Перейти до вмісту

Касаї (річка)

Касаї
Впадіння річки Санкуру (вгорі праворуч) у Касаї. Знімок NASA
Басейн річки Касаї
10°57′37″ пд. ш. 19°18′56″ сх. д. / 10.9603° пд. ш. 19.3156° сх. д. / -10.9603; 19.3156G O
Витікплато Лунда
провінція Біє (Ангола)
• координати11°34′59″ пд. ш. 19°1′28″ сх. д. / 11.58306° пд. ш. 19.02444° сх. д. / -11.58306; 19.02444G O
ГирлоКонго
• координати3°10′38″ пд. ш. 16°11′39″ сх. д. / 3.17722° пд. ш. 16.19417° сх. д. / -3.17722; 16.19417G O
БасейнКонгоАтлантичний океан
Країни:ДР Конго Редагувати інформацію у Вікіданих
Прирічкові країни:Ангола Ангола,
ДР Конго ДР Конго
Довжина2 153 км [1]
Площа басейну:925 172 км²
Середньорічний стік9 873 — 12 000 м³/с
Притоки:ліві: Кванго (1100 км), Квілу (960 км), Лоанге (1150 км)
праві: Санкуру (1200 км), Фімі (1060 км)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каса́ї (фр. Kasaï rivière, англ. Kasai River, в Анголіпорт. Cassai) — річка, найдовша ліва притока річки Конго, яка протікає Центральною Африкою. Витік річки знаходиться в Анголі на плато Лунда (між Луандо та Луено), далі річка утворює частину державного кордону Анголи і Демократичної Республіки Конго (ДРК), а далі протікає по території ДРК, де впадає в Конго поблизу міста Квамут (3°10′31″ пд. ш. 16°11′59″ сх. д. / 3.17528° пд. ш. 16.19972° сх. д. / -3.17528; 16.19972G O). За площею свого басейну річка посідає 32-ге місце у світі, що є порівнянним із територією таких країн, як Танзанія, Нігерія або Венесуела. Середня витрата води в гирлі становить від 9800 до 12 000 м³/с, що робить її найпотужнішою притокою Конго.

У нижній течії утворює ряд озеровидних розширень (до 5–6 км). До найзначніших приток Касаї відносяться річки Фімі, Кванго і Санкуру. Коротка ділянка річки Касаї від впадання в неї Фімі до річки Конго відома як річка Ква. Живлення переважно дощове (з великою роллю підземного). Підйом води триває з вересня — жовтня по квітень; найнижчий рівень спостерігається в серпні. Річка судноплавна на 790 км від гирла і є однією з найважливіших воднотранспортних артерій у басейні річки Конго. Загальна довжина судноплавних шляхів басейну Касаї, враховуючи її притоки, становить близько 3500 км.

Басейн

[ред. | ред. код]

Басейн річки Касаї в основному займають екваторіальні вологі джунглі. Площа басейну становить 925 172 км².[2]

За даними Water Resources eAtlas, територія басейну на 39,6% вкрита тропічними лісами, а 55,7% займають пасовища та савани. Через людську діяльність річка втратила близько 66,4% своїх первинних лісових масивів.[3]

Середня щільність населення в басейні становить 14 осіб/км². Великих міст із населенням понад 100 000 осіб тут лише два — Кананга та Мбужі-Маї.[3] Приблизно 2,3% території басейну охороняється у межах природних парків. Водні ресурси Касаї характеризуються високим рівнем біорізноманіття: у річковій системі зафіксовано 129 видів риб та 91 вид земноводних.[4]

Після початку сезону дощів у жовтні рівень води в річці піднімається приблизно на 4 метри. Під час водопілля витрата води в гирлі досягає близько 12 000 м³/с. Головне русло річки є судноплавним до водоспадів Віссмана. Вимірювання витрати води проводилися у період з 1932 по 1959 роки на гідрологічній станції Куту-Моке, розташованій приблизно за 80 км вище за течією від гирла.[5]

Притоки

[ред. | ред. код]

Касаї має розгалужену мережу приток, багато з яких є великими річками завдовжки понад 1000 км.

Основні притоки за ділянками течії:

  • В Анголі (від витоку до кордону з ДРК):
  • Від кордону ДРК до міста Чикапа:
    • Луете (фр. Luete)
    • Лутшіма (фр. Lutshima)
    • Лубембе (фр. Lubembe)
    • Лонгішіма (фр. Longishima)
    • Чикапа (фр. Tshikapa)
  • Від Чикапи до Нджоко-Пунда:
  • Від Нджоко-Пунда до Ілебо:
  • Від Ілебо до гирла в річці Конго:
    • Лутшваді (фр. Lutshwadi)
    • Санкуру (фр. Sankuru; довжина 1150 км)
    • Лубунджі (фр. Lubundji)
    • Лоанге (фр. Loange; довжина 1150 км)
    • Квілу (фр. Kwilu; довжина 960 км)
    • Бума (фр. Buma)
    • Лекулу (фр. Lekulu)
    • Фімі-Лукеніє (фр. Fimi-Lukenie; довжина 1060 км)
    • Летомо (фр. Letomo)
    • Мбала (фр. Mbala)

Слід зазначити, що річка Кванго (довжиною 1100 км), яку часто помилково вказують безпосередньою притокою Касаї, насправді впадає у річку Квілу в районі населеного пункту Луаніє (провінція Бандунду). Води Кванго, стікаючи з більшої висоти, забарвлюють води Квілу, і ця різниця кольорів є помітною протягом пів кілометра нижче за течією.

Річка Фімі, права притока Касаї, дренує води, що накопичуються в озері Маї-Ндомбе на заході ДРК. Це мілководне озеро нерегулярної форми з низькими лісистими берегами має площу близько 2300 км², а в сезон дощів його розміри можуть збільшуватися вдвічі або втричі. Першим європейцем, який досяг цього озера у 1882 році, був відомий англо-американський дослідник Генрі Мортон Стенлі.[6]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Річка Касаї є найважливішим шляхом для річкового транспорту. Судноплавство здійснюється від місця впадіння в Конго біля Квамута (на ділянці Ква) до Мушіє, а далі вгору течією Касаї через Ілебо до Джокупунди (Нджоко-Пунда).

Для обходу несудноплавних ділянок вище за течією між Джокупундою та Макумбі було побудовано залізничну лінію Декавіля (вузькоколійку Charlesville-Makumbi), яку експлуатувала компанія Forminière (Société internationale forestière et minière du Congo) до 1955 року.[7]

Від Макумбі річка знову стає судноплавною на південь до міста Чикапа. Транспортне сполучення на цій ділянці здійснюється за допомогою великих моторних човнів (вельботів).[8]

Економічне значення

[ред. | ред. код]

Оскільки багато приток Касаї вільні від порогів, водоспадів та завалів річкової рослинності, вони є високосудноплавними та відіграють значну роль у транспортній системі регіону, виступаючи важливими торговельними артеріями.

У доколоніальний період річка та її притоки, зокрема Кванго, активно використовувалися торговцями рабами для проникнення в глибину екваторіальних лісів з метою захоплення невільників та їх подальшого вивезення до Атлантичного океану. Деякі місцеві державні утворення, як-от королівство Рунд, активно співпрацювали з работорговцями. Наслідки работоргівлі XVIII–XIX століть відчуваються й досі: густота населення в районах між річками Кванго та Квілу залишається значно нижчою, ніж у сусідніх областях, які не зазнали депопуляції через работоргівлю.

У новітній час економічний інтерес до басейну Касаї значною мірою зріс завдяки відкриттю багатих алювіальних родовищ алмазів, особливо у гирлах річок та в долині річки Кванго. Цей регіон на північному сході Анголи часто називають «алмазним серцем» країни, оскільки місцеві родовища є найбагатшими в Анголі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kasai River | The Longest Rivers in the World [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Congo Watershed: Kasai Subbasin. Архів оригіналу за 12 грудня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
  3. 1 2 Kasai. Water Resources eAtlas. Архів оригіналу за 12 вересня 2007. Процитовано 16 червня 2026.
  4. Congo Watershed: Kasai Subbasin. Архів оригіналу за 12 грудня 2009.
  5. Caracterización de los procesos hidrológicos en el entorno de escasez de datos de la cuenca del Congo (PDF) (ісп.). Процитовано 10 листопада 2023.
  6. Lake Mai-Ndombe. Britannica (англ.). Процитовано 10 листопада 2023.
  7. Openstreetmap. Процитовано 10 листопада 2023.
  8. Jean Mpisi, Rapport final de la conférence provinciale sur la reconstruction: province du Kasai Occidental, Kananga, 6-12 janvier 1998, L'Harmattan, 2008. P. 103 (ISBN 978-2-296-06474-4)

Література

[ред. | ред. код]
  • Arnaud Georges, Les mines de diamant du Congo Belge, dans Annales de Géographie, 1925, t. 34, no 187, p. 90-91. (фр.)
  • Jean Mpisi, Rapport final de la conférence provinciale sur la reconstruction: province du Kasai Occidental, Kananga, 6-12 janvier 1998, L'Harmattan, 2008. (фр.)
  • Thieme, Michele L., Freshwater Ecoregions of Africa and Madagascar: A Conservation Assessment, Island Press, 2005. (англ.)