Кароліна Собанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кароліна Собанська
Sobanska.jpg
Народилась 25 грудня 1795(1795-12-25)
Погребище, Російська імперія
Померла 16 липня 1885(1885-07-16) (89 років)
Париж
Громадянство Російська імперія і Франція
Підданство Росія Росія, Франція Франція
Батько Адам Вавжинець Жевуський
Матір Юстина Рдултовська
Чоловік Геронім Собанський
Діти Гонората Констанція

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Кароліна Розалія Текля Жевуська (пол. Karolina Rozalia Tekla Rzewuska), по чоловікові Собанська (пол. Sobańska; 25 грудня 1795, маєток Погребище — 16 липня 1885, Сен-Жермен-ан-Ле) — авантюристка і таємна агентка царського уряду, в яку були закохані і якій присвячували вірші Олександр Пушкін[1] і Адам Міцкевич. Господиня одеського салону, уславилася на початку 1820-х своєю пекучою, демонічною красою. Її ім'я помилково приписане до назви чорноморського курорту Кароліно-Бугаз.

Сестра Евеліни Ганської і Адама Жевуського, своячка Павла Кисельова, Оноре де Бальзака[2] і Станіслава Монюшка, тітка іншої знаменитої авантюристки, Катерини Радзивілл.

Життєпис[ред.ред. код]

Походження, дитинство[ред.ред. код]

Кароліна Жевуська — дочка відомого масонського діяча Адама Вавжинця Жевуського.

Дитинство Кароліни пройшло у сім'ї багатих родичів: Вацлава «Еміра» Жевуського та Александри Любомирської. Вацлав «Емір» Жевуський, молодший кузин батька Кароліни, єдиний син Северина Жевуського, нереалізованого диктатора Речі Посполитої, був власником Підгорецького замку і жив у Відні. Його дружина і, водночас кузина, Александра Любомирська, була донькою Розалії Любомирської, яка вела легковажний спосіб життя в передреволюційній Франції і закінчила своє життя на гільйотині. Страта княгині Любомирської як польської громадянки ледь не зіпсувала безхмарні спершу відносини Робесп'єра з польськими інсургентами. Щоб зам'яти скандал, революціонери випустили з в'язниці юну дочку страченої, дозволивши їй виїхати у володіння Габсбургів.

З юних років Кароліна вирізнялася блискучими манерами, засвоєними у віденському будинку Вацлава «Еміра» й Александри. Також багато часу вона проводила у Любомирських — діти князя Францішека Ксаверія Любомирського були їй двоюрідними братами та сестрами.

Одеський період[ред.ред. код]

Кароліна Собанська на рисунку О. Пушкіна

В 1813 р. Кароліну видали заміж за багатого одеського негоціанта Героніма Собаньского, більше, ніж на 10 років[3] старшого за неї власника маєтку у Баланівці, маршалка Ольгопольського повіту. Одеса в той час не була розпещена світським товариством, і поява іноземки «високого світського виховання» справила велике враження. Кароліна завела в Одесі салон на зразок віденського салону своєї тітки, який «колись славився першим у Європі за розумом, люб'язностю та освіченістю його відвідувачів» (Вігель). Сучасники відзначали добре поставлений голос світської левиці і приїздили послухати її спів.

Народивши дочку Гонорату Констанцію, Собанська з 1816 р. припинила спільне проживання з чоловіком (отримала так звану сепарацію). Католицька консисторія санкціонувала у 1825 році фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них, хоча Геронім уклав шлюб з Анною Дзежек.

1821—1836 — цивільна дружина генерала Яна де Вітте. Одесою ширилися чутки про її зв'язок із генерал-лейтенантом де Вітте — сином грецької куртизанки Софії Потоцької, свояком Марії Валевської і подвійним агентом епохи наполеонівських війн.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.