Кархародонтозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кархародонтозавр
Період існування: пізня крейда (сеноман), 99–94 млн р. т.
Реконструкція черепа
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Родина: Carcharodontosauridae
Підродина: Carcharodontosaurinae
Рід: Кархародонтозавр (Carcharodontosaurus)
Стромер[en], 1931
Типовий вид
Carcharodontosaurus saharicus
(Depéret & Savornin, 1925)
Species
  • C. saharicus
    (Depéret & Savornin, 1925)
  • C. iguidensis
    Brusatte & Sereno, 2007
Синоніми
  • Megalosaurus saharicus Depéret & Savornin, 1925
  • Megalosaurus africanus von Huene, 1956
Вікісховище: Carcharodontosaurus

Кархародонтозавр (Carcharodontosaurus) — рід м'ясоїдних тероподів, що мешкали в Північній Африці приблизно 99—94 млн років тому під час альбського та сеноманського віків пізньої Крейди. Два, нині втрачені, зуби цього виду були вперше описані в Алжирі французькими палеонтологами Шарлем Депером і Жюстіном Саворніним як Megalosaurus saharicus[1]. Частковий скелет був зібраний командою німецького палеонтолога Ернста Стромера[en] під час експедиції до Єгипту в 1914 році. Стромер не повідомляв про цю єгипетську знахідку до 1931 року, в якій він назвав новий рід Carcharodontosaurus, зробивши типовим видом C. saharicus. На жаль, цей скелет був знищений під час Другої світової війни[2]. У 1995 році майже повний череп C. saharicus, перший добре збережений екземпляр, знайдений майже століття потому, був знайдений у Кем-Кемських відкладеннях Марокко; у 1996 році він був визначений як неотип. Скам'янілості, винайдені у формації Ечкар на півночі Нігеру, були описані та названі іншим видом, C. iguidensis, у 2007 році.

Carcharodontosaurus saharicus досягав 12—12,5 метрів завдовжки й важив приблизно 6—6,2 тонни. У нього був великий, легкий череп з трикутним рострумом. Щелепи були вкриті гострими, вигнутими, зазубреними зубами, які мають разючу схожість із зубами великої білої акули, яка надихнула на таку назву (лат. Carcharodontosaurus — «акулозубий ящір»). Хоча череп був гігантським, він був легшим завдяки значно розширеним западинам і передочним отворам, що, однак, робило його більш крихким, ніж у тиранозаврових. Передні кінцівки були крихітними, тоді як задні були міцними та м'язистими. Як і більшість інших тероподів, він мав подовжений хвіст для балансу.

Реконструкція зовнішнього вигляду

Стромер припустив, що Carcharodontosaurus saharicus був приблизно такого ж розміру, як і горгозавр, тобто близько 8—9 метрів завдовжки, спираючись на свій екземпляр IPHG 1922 X46. Ця особина була приблизно на 15 % меншою за неотип, останній оцінювався в 12—12,5 метрів завдовжки й вагою приблизно 6—6,2 тонни[3][4][5][6]. Це робить C. saharicus одним з найбільших відомих тероподів і наземних хижаків, який, за більшістю оцінок, є 3-м за величиною кархародонтозавровим і 5-м за величиною тероподом загалом[1][5]. C. iguidensis був набагато меншим, досягаючи лише 10 метрів у довжину і важив 4 тонни[5].

Найбільший і найповніший череп C. saharicus був би 1,6 метра у повному розмірі — приблизно такого ж розміру, що й найбільші описані черепи тиранозавра. Жоден череп цього роду не зберіг передщелепних кісток, повних задніх відділів черепа або нижньої щелепи. Черепи кархародонтозаврів, як правило, стрункіші та легші, ніж у пізніших тиранозаврів, які мали міцнішу будову та пристосованість до роздавлювання.

Класифікація

[ред. | ред. код]
Ще одна реконструкція

Кархародонтозавр — типовий рід родини Carcharodontosauridae і підродини Carcharodontosaurinae. До цієї підродини належать власне кархародонтозавр, а також інші кархародонтозаврові — гіганотозавр, мапузавр, мераксес і тиранотитан — однак ці роди складають самостійну трибу гіганотозаврових. Carcharodontosauridae — клада, створена Стромером для кархародонтозавра і бахаріазавра, хоча назва залишалася невикористовуваною до визнання інших членів групи в кінці 20 століття. Він відзначив схожість кісток кархародонтозавра з кістками американських тероподів Allosaurus і Tyrannosaurus, що дозволило йому віднести їх до Theropoda[7][8].

Опис скам'янілостей кархародонтозавра Полом Серено в 1996 році привів до усвідомлення трансконтинентальної клади кархародонтозаврових. З відкриттям нових кархародонтозаврових їхні біологічні зв'язки ставали все більш зрозумілими. Група була окреслена палеонтологом Томасом Р. Хольцем та його колегами у 2004 році як всі алозаври, ближчі до кархародонтозавра, ніж до алозавра або сінраптора[9]. Кархародонтозаври менш досліджені, ніж більшість інших кархародонтозаврид, причому мераксеси та гіганотозаври представлені майже повними скелетами[10][11]. Представники родини відомі з пізньої юри до середньої крейди на всіх континентах, окрім Океанії та Антарктиди[1][12][13].

Канале та ін. (2022) відновили Carcharodontosaurus як найбільш раннього представника Carcharodontosaurinae, що дивергував. Результати їхнього філогенетичного аналізу наведені на кладограмі нижче[10]:

Carcharodontosauridae
Neovenator

Concavenator

Eocarcharia[en]

Lajasvenator

Lusovenator

Acrocanthosaurus
Shaochilong[en]
Carcharodontosaurinae

Carcharodontosaurus spp.

Giganotosaurini
Meraxes

Tyrannotitan[en]

Giganotosaurus
Mapusaurus[en]



Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Coria, Rodolfo A.; Currie, Philip J.; Ortega, Francisco; Baiano, Mattia A. (2020-07). An Early Cretaceous, medium-sized carcharodontosaurid theropod (Dinosauria, Saurischia) from the Mulichinco Formation (upper Valanginian), Neuquén Province, Patagonia, Argentina. Cretaceous Research (англ.). Т. 111. с. 104319. doi:10.1016/j.cretres.2019.104319. Процитовано 17 жовтня 2023.
  2. Stromer, E. (1 квітня 1926). Ergebnisse meiner Forschungsreisen in den Wüsten Ägyptens. Naturwissenschaften (нім.). Т. 14, № 17. с. 353—356. doi:10.1007/BF01506903. ISSN 1432-1904. Процитовано 17 жовтня 2023.
  3. Nothdurft, William; Smith, Josh (2002). The lost dinosaurs of Egypt (вид. перше). New York: Random House. ISBN 978-0-375-50795-3.
  4. Henderson, Donald M.; Nicholls, Robert (2015-08). Balance and Strength—Estimating the Maximum Prey‐Lifting Potential of the Large Predatory Dinosaur Carcharodontosaurus saharicus. The Anatomical Record (англ.). Т. 298, № 8. с. 1367—1375. doi:10.1002/ar.23164. ISSN 1932-8486. Процитовано 17 жовтня 2023.
  5. а б в Paul, Gregory S. (2016). The Princeton field guide to dinosaurs. Princeton field guides (вид. друге). Princeton: Princeton university press. ISBN 978-0-691-16766-4.
  6. Seebacher, Frank (26 березня 2001). A new method to calculate allometric length-mass relationships of dinosaurs. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 21, № 1. с. 51—60. doi:10.1671/0272-4634(2001)021[0051:ANMTCA]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634. Процитовано 17 жовтня 2023.
  7. Stromer, E. (1934). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharije-Stufe (unterstes Cenoman). 13. Dinosauria (PDF). Abhandlungen der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Mathematisch-naturwissenschaftliche Abteilung. Neue Folge (нім.). 22: 1—79.
  8. Stromer, E. (1931). Ergebnisse der Forschungsreisen Prof. E. Stromers in den Wüsten Ägyptens. II. Wirbeltier-Reste der Baharîjestufe (unterstes Cenoman). 10. Ein Skelett-Rest von Carcharodontosaurus nov. gen (PDF). Abhandlungen der Bayerischen Akademie der Wissenschaften Mathematisch-naturwissenschaftliche Abteilung. Neue Folge (нім.). 9: 1—23.
  9. Novas, Fernando E.; Agnolín, Federico L.; Ezcurra, Martín D.; Porfiri, Juan; Canale, Juan I. (2013-10). Evolution of the carnivorous dinosaurs during the Cretaceous: The evidence from Patagonia. Cretaceous Research (англ.). Т. 45. с. 174—215. doi:10.1016/j.cretres.2013.04.001. Процитовано 3 березня 2024.
  10. а б Canale, Juan I.; Apesteguía, Sebastián; Gallina, Pablo A.; Mitchell, Jonathan; Smith, Nathan D.; Cullen, Thomas M.; Shinya, Akiko; Haluza, Alejandro; Gianechini, Federico A. (2022-07). New giant carnivorous dinosaur reveals convergent evolutionary trends in theropod arm reduction. Current Biology (англ.). Т. 32, № 14. с. 3195—3202.e5. doi:10.1016/j.cub.2022.05.057. Процитовано 3 березня 2024.
  11. Coria, Rodolfo A.; Salgado, Leonardo (1995-09). A new giant carnivorous dinosaur from the Cretaceous of Patagonia. Nature (англ.). Т. 377, № 6546. с. 224—226. doi:10.1038/377224a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 3 березня 2024.
  12. Brusatte, Stephen L.; Benson, Roger B.J.; Xu, Xing (2012-03). A Reassessment of Kelmayisaurus petrolicus , a Large Theropod Dinosaur from the Early Cretaceous of China. Acta Palaeontologica Polonica (англ.). Т. 57, № 1. с. 65—72. doi:10.4202/app.2010.0125. ISSN 0567-7920. Процитовано 3 березня 2024.
  13. Sereno, Paul C.; Dutheil, Didier B.; Iarochene, M.; Larsson, Hans C. E.; Lyon, Gabrielle H.; Magwene, Paul M.; Sidor, Christian A.; Varricchio, David J.; Wilson, Jeffrey A. (17 травня 1996). Predatory Dinosaurs from the Sahara and Late Cretaceous Faunal Differentiation. Science (англ.). Т. 272, № 5264. с. 986—991. doi:10.1126/science.272.5264.986. ISSN 0036-8075. Процитовано 3 березня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nothdurft William; Smith, Josh (2002). The lost dinosaurs of Egypt (вид. 1. ed). New York: Random House. ISBN 9780-375-50795-3.

Посилання

[ред. | ред. код]