Каруг рудоголовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каруг рудоголовий
Самець рудоголового каруга
Самець рудоголового каруга
Самиця рудоголового каруга
Самиця рудоголового каруга
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Трупіалові (Icteridae)
Рід: Каруг (Chrysomus)
Вид: Каруг рудоголовий
Chrysomus ruficapillus
(Vieillot, 1819)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Agelaius ruficapillus
Посилання
Вікісховище: Chrysomus ruficapillus
Віківиди: Chrysomus ruficapillus
ITIS: 729214
МСОП: 22724212
NCBI: 555234

Кару́г рудоголовий[2] (Chrysomus ruficapillus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.

Опис[ред. | ред. код]

Самець рудоголового каруга

Довжина птаха становить 18,5 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають переважно чорне, блискуче забарвлення, за винятком тімені, підборіддя і горла, які є каштановими. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла дещо світліша, поцяткована чорними смугами, горло і груди у них рудувато-коричневі[3].

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

  • C. r. frontalis (Vieillot, 1819) — Французька Гвіана і східна Бразилія;
  • C. r. ruficapillus (Vieillot, 1819) — від східної Болівії і південної Бразилії до північної Аргентини, Парагваю і Уругваю.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Рудоголові каруги мешкають в Бразилії, Французькій Гвіані, Болівії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть на болотах, росових полях, луках і пасовищах, поблизу води. Зустрічаються зграями, навіть під час сезону розмноження, на висоті до 850 м над рівнем моря.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Chrysomus ruficapillus. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 20 березня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 669. ISBN 978-0-292-71748-0.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 20 березня 2022.