Касперська Наталія Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касперська Наталія Іванівна
рос. Наталья Ивановна Касперская
Nkasperskaya-front.jpg
Ім'я при народженні Штуцер Наталія Іванівна
Народилася 5 лютого 1966(1966-02-05) (56 років)
Москва
Країна Flag of Russia.svg Росія
Діяльність IT-підприємець
Alma mater Московський інститут електроніки та математикиd (1989) і Відкритий університет (Велика Британія)
Знання мов російська і англійська
Роки активності 1994 — тепер. час
Посада президент і виконавчий директорd
У шлюбі з Ашманов Ігор Станіславович
Діти Максим (нар. 1989)
Іван (нар. 1991)
Олександра (нар. 2005)
Марія (нар. 2009)
Варвара (нар. 2012)
Нагороди
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня

Касперська Наталія Іванівна (нар.. 5 лютого 1966 року, Москва, Російська РФСР) — російський підприємець у сфері інформаційних технологій, президент групи компаній InfoWatch, співзасновник компанії «Лабораторія Касперського». У 2013 році згідно з рейтингом Forbes визнана однією з найбагатших[1] жінок Росії, найбільш відомих, авторитетних і впливових персон у російській ІТ-індустрії[2]. В 2018 році за версією Forbes перебуває на 13 позиції в топі найбагатших жінок Росії зі статком у 270 млн доларів.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Наталія Касперська (в дівоцтві Штуцер)[4][5] народилася в Москві 5 лютого 1966 року[6] у родині інженерів, працівників «закритих» оборонних НДІ[7]. Її прапрадід Іван Іванович Штуцер, автор відомого підручника географії[8].

Обиралася членом ради піонерської дружини школи, пізніше — членом районного піонерського штабу. В комсомольські роки — комсоргом. Паралельно з основним навчанням п'ять років займалася баскетболом в дитячо-юнацькій спортивній школі (ДЮСШ). Всерйоз мала намір стати ветеринарним лікарем, проте відмовилася від цієї мрії з-за проблем з вивченням хімії[9].

У восьмому класі була переведена з батьками звичайної загальноосвітньої школи з фізико-математичним ухилом при Московському авіаційному інституті (МАІ). По її закінченні здала вступні іспити в Московський державний університет (МДУ) імені М. В. Ломоносова, але не вступила, недобравши півбала за конкурсом. Пізніше з цими ж оцінками поступила в Московський інститут електронного машинобудування (МІЕМ)[10].

З 1984[11] по 1989 рік — студентка Факультету прикладної математики МІЕМ. Тема її дипломної роботи — «Математична модель системи охолодження ядерного реактора»[9]. Крім того має ступінь бакалавра бізнесу Відкритого університету Великої Британії.

За розподілом після інституту Наталія Касперська півроку працювала науковим співробітником в Центральному науково-конструкторському бюро (ЦНКБ) в Москві[12] і пішла у декретну відпустку по народженню другої дитини[9]. Свою кар'єру в галузі інформаційних технологій Наталя почала будувати лише 28 років[13], влаштувавшись в січні 1994 року на півставки з зарплатою в $50 в місяць продавцем аксесуарів і програмного забезпечення в тільки що відкритий магазин Науково-технічного центру (НТЦ) КАМІ — компанії, створеної колишнім викладачем свого тодішнього чоловіка Євгена Касперського з Вищої школи КДБ СРСР[4].

Kaspersky Lab.[ред. | ред. код]

З вересня 1994 року Наталія очолювала відділ розповсюдження антивіруса AntiViral Toolkit Pro (AVP), над яким з 1991 року працювала команда розробників Євгена Касперського[9]. За два—три роки їй вдалося налагодити основні канали дистрибуції продукту, технічну підтримку, вийти на зарубіжні ринки. Початкові продажу відділу ($100–200 на місяць у 1994 році) стали швидко зростати. Через рік їх обсяг перевищив $130 тис., в 1996 році він склав понад $600 тис., ще через рік — понад $1 млн[14]. Доходи ділилися між командою і головний структурою навпіл. До 1997 році майбутнім засновникам Kaspersky Lab. («Лабораторії Касперського») стало ясно, що необхідно виділятися в окремий бізнес.

Наталія Касперська, в червні 1997 року стала ініціатором появи Kaspersky Lab., наполягла на такому її назві і більше 10 років пропрацювала генеральним директором цієї компанії. Початкове розподіл часток у «Лабораторії Касперського» був таким: 50 % належали Євгенію, ще по 20 % знаходились у двох його соратників-програмістів Олексія Де-Мондерика і Вадима Богданова[15], частка Наталії — 10 %[9]. З 1997 року продажу «Лабораторії» стали подвоюватися щорічно. У 2001 році оборот компанії склав близько $7 млн, в 2006 році — вже понад $67 млн[16][17].

У серпні 2007 року через ідейний розкол з Євгеном Касперським Наталя була зміщена ним зі свого поста і відсторонена від основних управлінських функцій[15], залишившись головою створеного ради директорів «Лабораторії Касперського». Її остаточне прощання з колись спільним бізнесом сталося у 2011 році[18]. За 2007—2011 роки «Лабораторія» повністю викупила частку Наталі цієї компанії (до 2007 року та становила близько 30 %)[17].

Під керівництвом Наталії Касперської Kaspersky Lab. перетворилася на одну з найбільших антивірусних корпорацій з мережею регіональних офісів по всьому світу. На момент зміни керівництва, в 2007-му, виручка «Лабораторії» становила $126 млн[15]. Її капіталізація в 2011 році, коли Наталя вийшла з співвласників і покинула компанію, оцінювалася в суму понад $1,3 млрд, а річна виручка — $700 млн[19]. Після зміни керівництва темпи зростання останньої помітно знизилися: у 2009 році глобальна виручка Kaspersky Lab. зросла на 40 %, в 2011-му — на 13,7 %, в 2012-му — на 3 %, в 2013-му — на 6 %.

InfoWatch[ред. | ред. код]

В офісі «InfoWatch», 2016 рік

Після покупки «Лабораторією Касперського» технології «Антиспам», розробленої «Ашманов і партнери», голова цієї компанії Ігор Ашманов подарував покупцям ідею: він запропонував використовувати рушій антиспаму у зворотному напрямку — для захисту від витоків[9][20]. За 2001—2002 роки фахівці «Лабораторії Касперського» розробили систему, що пізніше стала відомою під брендом InfoWatch Traffic Monitor Enterprise, — захист корпоративних користувачів від внутрішніх загроз (DLP-системи). У грудні 2003 року для розвитку та поширення нового продукту була заснована дочірня компанія InfoWatch[21].

З жовтня 2007 року Наталія Касперська є генеральним директором і власницею контрольного пакета акцій InfoWatch[22]. Ця компанія була частиною її частки при поділі бізнесу з колишнім чоловіком[4]. Свої основні інвестиції Наталія Касперська направила в InfoWatch, в спільні з Ігорем Ашмановим компанії «Крибрум» і «Наносемантика»[18], а також в німецьку антивірусної компанії G Data Software AG[23].

Для швидко зростаючої «Лабораторії Касперського» побічний продукт InfoWatch з неясними (на момент виділення) перспективами був тягарем[17]. Технологічні рішення і продуктова лінійка нової компанії, на відміну від «Лабораторії», споконвічно орієнтовані на великі і середні корпорації (від 300 робочих станцій)[20], а не на малий бізнес і роздріб.

З Головкомом Сухопутних військ Росії Олегом Салюковим, 2018 рік

Це вимагало принципово інших навичок і підходів, де колишній управлінський досвід Наталії виявився не дуже застосуємо[18]. Тим не менш, вже в 2012 році раніше збиткова компанія InfoWatch вперше вийшла в «плюс» і продовжила швидко, на 60-70 % в рік, зростати[24]. За даними Forbes, виручка InfoWatch в 2014 році склала 831 млн рублів[4], опитані «Комерсантом» незалежні експерти навесні 2015 року оцінювали цей бізнес в 40-50 млн доларів[20].

Сьогодні InfoWatch перетворилася на групу компаній з декількох дочірніх підприємств, згрупованих за двома напрямками — захист корпорацій від внутрішніх загроз і від цільових атак ззовні[20]. Вона займає близько 50 % російського ринку систем захисту конфіденційних даних (DLP-систем). Серед багаторічних клієнтів — російські держструктури, а також «Ощадбанк», «Білайн», «ЛУКойл», «Татнефть», «Сургутнефтегаз», «Сухий», Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) та ін[25], компанія активно просуває свій бізнес у Німеччині, на Близькому Сході, у країнах Південної та Південно-Східної Азії. Нинішні акціонери InfoWatch Наталія Касперська і заступник гендиректора підприємства Рустем Хайретдінов.

Банківська діяльність[ред. | ред. код]

З 2017 року Наталії Касперській належить російський Некліс-Банк, через кіпрські офшори «Organat Financial Ltd.» і «Fiduciana Nominees Ltd.»[26].

Родина[ред. | ред. код]

Зі своїм першим чоловіком Євгеном Касперського Наталія познайомилася в будинку відпочинку в січні 1987 року, коли їй було 20 років[9]. Через півроку після цього вони побралися[4]. У 1989 році, перебуваючи на п'ятому курсі інституту, Наталя Касперська народила первістка, Максима, а в 1991 році — свого другого сина Івана. Подружня пара розійшлася за різними даними: або 1997[27], або в 1998 роках[18] за ініціативою Євгена, проте через стрімке зростання бізнесу були змушені ще декілька років приховувати факт розлучення, щоб не демотивувати працівників і ринок[1].

Ігор Ашманов, майбутній другий чоловік, був представлений Наталі в 1996 році на IT-виставці CeBIT в Ганновері: стенди компаній опинилися по сусідству. Рік потому, знову зустрівшись на тій же виставці, вони відновили далеке спочатку знайомство, почавши активно спілкуватися на професійні теми. Як згадує Касперська, років через два—три, вже після розлучення з Євгеном, вони почали зустрічатися[18], а в 2001 році вступили в шлюб[28].

У 2005 році у Ігоря та Наталії народилася дочка Олександра, в 2009 році — Марія, в 2012 році — Варвара[18]. Сини Касперської закінчили Московський державний університет (МДУ) імені М. Ст. Ломоносова: Максим — географічний факультет, Іван — факультет обчислювальної математики і кібернетики[28].

В квітні 2011 року 20-річний син Касперської Іван був викрадений в московському районі Строгіно по дорозі на роботу. Злочинці відвезли юнака в одне із сіл Сергієво-Посадського району Підмосков'я і по телефону зажадали від його батьків викуп в 3 млн євро. Через п'ять днів Іван був звільнений в результаті операції російських спецслужб, а п'ятеро викрадачів (двоє з яких рецидивісти) були затримані[28], заарештовані і згодом засуджені до різних термінів позбавлення волі (від 4,5 до 11 років)[29].

Рейтинги та премії[ред. | ред. код]

 •  «50 найуспішніших російських жінок », список журналу« Фінанс» березень 2005 року[30][31]
 •  «Рейтинг російських міліардерів» за версією журналу «Фінанс» 177-е місце (февраль 2010 року)[32]
257 місце (лютий 2011 року)[33].
 •  «50 найвпливовіших ділових жінок Росії » за версією журналу« Фінанс» 2 місце (березень 2010 року)[32]
 •  «Рейтинг вищих керівників»
     за версією газети «Коммерсантъ» та Асоціації менеджерів Росії,
     номинация «Информационные технологии»
3 місце (вересень 2009 року)[34]
2 місце (вересень 2010 року)[35]
4 місце (вересень 2011 року)[36]
1 місце (вересень 2013 року)[37]
1 місце (вересень 2014 року)[38]
4 місце (вересень 2015 року)[39]
 • «Топ-50 найвпливовіших ділових жінок Росії» за версією журналу« Компанія» 3 місце (березень 2010 року)[40]
1 місце (березень 2011 року)[41]
25 місце (березень 2012 року)[42]
2 місце (березень 2013 року)[43]
15 місце (березень 2014 року)[44]
26 місце (березень 2015 року)[45]
 •  «Топ-25 найуспішніших ділових жінок Росії»
     за версією Інституту політики та бізнесу
1 місце (февраль 2011 року)[46]
3 місце (березень 2015 року)[47]
 • «100 найвпливовіших жінок Росії » за версією радіостанції «Ехо Москви» 66 місце (Січень 2012 року)[48]
74 місце (березень 2013 року)[49]
81 місце (березень 2014 року)[50]
62 місце (березень 2015 року)[51]
 •  «10 найуспішніших ділових жінок Росії»
     за версією Інституту політики та бізнесу
5 місце (февраль 2013 року)[52]
 •  «Найвпливовіші жінки Росії в галузі економіки»
     за версією телеканалу «Росія 24»
8 місце (березень 2013 року)[53]
 •  Премия Russian Business Leader of the Year 2012 от Horasis (Швейцария) Квітень 2013 року[54]
 •  «Найбагатші жінки Росії» за версією часопису Forbes Woman 5 місце (серпень 2013 року)[1]
8 місце (серпень 2014 року)[55]
7 місце (серпень 2015 року)[56]
 • Премія Women in Technology Awards for Middle East and Africa 2014
     в номінації «Найкращий підприємець у сфері інформаційних технологій»
Січень 2014 року[57]
 •  «Топ-6 російських бізнес-леді» за версією «Ленти.ру» 3 місце (березень 2015 року)[5]
 • Top-20 Women in Business in Northern Europe за версією Nordic Business Forum[en] 1 місце (серпень 2015 року)[58]
 •  рейтинг «30 найбільших надихаючих бізнес лідерів» за версією часопису Insights Success» березень 2017 року[59]
 •  «Персона року 2016» в номінації IT / телеком бізнес-премії «Найкращі в Росії» за підтримки РСПП квітень 2017 року[60]

Особистий статок[ред. | ред. код]

Першим особистий статок Наталії Касперської взявся оцінити журнал «Фінанс» в 2010 році, тоді воно, на думку редакції цього закритого в липні 2011 року ділового видання, становила $450 млн[61]. Публікація викликала публічну полеміку: в ефірі радіостанції «Фінам FM» Касперська спростувала наведені дані, охарактеризувавши їх як сильно завищені, і засумнівалася в адекватності методики підрахунку[62]. Тим не менш, на наступний рік «Фінанс» переглянув свою оцінку, збільшивши до $462 млн.[33].

На думку ділового журналу Forbes, у березні 2013 року стан Касперської становила $220 млн[1]. У 2014 році він оцінював його у $230 млн, а в 2015-му — $270 млн[4]. З оцінкою «Форбса» 2014 року в березні 2015-го погодилася і «Стрічка.ру»[5]. У липні 2015 року німецький журнал Der Spiegel опублікував результат своїх підрахунків — €207 млн[63]. У серпні того ж року стала відома версія жіночого журналу Cosmopolitan — $270 млн[13].

Як пише «Шпігель», велика частина особового стану Наталії Касперської — кошти, виручені від продажу активів[63]. Сама Касперська в жовтні 2015 року у відповідь на питання, чи відповідають результати підрахунків «Форбс» реальності, вказала, що належить їй компанія непублічна, з апріорі невідомою капіталізацією, але «якщо InfoWatch оцінити добре, то нормально нарахували»[64].

Громадська діяльність та захоплення[ред. | ред. код]

Наталія Касперська, 2011 р.

Наталія Касперська є членом правління Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП)[65] та Асоціації розробників програмних продуктів (АРПП) «Вітчизняний софт»[66][67], входить до Експертної ради з російського програмного забезпечення при Мінкомзв'язку Росії[68], грантовий комітет фонду «Сколково»[69] та опікунська рада Сколковского інституту науки і технологій (Сколтеха)[70], є членом Союзу машинобудівників Росії[71], Асоціації захисту інформації (АЗИ) та Асоціації експертів інформаційної безпеки BISA.

З квітня 2008 по березень 2012 року була членом правління російсько-німецької зовнішньоторгівельної палати[72]. З 2009 по 2011 роки очолювала робочу групу з інформаційно-комп'ютерним технологіям в рамках федеральної цільової програми Міносвіти Росії «Дослідження і розробки з пріоритетних напрямів розвитку науково-технологічного комплексу Росії на 2014—2020 роки».

Їй подобалася громадська активність зі школи. Вона згадує про те, як співала в дитячому хорі, брала участь у шкільних виставах, концертах і піонерських агитбригадах, малювали стінгазети і складала для них вірші. Крім того, вона займалася спортом — баскетболом, лижами, плаванням, а також колекціонувала поштові марки, значки та радянські монети[7].

У студентські роки Наталія захопилася театральним життям Москви, знала репертуари основних молодіжних театрів того часу: імені Моссовєта, на Таганці, «Современника» — і часом ночувала в чергах за квитками на модні постановки. Крім того, вплив на неї зробило рух КСП, вона і сама в компаніях часто співала під гітару[9].

Пізніше прийшли захоплення батутом, гірськолижним спортом[18], подорожами в компаніях друзів і дітей, читання фахової літератури[6]. Своїми улюбленими книгами, що вплинули на світогляд, Наталя Касперська називає «Від хорошого до великого» і «Побудовані навічно» американського бізнес-консультанта Джима Коллінза[9]. Вона вільно володіє англійською та німецькою мовами[73].

Касперська визнає, що не вміє і не любить готувати їжу, хоча була змушена цим займатися в декретній відпустці[10]. Вона не розбирається в марках одягу, не запам'ятовує їх і не витрачає час на відвідування магазинів, в тому числі онлайн-шопінг, а просто купує те, що сподобалося і добре сидить. У Наталі немає пієтету перед брендами, оскільки вона розуміє, як ці бренди шикуються[18].

Аналогічно негативно вона відноситься і до гаджетів і соціальних мереж, оскільки розуміє, що це способи стеження за людиною. Але змушена користуватися подарованим Sony Xperia, а свою присутність в соцмережах забезпечує допомогою піар-служби, сама вона туди заходить рідко[25].

Погляди[ред. | ред. код]

Про підприємництво[ред. | ред. код]

Парадоксом підприємництва Наталія Касперська називає ситуацію, при якій інвестиції найважче залучити на самому початку бізнесу, коли вони конче потрібні. Чим успішніше справа розвивається, тим прихильнішими стають інвестори. Згодом вони приймаються бігати за власниками такого бізнесу, але на цьому етапі їх гроші перестають турбувати — адже в обмін потенційний інвестор захоче частку в налагодженій прибутковій справі. З стартапами ж розмова інша: оскільки перспективи неясні, в обмін на фінансування інвестори вимагатимуть від їх власників контроль і візьмуться диктувати, що і як робити, чим можуть занапастити бізнес. Тому якщо у стартапера є вибір, вважає Наталія, зовнішніх інвестицій йому краще не привертати взагалі[20]. Вона впевнена[74]:

Отримати гроші на гарних умовах можна тільки в тому випадку, якщо ви доведете, що гроші вам не потрібні. Чим більше вам потрібні гроші, тим гірше будуть умови.

Касперська, однак, пояснює, що для інвестора-прагматика при купівлі стартапу логічніше залишити біля керма команди його творців, ніж додатково ризикувати, залучаючи сторонній менеджмент на свій розсуд. А для цього творцям потрібен потужний стимул, найкращий з яких — частка в рідній компанії. Наталія Касперська згадує, що викупивши 100 % одного з стартапів на етапі конфлікту акціонерів, пізніше подарувала двом його топ-менеджерам по пакету акцій назад, щоб ті продовжували вирощувати свій бізнес.

Наталія Касперська вважає основними рисами підприємця три: здатність чимось жертвувати, пробувати нове тільки з цікавості і мати при цьому схильність до заробляння грошей — останнє відрізняє підприємця від каскадера[75]. При інвестуванні вона радить звертати увагу не на поточні ринкові тренди з експоненціальним зростанням, а на області, в яких добре розбираєшся[17].

Без цього неможливо врахувати приховані обставини, які виявляються тільки зсередини того чи іншого ринку і для роботи яких потрібні навички. Для освоєння цих навичок у будь-якій галузі потрібні 5-6 років роботи, тому, на думку Касперської, навіть на спаді вигідніше залишатися в «своїй» депресивної галузі, а не кидатися. При цьому, втім, можна упустити момент, коли галузь відмирає назовсім[17].

Наталія Касперська (2016)

Роль генерального директора Наталія Касперська оцінює як свідомо самотню: йому не з ким порадитися. Партнери по бізнесу не завжди розбираються в специфіці або можуть мати свій інтерес, а обговорювати стратегію з підлеглими не дозволяє статус[18]. Однак Інтернет прибирає зайві бар'єри, якщо приділяти час спілкування з підлеглими. Як зауважує Наталя, не кожен ризикне прийти до керівника зі своїми пропозиціями особисто, а в Мережі це зробити набагато простіше, тому довіри в підсумку стає більше[76].

Це, на думку Касперської, має і зворотний бік. Якщо в середині 2000-х років службу персоналу насторожувало наявність у співбесідника свого блогу або аккаунта в соцмережах, до середини 2010-х її швидше насторожить заява здобувача роботи, що у нього нічого подібного немає. Як відзначає Наталія, в компаніях стали прагнути до всебічного контролю дій персоналу[77].

Про інтернет-безпеку[ред. | ред. код]

Касперська вважає, що хоч «чорні списки» і блокування заборонених сайтів і є напівзаходами, потребують удосконалення[78], але нічого кращого поки не придумано. Тим не менш, фільтрація інтернет-контенту повинна, на її думку, застосовуватися лише в четверту чергу після профілактики — системної роз'яснювальної роботи з батьками, навчання дітей дошкільного віку розумінню основних інтернет-загроз, а також законодавчої діяльності і покарання порушників[18].

На минулому в Москві в грудні 2015 року форумі «Інтернет-економіка 2015» Наталія Касперська виклала ключові пропозиції щодо посилення інтернет-регулювання президенту Росії Володимиру Путіну, який, зустрічно, зазначив, що поділяє такий підхід. На думку Наталії, використання особистих даних будь-якими організаціями потрібно ввести в правове поле і впорядкувати[79][80].

Цього досі не зроблено, незважаючи на вибухове зростання можливостей для збору таких даних про громадян в Інтернеті, особливо в соцмережах, для різних маніпуляцій[79]. Касперскую дивує, що використання великих даних (англ. big data) лобіюється в інтернет-маркетингу, але мало хто розглядає цю тему з точки зору безпеки. Між тим, збір великих даних про користувачів різних електронних пристроїв і послуг — це стеження[17].

Крім автоматичного збору, зберігання і аналізу масивів даних про активність громадян, їх переміщення, уподобання, зв'язках один з одним, покупки, переговорах, публічних і непублічних записах, фото і відео та ін. існують і способи виділення із загальної маси індивідуального досьє, вказує Наталія Касперська. Якщо вибраний об'єкт є, наприклад, чиновником, допущеним до державної таємниці, очевидна загроза національній безпеці, оскільки всі перераховані дані знаходяться в розпорядженні американських компаній-виробників і, як наслідок, спецслужб США[81][82].

Але це не єдиний ризик, попереджає Касперська. Домінуючи на світовому ринку комп'ютерних технологій, США здатні вводити ембарго на використання будь-яких своїх пристроїв і програмних продуктів — є, наприклад, технічна можливість віддалено вимкнути Windows на території Росії одночасно на всіх комп'ютерах, разом вимкнути всі смартфони[81][83], припинити техпідтримку будь-яких корпоративних систем, роблячи недоступним їх оновлення і блокуючи[82]. Наталія нагадує, що подібні випадки вже були — наприклад, коли впроваджений спецслужбами комп'ютерний черв'як Stuxnet вивів з ладу ядерну галузь Ірану[84].

На думку Наталії Касперської, шкідливе ПЗ може при цьому перебувати прямо в процесорі[84]. Аналогічним способом іноземний виробник в змозі влаштовувати інфраструктурні диверсії, цільові атаки, в тому числі пропагандистського характеру[82], що є зброєю в інформаційній війні, в якій знаходиться Росія[78]. Поки США залишаються де-факто монополістом в світових продажах ведучого і «заліза», інший світ (і, зокрема, Росія) будуть змушені миритися з перерахованими ризиками, які, вважає Касперська, стають недозволенні.

Про Росію[ред. | ред. код]

З піонерських років Касперська вважала, що слід захищати рідну країну, вона спочатку була налаштована патріотично і зараз впевнена, що залишиться такою і в майбутньому[9]. У 1991 році Наталія, як і навколишні, хотіла змінити суспільство і в дні Серпневого путчу сама ходила на барикади, але за цей епізод свого життя їй тепер соромно: вона усвідомила, що не на тій стороні стояла[85].

1990-ті роки в Росії Касперська оцінює як вікно можливостей, коли «все було простіше», в тому числі і створення своєї справи. При цьому різкість тодішніх змін, загальна нестабільність країни і викликані цим небезпеки, аж до вбивств підприємців, призводили до того, що люди побоювалися за майбутнє і виїжджали з Росії[85].

Для себе Касперська еміграцію виключає: «Кинути все і бігти, ховатися в кущі — куди, в яку країну?». Вона відчуває в Росії свої коріння — батьків і родичів, друзів, бізнес[86]. Тим не менш, з точки зору підприємництва замикатися тільки в своїй країні Наталії Касперської некомфортно. Організувавши значущу частину бізнесу за кордоном, вона порівнює Росію з невеликим ставком, в той час як інший світ — з морем[9].

Втім, обсяг російського ринку корпоративних систем запобігання витоків інформації (DLP-систем) за станом на середину 2010-х років Касперська оцінює в $80 млн[20], що становить приблизно десяту частину загальносвітового. «Росія в цьому сенсі абсолютно передова держава. У галузі DLP ми абсолютно попереду планети всієї», — вважає Наталія[25]. Наприклад, по гостроті конкуренції: якщо у США ринок ділять всього п'ять DLP-постачальників, у Росії їх вже сім[64].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Тофанюк, Е.; Мирсияпова, Х. Богатейшие женщины России — 2013: рейтинг Forbes Woman Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Журнал Forbes Woman, 22 августа 2013 года.
  2. Наталья Касперская встретилась со студентами факультета Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.. — Официальный сайт факультета компьютерных наук НИУ ВШЭ, 17 сентября 2015 года.
  3. Наталья Касперская (англ.). Forbes.ru. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 28 грудня 2018. 
  4. а б в г д е Наталья Касперская Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine., справка журнала Forbes.
  5. а б в Волобуев, А. Неслабый пол Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.. — «Лента.ру», 8 марта 2015 года.
  6. а б Kасперская Наталья Ивановна Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine., справка CNews.
  7. а б Наталья Касперская — мама, жена, бизнесвумен Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.. — Blogimam, 22 сентября 2010 года.
  8. Касперская Наталья Ивановна Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine..
  9. а б в г д е ж и к л м Кузьмичёв, А. Фанаты бизнеса. Истории о тех, кто строит наше будущее Архівовано 10 вересня 2019 у Wayback Machine.. — М.: «Эксмо», 2011. — 384 с. — ISBN 978-5-699-51493-9
  10. а б Наталья Касперская: «Я человек скорее ведомый, чем ведущий» Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — «Жена. История любви» Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.. Авторская программа Киры Прошутинской, «ТВ Центр». — 25 января 2012 года.
  11. Командир Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine. информбезопасности Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine. // Дельные люди. — М.: Ernst & Young, 2012. — с. 48.
  12. 50 самых успешных Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine. женщин Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Финанс.», № 9 (99), 7—13 марта 2005 года. — С. 17.
  13. а б Краснова, А. Опра Уинфри, Маша Шарапова и другие самые богатые женщины, заработавшие сами Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Cosmopolitan, 26 августа 2015 года.
  14. Наталья Касперская: В семье не без работы Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Бизнес класс» (Киров), 6 мая 2014 года.
  15. а б в Седаков, П.; Филонов, Д. Вирус Касперского: как бизнес Kaspersky Lab захватил 200 стран мира Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Forbes, 19 мая 2014 года.
  16. Скрипников, С. «Разошлись» повторно Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Эксперт», 10 августа 2007 года.
  17. а б в г д е Агарунов, Д. Интервью с Натальей Касперской Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Хакер», 29 декабря 2014 года.
  18. а б в г д е ж и к л Леди Рунета: Наталья Касперская Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.. — TheRunet, 2 октября 2013 года.
  19. Цуканов, И.; Голицына, А. «Лаборатория Касперского» распрощалась с миноритарием Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Газета «Ведомости», 6 февраля 2012 года.
  20. а б в г д е Панфилов, К. Наталья Касперская, InfoWatch: «Если у вас есть шанс выжить — не привлекайте инвесторов» Архівовано 4 лютого 2017 у Wayback Machine.. — VC.ru, 8 июля 2015 года.
  21. История компании Архівовано 8 квітня 2016 у Wayback Machine.. — Официальный сайт InfoWatch.
  22. Наталья Касперская возглавила InfoWatch Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.. — «Лента.ру», 31 октября 2007 года.
  23. Наталья Касперская инвестировала в антивирусную компанию G Data Software AG Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт InfoWatch, 15 октября 2012 года.
  24. Наталья Касперская, InfoWatch: Я не могу вспомнить какие-то серьёзные препоны со стороны государства Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.. — Roem.ru, 4 сентября 2015 года.
  25. а б в Корзун, С. Наталья Касперская, CEO InfoWatch. Система защиты от утечек (DLP): когда уходим — остаётся наш работающий софт и всё аккуратно разложено по полочкам Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Json.tv, 3 июля 2015 года.
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. 
  27. Игорь Ашманов Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.. — «Бизнес-секреты с Олегом Тиньковым», 24 мая 2010 года.
  28. а б в Попов, И. Как и зачем похищают предпринимателей и членов их семей Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Forbes, 8 сентября 2011 года.
  29. Мосгорсуд смягчил приговор участнику похищения сына Касперского Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Forbes, 11 февраля 2015 года.
  30. 50 самых успешных российских женщин Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.. — Журнал «Финанс», № 9 (99), 7—13 марта 2005 року.
  31. Список 50 самых успешных женщин России Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Newsru.com, 7 марта 2005 року.
  32. а б Школин, А. 50 самых влиятельных деловых женщин России Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.. - Banki.ru, 9 марта 2010 року.
  33. а б Рейтинг российских миллиардеров 2011 Архівовано 6 червня 2012 у WebCite. — Журнал «Финанс», № 5 (384). 14—20 февраля 2011 года.
  34. Рейтинг высших руководителей 2009 Архівовано 25 грудня 2021 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 28 сентября 2009 року.
  35. Рейтинг высших руководителей 2010 Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 23 сентября 2010 року.
  36. Рейтинг высших руководителей 2011 Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 20 сентября 2011 року.
  37. Рейтинг высших руководителей 2013 Архівовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 18 сентября 2013 року.
  38. Рейтинг высших руководителей 2014 Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 17 сентября 2014 року.
  39. Рейтинг высших руководителей 2015 Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.. — Газета «Коммерсантъ», 16 сентября 2015 року.
  40. Топ-100 влиятельных деловых женщин России Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 8 марта 2010 року.
  41. Топ-50 влиятельных деловых женщин России Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 14 марта 2011 року.
  42. Топ-50 влиятельных деловых женщин России Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 12 марта 2012 року.
  43. Топ-50 влиятельных деловых женщин России Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 11 марта 2013 року.
  44. Топ-50 влиятельных деловых женщин России Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 10 марта 2014 року.
  45. Топ-50 влиятельных деловых женщин России Архівовано 14 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Компания», 6 марта 2015 року.
  46. Батурина вылетела из лидеров рейтинга самых успешных женщин России Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.. - «Лента.ру», 28 февраля 2011 року.
  47. Барановская, Н. Балл для бизнес-леди Архівовано 7 вересня 2017 у Wayback Machine.. — «Российская газета», 3 марта 2015 року.
  48. 100 самых влиятельных женщин России — рейтинг Архівовано 23 листопада 2012 у WebCite. — Радио «Эхо Москвы», 23 января 2012 року.
  49. 100 самых влиятельных женщин России — рейтинг Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.. — Радио «Эхо Москвы», 4 марта 2013 року.
  50. 100 самых влиятельных женщин России — рейтинг Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.. — Радио «Эхо Москвы», 3 марта 2014 року.
  51. 100 самых влиятельных женщин России — рейтинг Архівовано 20 серпня 2020 у Wayback Machine.. — Радио «Эхо Москвы», 8 марта 2015 року.
  52. Макеев, П. 10 самых успешных женщин России Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Сноб», 25 февраля 2013 року.
  53. Самые влиятельные женщины России в области экономики Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.. — Телеканал «Россия 24», 14 марта 2013 року.
  54. Наталья Касперская награждена международной премией «Russian Business Leader of the Year» Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт InfoWatch, 18 апреля 2013 року.
  55. 30 богатейших женщин России — 2014 Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.. — Журнал Forbes Woman, 21 августа 2014 року.
  56. 50 богатейших женщин России — 2015 Архівовано 31 березня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал Forbes Woman, 20 августа 2015 року.
  57. Winners of WIT MEA Awards 2014 Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Women in Technology International.(англ.)
  58. Turunen, A. Top 20 Women in Business in Northern Europe Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Nordic Business Forum, 20 августа 2015 року.(англ.)
  59. Natalya Kaspersky: Persistently Spearheading a Potential Leader in IT Security Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.. — Журнал Insights Success», березень 2017 року.
  60. Названы лучшие компании, проекты и персоны року Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Стратегия», 2 мая 2017 року.
  61. Штайнер, Э. Российские женщины становятся всё более влиятельными Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Die Welt, 11 марта 2010 года.
  62. «Финанс» отреагировал на заявление Касперской Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Whown.ucoz.com, 21 июня 2013 года.
  63. а б Локшин, П.; Шепп, М. С гранатой в сумочке от Dior Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.. — Журнал Der Spiegel, 10 июля 2015 года.
  64. а б Кто следит за вами: ФСБ или ваш телефон Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.. — программа Hard Day's Night на телеканале «Дождь», 13 октября 2015 года.
  65. Правление РСПП Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Российского союза промышленников и предпринимателей.
  66. 22 февраля 2013 года состоялось годовое Общее собрание членов АРПП «Отечественный софт» Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт АРПП «Отечественный софт», 22 февраля 2013 года.
  67. Круглый стол «Место, где формируется будущее ИТ-отрасли» Архівовано 15 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт АРПП «Отечественный софт», 3 февраля 2016 года.
  68. Утверждён состав Экспертного совета по российскому ПО Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Минкомсвязи России, 31 декабря 2015 года.
  69. Наталья Касперская, независимый член Грантового комитета Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.. — Официальный сайт фонда «Сколково».
  70. Попечительский совет Архівовано 16 липня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Сколковского института науки и технологий.
  71. Генеральный директор ГК InfoWatch Наталья Касперская принята в члены «Союза машиностроителей России» Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.. — Официальный сайт InfoWatch, 20 августа 2015 года.
  72. Наталья Касперская избрана членом правления Российско-германской внешнеторговой палаты. Kaspersky.ru. 8 квітня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2020. 
  73. Наталья Касперская. Инвестор, член совета директоров Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.. — Официальный сайт компании «Наносемантика».
  74. Касперская: Чем нужнее стартапу деньги, тем меньше шансов получить их Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.. — РИА «Новости», 18 октября 2013 года.
  75. Кузьмичёв, А. Семь ответов Натальи Касперской Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Официальный сайт Клуба инженерных предпринимателей МГТУ имени Н. Э. Баумана, 11 октября 2014 года.
  76. Наталья Касперская Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Секрет фирмы», № 3, 1 марта 2011 года.
  77. Золотов, Е. Интервью с Натальей Касперской, сооснователем компании «Крибрум» Архівовано 4 січня 2018 у Wayback Machine.. — Журнал «Компьютерра», 27 мая 2015 года.
  78. а б Механизмы борьбы с противоправной информацией стоит совершенствовать Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.. — «РСпектр», 21 декабря 2015 года.
  79. а б Мурзина, Л. Экономика будет прирастать Интернетом Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — «ComputerWorld Россия», 28 декабря 2015 года.
  80. Зыков, В. Наталья Касперская разработает законопроект о личных данных Архівовано 22 грудня 2016 у Wayback Machine.. — Газета «Известия», 23 декабря 2015 года.
  81. а б Калиниченко, Н. Наталья Касперская: мы все — большие данные Архівовано 12 січня 2020 у Wayback Machine.. — Журнал «Вестник НАУФОР», № 12, 21 января 2015 года.
  82. а б в Касперская, Н. Переход на отечественный софт — способ убить сразу трёх зайцев Архівовано 15 травня 2016 у Wayback Machine.. — Журнал «Сноб», 17 ноября 2014 года.
  83. Кузичев, А. «Санкции — хорошая вещь, они заставили заказчиков включить голову» Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — «Коммерсантъ FM», 16 октября 2014 года.
  84. а б Закамская, Э. У вас вирусы в процессоре! Что же делать Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.? — «Вести. Экономика», 28 июля 2015 года.
  85. а б Наталья Касперская: «Мне стыдно, что я ходила на баррикады» Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — «Не дай Бог!», № 5, 14—21 марта 2012 года.
  86. Наталья Касперская поблагодарила оперативников МУРа за освобождение сына Архівовано 7 квітня 2020 у Wayback Machine.. — Forbes, 25 апреля 2011 года.

Література[ред. | ред. код]

  • Моисеев В. Бизнес из ничего, или Как построить интернет-компанию и не сойти с ума. М.: Альпина Паблишер, 2019. 224 с.

Посилання[ред. | ред. код]