Карталон (син Малха)
| Карталон | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
бл. 539 до н. е. ·страта |
| Громадянство | Карфаген |
| Діяльність | посланець |
| Посада | жрець Мелькарта |
| Батько | Малх |
Карталон (пун. 𐤒𐤓𐤕𐤇𐤋𐤑; д/н — бл. 539 до н. е.) — державний і релігійний діяч Карфагену.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Малха, рабімаханата карфагенського війська. Ймовірно був верховним жерцем Мелькарта в Карфагені. Після перемог у 550-х роках до н. е. батька на Сицилії, призначений фактичним правителем Карфагену Ганноном посланцем до Тіру для передачі десятої частини захопленої військової здобичі до скарбниці храму Мелькарта. Малх за час відсутності Карталона зазнав нищівної поразки на Сардинії, за що 240 року до н. е. був засуджений ашаратом на до вигнання.
У відповідь Малх взяв в облогу Карфаген. В цей час Карталон повернувся з Фінікії. Малх велів йому прибути в свій табір, але той відповів, що «має намір спочатку виконати обов'язки, що накладаються на нього релігією, а не синівський обов'язок приватної особи». Малх, щоб не допустити публічного приниження віри, був змушений дозволити синові увійти в місто. Через кілька днів Карталон, одягнений в багате жрецьке вбрання, з'явився до батька і від імені народу став просити пропусти обози з харчами до міста. У відповідь Малх наказав схопити сина та розп'яти того на хресті. За цим було страчено ашарат на чолі із Ганноном. На нетривалий час Малх захопив владу в державі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Marcus Iunianus Iustinus, Epitoma historiarum Philippicarum 24,7,7–15
- Werner Huß: Geschichte der Karthager. (= Handbuch der Altertumswissenschaft. Abteilung 3, Teil 8). Beck, München 1985, ISBN 3-406-30654-3, S. 62 f. mit Anm. 48.
- Klaus Geus: Prosopographie der literarisch bezeugten Karthager. Peeters, Leuven 1994, S. 23 f.