Карпенко Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Іванович Карпенко
Народився 14 серпня 1925(1925-08-14)
с. Вороньків Бориспільського району
Помер 12 червня 2007(2007-06-12) (81 рік)
Громадянство СРСР СРСР Україна Україна
Національність українець
Діяльність поет, журналіст, перекладач
Alma mater Київський інститут політології та соціального управління
Мова творів українська
Жанр Поезія
Діти Карпенко Вадим Миколайович
Нагороди Літературна премія імені Мирослава Ірчана
Літературна премія імені Володимира Сосюри
Літературна премія імені Павла Тичини
премія «Благовіст»

Мико́ла Іва́нович Карпе́нко (нар.14 серпня 1925(19250814), с. Вороньків Бориспільського району — пом.12 червня 2007) — український поет, перекладач, автор багатьох поетичних збірок, член Спілки письменників України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Воронькові Бориспільського району в селянській родині. У 1943 р. йде до лав Радянської армії та відразу потрапляє на Лютізький плацдарм, де був поранений. Служив в армії до 1950 р.

Перше місце роботи — Бориспільська районна газета «Колективіст». Потім призначається редактором політвідділівської газети Бурштинської МТС на Івано-Франківщині. Навчався у Вищій партійній школі в Києві. Впродовж 25 років жив і працював в Івано-Франківську. Працював редактором у видавництвах «Каменяр», «Карпати». Поєднував журналістську роботу з діяльністю керівника обласного літературного об'єднання. З 1971 р. був відповідальним секретарем Івано-Франківської обласної організації Спілки письменників України. З 1975 р. жив і працював у Києві.

Творчість[ред. | ред. код]

У 1950 р. а альманасі «Літературна Одеса» були надруковані перші вірші. Перша збірка поезій «Стежками юності» опублікована 1960 р. До 1990 р. вийшли друком близько 20 збірок віршів Івана Карпенка. Успішно виступав в ятнрі гумору та сатири (кн. «Особиста каланча Гаврила Квача», 1963, 1972; «Скорочений Ціцерон», 1982).

Основні збірки: «Невідправлені листи» (1965), «Озброєна муза» (1970), «Перевесло» (1975), «З висоти поля» (1978), «Дієслово» (1980), «Блискавиці» (1984), «Вибране» (1985).

Після 1990 р. виходять нові книжки «Двоє з листопаду», «Благовіст», поетичні переспіви «Велесової книги» та біблійних книг — Йова, Еклезіаста, Ісаї, псалмів та приповістей Соломонових та ін. Він також автор ряду віршованих книг з Історії України («На Перуновій обмілині», «Шапка Мономаха», «Заступила чорна хмара та білую хмару»…), зокрема і з часів князювання Володимира Великого та Володимира Мономаха.

2003 написав поему-роздум «Отаман Черпак»[1], присвячену односельцю Іванові Черпакові — командиру Вороньківської сотні, що в лютому 1919 дала бій під більшовицькій орді та на два дні зупинила її просування на Київ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат літературних премій імені Мирослава Ірчана, імені Володимира Сосюри, імені Павла Тичини та «Благовіст».[2]

Видання творів[ред. | ред. код]

  • Барви і звуки : поезії / М. І. Карпенко. - Ужгород : Карпати, 1968. - 55 с.
  • Б'є в литаври синій вечір : книга лірики / Микола Карпенко. – Київ : Видавець Карпенко В.М., 2003. – 167, [1] с. : іл. – ISBN 966-7833-52-6
  • Билини. Київський цикл : поетичний переспів / Микола Іванович Карпенко; Передм. Володимир Базилевський; Худож. оформл. Олексій Карпенко.– Київ : Вадим Карпенко, 2011.– 311 с. : іл. - Загол. на обкл.: Билини.– Авт. зазнач. на звороті тит. арк. – ISBN 966-1516-59-4
  • Благовіст : поезії / М. І. Карпенко. - К. : Укр.письменник, 1995. - 143 с. - ISBN 5-333-01448-5
  • Вибране : лірика; сатира і гумор / М. І. Карпенко. - Київ : Дніпро, 1985. - 311 с.
  • Десь на дні мого серця : [спогади, рецензії, есе] / Микола Карпенко. - К.: Вадим Карпенко, 2005. - 182 с.
  • Дієслово : вибр. поезії / М. І. Карпенко. - Київ : Дніпро, 1980. - 255 с.
  • Заступила чорна хмара та білую хмару : Епітафіон і тренос від Луки / Микола Іванович Карпенко.– К. : Вадим Карпенко, 2002.– 408 с. – ISBN 966-7833-37-2
  • З висоти поля : лірика / М. І. Карпенко. - Київ : Рад. письм., 1978. - 103 с. : іл.
  • Книга Йова. Книга Еклезіяста : [віршований переспів] / Микола Карпенко. - К.: Вадим Карпенко, 2005. - 128 с. - ISBN 966-8387-08-2
  • Книга пророка Ісаї : [віршований переспів] / Микола Карпенко. - К.: Вадим Карпенко, 2006. - 208 с. - ISBN 966-8387-44-9
  • Книга пророка Єремії : [віршований переспів] / Микола Карпенко. - К.: Вадим Карпенко, 2006. - 224 с. - ISBN 966-8387-19-8
  • Книга псалмів. Книга приповістей Соломонових. У переспівах Миколи Карпенка / Микола Іванович Карпенко.– К. : Вадим Карпенко, 2003.– 300 с. – ISBN 966-7833-70-4
  • Невідправлені листи : лірика / М. І. Карпенко. - Ужгород : Карпати, 1965. - 94 с.
  • Особиста каланча Гаврила Квача. Де згода в сімействі : сатир. поеми / М. І. Карпенко ; іл. В. О. Приходько. - Ужгород : Карпати, 1972. - 48 с. : іл.
  • Особиста каланча Гаврила Квача : сатирич. вірші / М. І. Карпенко. - Київ : Молодь, 1963. - 102 с. : іл.
  • Отаман Черпак : поема-роздум / Микола Іванович Карпенко; ред. Петро Засенко.– К. : Вадим Карпенко, 2004.– 87 с. – ISBN 966-7833-77-1
  • Перевесло : лірика / М. І. Карпенко. - Ужгород : Карпати, 1975. - 271 с.
  • Скорочений Ціцерон : сатира і гумор / М. І. Карпенко. - Київ : Рад. письм., 1982. - 167 с. : іл.
  • Як сльоза по щоці. Поезії. – К. : Видавець Карпенко В. М., 2010. – 212 с. - ISBN 966-8387-87-6 (завантажити)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отаман Черпак. Поема-роздум.[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Kiev.prom.ua[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]