Каріологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Діаграма клітинного ядра

Каріологія (з грец. káryon — ядро горіха; logos — наука) — наука про клітинне ядро, його будову та структури (хромосома, ядерце, ядерна оболонка), функції та значення для клітини. Класифікується як галузь цитології.

Історія[ред. | ред. код]

Каріологія виникла в першій половині 19 століття, коли описали значення ядра для клітини. Особливого розвитку каріологія досягла наприкінці 19 ст. — початку 20 століття, коли встановили, що ядро ​​визначає процеси спадковості. Серед основних досягнень каріології є з'ясування поведінки і мікроскопічного складу клітинних структур як в інтерфазі, так і при будь-якій формі поділу клітинного ядра (амітоз, мітоз, мейоз) і перш за все будова і закономірності розмноження хромосом.

Одним з напрямів каріології стала каріосистематика, яка вивчає каріотипи видів, родів та інших систематичних груп організмів, їх взаємозв'язки та походження. Ще однією галуззю каріології є хромологія, що вивчає будову хромосом і хромосомних субодиниць. Цитогенетика виникла на основі генетики та каріології.

З 1948 року результати важливих каріологічних досліджень публікуються в міжнародному журналі «Caryologia», який видає Флорентійський університет.

Провідними українськими каріологами були Лев Делоне (1891—1969), який здійснив штучний мутагенез у рослин за допомогою рентгенівських променів[1], та Григорій Левитський (1878—1942) — увів у науковий вжиток термін «каріотип», репресований радянською владою, помер у тюрмі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лев Николаевич Делоне [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. Цитология и генетика, 1970, 4(3): 279—291(рос.)
  2. М.В. Величко, В.І. Стефаник (2010). Григорій Андрійович Левитський – український цитогенетик та каріосистематик (1878–1943). Цитология и генетика. 2: 71–76. ISSN 0564–3783. Архів оригіналу за 14 липня 2014.  {{cite journal}}: Перевірте значення |issn= (довідка)