Картоплечистка
Картоплечистка (пілер від англ. peeler) — пристосування для чищення картоплі, також може використовуватися для очищення овочів та фруктів.
У Франції спеціалізоване виробництво ножів-картоплечисток почалося в 1929 році під товарним знаком L’Économe[1]. Однією з найзнаменитіших картоплечисток є швейцарська Sparschäler Rex, створена в 1947 році[2], якій в 2004 році була присвячена одна з швейцарських поштових марок[3][4]. В Цюриху ця модель досі випускається[5]. У традиційній німецькій кухні використовується кілька видів ножів-картоплечисток в залежності від того, яку саме страву з картоплі хочуть приготувати[6].
На підприємствах громадського харчування і в невеликих овочепереробних виробництвах використовуються спеціальні машини для очищення картоплі та овочів від шкірки. Промислова картоплечистка складається з резервуара зі стінками, облицьованими плитками крупнозернистого наждачного каменю і чашки з цього ж матеріалу в нижній частині резервуара, яка приводиться в обертання електродвигуном. Резервуар також має отвір у верхній частині для засипки нечищеної картоплі (зазвичай з додаванням деякої кількості води) та лоток або заслінку, яка опускається, для висипання готової продукції. Шкірка зчищається у вигляді пасти в процесі тертя картоплин об наждак. Картоплечистка також може входити до складу універсальної кухонної машини. Для початкового промислового очищення картоплі може також застосовуватися струмінь гарячої пари, яка розм'якшує шкірку[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Florence Néel-Farina. 80 ans de corvée de pommes de terre. — Clermont-Volcans : La Montagne (journal). — 12 с.
- ↑ Historique des inventions suisses. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ REX: the king of all vegetable peelers — Switzerland — Information. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 6 липня 2014.
- ↑ 15 Rappen Briefmarke aus: Die Schweizerische Post. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Elogio di un mito svizzero // Libero Gabbiano, 15/10/2009. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Food Culture in Germany. Ursula Heinzelmann, 2008. P.95. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Food Industries Manual. 1997. M. D. Ranken, C. Baker, R. C. Kill ISBN 0-7514-0404-7
Література[ред. | ред. код]
- Товарний словник. — С. 394-398.
| ||||||||||||||||||||