Кароліна Собанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароліна Адамівна Собанська
Sobanska.jpg
Народилася 25 грудня 1795(1795-12-25)
Погребище, Російська імперія
Померла 16 липня 1885(1885-07-16) (89 років)
Париж
Громадянство Російська імперія і Франція
Підданство Росія Росія, Франція Франція
Батько Жевуський Адам Станіславович
Матір Юстина Рдултовська
Діти донька

Кароліна Розалія Текля Жевуська (пол. Karolina Rozalia Tekla Rzewuska), по чоловікові Собанська (пол. Sobańska; 25 грудня 1795, маєток Погребище — 16 липня 1885, Сен-Жермен-ан-Ле) — авантюристка і таємна агентка царського уряду, в яку були закохані і якій присвячували вірші Олександр Пушкін[1] і Адам Міцкевич. Господиня одеського салону, уславилася на початку 1820-х своєю пекучою, демонічною красою. Її ім'я помилково приписане до назви чорноморського курорту Кароліно-Бугаз.

Сестра Евеліни Ганської і Адама Адамовича Жевуського, своячка Павла Кисельова, Оноре де Бальзака[2] і Станіслава Монюшко, тітка іншої знаменитої авантюристки, Катерини Радзивілл.

Походження[ред.ред. код]

Кароліна Жевуська — дочка великого масонського діяча Адама Станіславовича Жевуського.

Дитинство Кароліни пройшло у сім'ї багатих родичів: Вацлава «Еміра» Жевуського та Александри Любомирської. Вацлав «Емір» Жевуський, молодший кузин батька Кароліни, єдиний син Северина Жевуського, нереалізованого диктатора Речі Посполитої, був власником Підгорецького замку і жив у Відні. Його дружина і, одночасно кузина, Александра Любомирська, була донькою Розалії Любомирської, яка вела легковажний спосіб життя в передреволюційній Франції і закінчила своє життя на гільйотині. Страта княгині Любомирської як польської громадянки ледь не зіпсувала безхмарні спершу відносини Робесп'єра з польськими інсургентами. Щоб зам'яти скандал, революціонери випустили з в'язниці юну дочку страченої, дозволивши їй виїхати у володіння Габсбургів.

З юних років Кароліна вирізнялася блискучими манерами, засвоєними у віденському будинку Вацлава «Еміра» й Александри. Також багато часу вона проводила у Любомирських — діти князя Францішека Ксаверія Любомирського були їй двоюрідними братами та сестрами.

Одеський період[ред.ред. код]

Кароліна Собанська на рисунка О. С. Пушкіна

В 1813 р. Кароліну видали заміж за багатого одеського негоціанта Ієроніма Собаньского, який був удвічі старший за неї. Одеса в той час не була розпещена світським товариством, і поява іноземки «високого світського виховання» справило велике враження.

Завела в Одесі салон на зразок віденського салону своєї тітки, який «колись славився першим у Європі за розумом, люб'язностю та освіченістю його відвідувачів» (Вігель). Сучасники відзначали добре поставлений голос світської левиці і приїздили послухати її спів.

Народивши чоловікові дочку, Собанська з 1816 р. припинила з ним спільне проживання. Католицька консисторія санкціонувала фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них.

1821–1836 — цивільна дружина генерала Івана Вітта.

Одесою ширилися чутки про її зв'язок із генерал-лейтенантом Віттом, сином грецької куртизанки Софії Потоцької, свояком Марії Валевської і подвійним агентом епохи наполеонівських війн.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Александр Сергеевич Пушкин //Биография писателя (рос.)
  2. http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v96/v96-163-.htm КАРОЛИНА СОБАНЬСКАЯ В ПИСЬМАХ МАРШАЛА МАРМОНА И БАЛЬЗАКА (рос.)

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.