Гікорі біле
| Гікорі біле | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Горіхові (Juglandaceae) |
| Рід: | Гікорі (Carya) |
| Вид: | Гікорі біле (C. C. ovata)
|
| Біноміальна назва | |
| Carya Carya ovata | |
| |
| Природне розповсюдження Carya ovata | |
Гікорі біле[4] (Carya ovata) — вид рослин родини горіхові (Juglandaceae).
Листяне дерево до 46 метрів заввишки. Кора світло-сіра, тріщинувата, часто відшаровується. Гілочки зеленуваті, червонуваті або оранжеваво-коричневі, товсті або тонкі, волосисті або голі. Черешок 4—13 см, черешок і стержень волосисті або переважно голі. Листкова пластинка лопата яйцеподібна, оберненояйцеподібна або еліптична, не серповидна, від 4 до 26nbsp;см завдовжки та від 1 до 14 см завширшки, верхівка від гострої до загостреної. Тичинкові сережки на ніжці, до 13 см. Пиляки волосисті. Плоди коричневі або червонувато-коричневі, кулясті, не стиснуті, розміром від 2,5 до 4 см завдовжки та завширшки, шкірка шорстка, товщиною 4—15 мм. Насіння солодке.[5][6][7][8]
Росте у листяних лісах, річкових долинах на гумусних, багатих, вологих, добре дренованих суглинках.[7] Аборигенний в США на схід від Канзасу та на південному сході Канади. Інтродукований до Кавказу, Польщі, Румунії.[9]
Сире або варене насіння використовують у пирогах, тістечках або хлібі, також його перемолюють на борошно. З соку роблять сироп. Відвар з кори приймають для лікування ревматизму. Також із кори роблять жовтий барвник. Із деревини гікорі білого переважно виготовляють меблі, інструменти та підлогове покриття.[8]
-
Листя -
Листя восени -
Кора -
Горіхи
.jpg)
- ↑ Stritch, L. (2018). Carya ovata. IUCN Red List of Threatened Species. 2018 e.T62019649A62019651. doi:10.2305/IUCN.UK.2018-1.RLTS.T62019649A62019651.en. Процитовано 12 листопада 2025.
- ↑ Carya ovata in NatureServe. Процитовано 12 листопада 2025.
- ↑ International Plant Names Index (англ.). Процитовано 11 листопада 2025.
- ↑ Carya ovata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Carya ovata. Flora of North America (англ.). efloras.org. Процитовано 11 листопада 2025.
- ↑ Кария яйцевидная. EBBEN trees since (рос.). Процитовано 12 листопада 2025.
- ↑ а б Carya ovata. Missouri Botanical Garden (англ.). Процитовано 12 листопада 2025.
- ↑ а б Carya ovata. Temperate Plants Database, Ken Fern. (англ.). temperate.theferns.info. Процитовано 12 листопада 2025.
- ↑ Plants of the World Online (англ.). Процитовано 11 листопада 2025.
- Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1951. — Т. II. Покрытосеменные. — 612 с. — 2500 екз. (рос.)
- Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 136
- Огиевский В. В. Технические и пищевые лесные деревья и кустарники. — ГОСЛЕСБУМИЗДАТ, 1949. — С. 52—53.