Карун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карун
Karunrivermapfinal.jpg
Karun river basin.png
30°25′39″ пн. ш. 48°09′55″ сх. д. / 30.42750000002777711° пн. ш. 48.16530000002777712° сх. д. / 30.42750000002777711; 48.16530000002777712
Витік Загрос
• координати 32°36′07″ пн. ш. 49°54′57″ сх. д. / 32.602070000027772778° пн. ш. 49.91587000002777330° сх. д. / 32.602070000027772778; 49.91587000002777330
Гирло Шатт-ель-Араб
• координати 30°25′39″ пн. ш. 48°09′55″ сх. д. / 30.42750000002777711° пн. ш. 48.16540000002777333° сх. д. / 30.42750000002777711; 48.16540000002777333
Країни: Flag of Iran.svg Іран
Регіон Чехармехаль і Бахтиарія
Довжина 820 км
Площа басейну: бл. 60 000 км²
Середньорічний стік 770 м³/с
Притоки: Marun River[d], Dez River[d], Jarahi River[d] і Khersan River[d]
GeoNames, Global Geosites 128508
Карун у Вікісховищі?

Кару́н — найповноводніша і єдина судноплавна річка Ірану. Витоки знаходяться на горі Зард-кух, що є на хребті Загрос, ліва притока р. Шатт-ель-Араб. Отримує багато приток, таких як Дез і Кухранг, перед проходженням через столицю провінції Хузестан, місто Ахваз.

Карун прямує в бік Перської затоки, розгалужуючись на два провідні гирла: Бахманшир і Хаффар, що впадають у Шатт-аль-Араб (Арвандроду за перською). Важливий острів Абадан розташований між цими двома гирлами Каруну.

За біблійною традицією, Карун ототожнюють з Фісон, однією з чотирьох річок Едему. Інші є Тигр, Євфрат і Керхе (" Гіхон" за біблійною традицією). На початку класичних часів, Карун був відомий як Пастігріс. Середньовічна і сучасна назва, Каруну, є перекручена назва, Кухранг, що є однією з провідних приток.

Перебіг[ред. | ред. код]

Бере початок у горах Загрос західного Ірану, на висоті 4548 м, гора Зард-кух. Річка тече на південь і на захід через кілька гірських хребтів, і має декілька приток — Ванак на півдні і Базуфт вище за течією від ГЕС Карун-4. За 25 км, що займає водосховище Карун-3 збудована ГЕС Карун-3. Херсан впадає у затоку водосховища з південного сходу. Проходячи водосховище Карун тече через вузьку ущелину, в північно-західному напрямку, повз Ізе, зрештою повертаючи на рівнину Суссан. Карун потім повертає на північ через водосховище Карун-1 до греблі Карун-1, що опоганюють повені річки на південний захід. Карун тече через водосховище Карун-2 на південний захід до греблі Карун-2, потім повертає на північний захід. Нарешті, він залишає передгір'я і тече на південь до Шуштару і приймає притоку Дез. Потім має закрут на південний захід і далі ділить навпіл місто Ахваз, після прямує на південь через сільгоспугіддя до її гирла у Шатт-ель-Араб в Хорремшехрі, де річище, разом з тим із Тигром і Євфратом, різко повертає на південний захід і впадає в Перську затоку[1][2]

Гідрологія[ред. | ред. код]

Найбільша річка Ірану, Карун має сточище 65230 км². Річка має 950 км завдовжки, середня витрата 575 м³/сек. Найбільше місто на річці Ахваз, з більш ніж 1,3 млн. жителів. Інші важливі міста — Шуштер, Хорремшехр (порт), Месджеде-Солейман і Ізе.

Велика частина транспорту Хузестану пов'язана в тій чи іншій мірі з Каруном. Оскільки британці вперше виявили нафту у Месджеде-Солейман, Карун став важливим маршрутом для транспортування нафти до Перської затоки, і залишається важливим торговельним водним шляхом.[3] Вода з Карун забезпечує зрошення понад 280 000 га навколишніх рівнин, а ще 100 000 га планується зрошувати[4][5]

Історія[ред. | ред. код]

Долина річки Карун була однією з колисок Еламської цивілізації, яка виникла приблизно 2700 р. до Р.Х., пізніше месопотамські цивілізації, такі як Ур і Вавилон захопили сточище Каруна в сучасному Хузестані. Тим не менш, Еламська імперія існувала близько до 640 до Р.Х., коли ассирійці захопили його. Місто Сузи , недалеко від сучасного міста Шуша між річками Дез і Керхе, було одним з найбільших, перш ніж було зруйновано загарбниками[6]

Покинуте судно і міст через Карун в Хорремшехрі

Перший відомий капітальний міст через річку був побудований римськими полоненими, разом з їх імператором Валеріаном, звідки і назва моста і греблі Банд-е Кайсар, «Цезарська гребля» біля міста Шуштар (ІІІ століття по Р.Х.).

Греблі[ред. | ред. код]

Існує ціла низка гребель на річці Карун, в основному побудованих для виробництва гідроелектроенергії і забезпечення боротьби з повенями . Це Готванд, Месджеде-Солейман, Карун-1, Карун-3 і Карун-4 , що належать Iran Water and Power Resources Development Co, всі знаходяться на головному річищі. Карун-2 можливо буде розташовано на Шушанській долині між Шахід Аббаспур і Карун-3, проте це може призвести до затоплення археологічних пам'яток, цей проект все ще знаходиться в стадії розгляду[7] Карун-5 можливо буде розташована вгору за течією від греблі Карун-4[8] Месджеде-Солейман ГЕС[9] Шахід Аббаспур ГЕС, і Карун-3 ГЕС[10] кожна генерує 1000-2000 МВт потужності для обслуговування піку навантаження електромережі Ірану, і після завершення будівництва ГЕС Карун-4 також буде генерувати 1000 МВт[11]. Є також багато гребель на притоках річки — Дез, Рудбар-Лорестан (діючі), Херсан-3, Бахтіарі (у стадії будівництва), Херсан-1, Херсан-2, Залакі, Ліро, Базофт тощо (у стадії проектування)[8]. Греблі на Каруні потребували переселення тисячі жителів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Regional generalization of flood characteristics in Karun River basin. Flow Regimes from international Experimental and Network Data. International Association of Hydrological Sciences. 1994. Процитовано 2010-03-14. 
  2. Karun River. Encyclopædia Britannica. Universitat de València. Архів оригіналу за 2012-02-22. Процитовано 2010-03-14. 
  3. Province of Khuzestan. Cities/Provinces of Iran. Iran Chamber Society. Процитовано 2010-03-15. 
  4. Sadeghian, M.S.; Hassunizadeh, H.; McNaughton, A.N. (2003). У Brebbia, C.A. River basin management II—Optimizing the River Karun system, Iran. WIT Press. с. 109–117. ISBN 1-85312-966-6. Процитовано 2010-03-15. 
  5. Study and Executive Projects of Irrigation and Drainage Networks. Water Department. Khuzestan Water and Power Authority. Архів оригіналу за 2007-08-28. Процитовано 2010-03-15. 
  6. Shahmiri, Cyrus. Elamite Empire. History of Iran. Iran Chamber Society. Процитовано 2010-03-14. 
  7. Karun-2 Dam continues tragedy of cultural destruction at ancient Izeh. Archaeonews. 2006-09-19. Процитовано 2010-03-14. 
  8. а б Karun & Dez Development Exploitation. Masjed Soleiman Project. Процитовано 2010-03-14.  Проігноровано невідомий параметр |cartography= (довідка)
  9. Masjed Soleiman Project: Technical Info. Masjed Soleiman Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Процитовано 2010-03-14. 
  10. Karun 3 Project: Technical Info. Karun 3 Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Процитовано 2010-03-14. 
  11. Karun 4 Project: Technical Info. Karun 4 Project. Iran Water and Power Resources Development Co. Процитовано 2010-03-14.