Poznań: Dziennik Poznański. 1876
  • Dawni pisarze polscy od początków piśmiennictwa do Młodej Polski. Przewodnik biograficzny i bibliograficzny. Т. Tom trzeci Mia-R. Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne. с. 109. ISBN 83-02-07524-8. 2001