Кассіопея (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кассіопея
Кассіопея
Латинська назва Cassiopeia
Род. відмінок Cassiopeiae
Скорочення Cas
Пряме піднесення 01год хв
межі від 22год 52хв до 3год 25хв
Схилення 60° '
межі від 46° ' до 77° '
Площа 598 кв.град.(25)
Зорі 4 яскравіше 3m
44 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зоря Наві (γ Cas) 2,15m
Суміжні сузір'я
Спостерігається у широтах між +90° i −13°
Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня
Існує з античності, запропоноване

Кассіопе́я (лат. Cassiopeia) — сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.

Зображення Кассіопеї із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого у Лондоні, бл. 1825
Каппа Кассіопеї та її ударна хвиля. Інфрачервоне зображення з космічного телескопа Спітцера (NASA / JPL-Caltech)

Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Характеристики[ред. | ред. код]

Кассіопея займає 598,4 квадратних градуса і, отже, 1,451 % неба (25-е місце серед 88 сузір'їв)[1]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході та Жирафою на сході, а також має короткий кордон з Ящіркою на заході.

Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas»[2].

W-астеризм[ред. | ред. код]

Кассіопея містить астеризм, який формує образ сузір'я — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[3], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Зорі[ред. | ред. код]

Незвичайною змінною зірею є γ Кассіопеї. Це — новоподібна зоря, її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів (вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця). Більшу частину часу її блиск незмінний і близький до 4m. Але іноді настає спад блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, які призводять до послаблення її видимої яскравості.

ε Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — зоря (3,7m), жовтуватий гігант, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зоря μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Кожну секунду вона віддаляється майже на 100 км і зсувається в поперечному напрямку. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу поперечника Місяця. Вперше у зоряні каталоги була занесена Тихо Браге.

Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і в 33 рази більший його діаметра. Це зоря, що втікає: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду щодо своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, яка рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років у довжину і 1,8 світлових років завширшки.

Цікаві об'єкти[ред. | ред. код]

  • Зоря Тихо Браге. 1572 року данський астроном Тихо Браге спостерігав раптову появу яскравої нової зорі в сузір'ї Кассіопеї, неподалік від κ Cas. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
  • Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба у багато разів потужніший радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Кассіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Кассіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

Походження назви[ред. | ред. код]

Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιοπειɑ) — міфічної давньогрецької дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.[джерело?]

Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».

В українській культурі сузір'я називали «Бороною»[4] або «Пасікою»[5].. Також «Пасікою» називали Малу Ведмедицю, за українськими народними джерелами відому як Малий Віз, або Пасіка. Сузір'я Малої Ведмедиці на зоряній карті 1699 р. І. Ф. Копієвського називається «МеншыиВоз» [29, с.148–149]. Ця назва пов'язана з астронімами Віз, Великий Віз, і досить поширена в народному вжитку. Однак, назва Пасіка семантично не пов'язується з жодною з назв Великої Ведмедиці[6].

Пошук на небі[ред. | ред. код]

Найкращі умови для спостережень Кассіопеї — листопаді-грудні. Видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли перша опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ian Ridpath. Constellations: Andromeda–Indus. Star Tales. self-published. Процитовано 2 December 2016. 
  2. Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R. 
  3. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  4. Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
  5. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.
  6. ФЕДОРОВИЧ, Надія. Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача. http://www.iapmm.lviv.ua (українською). 

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Список зір сузір'я Кассіопеї

88 сучасних сузір'їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеонЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка