Кассіопея (сузір'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кассіопея
Кассіопея
Латинська назва Cassiopeia
Род. відмінок Cassiopeiae
Скорочення Cas
Пряме піднесення 01h m
межі від 22h 52m до 3h 25m
Схилення 60° '
межі від 46° ' до 77° '
Площа 598 кв.град. (25)
Зорі 4 яскравіше 3m
44 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зоря Наві (γ Cas) 2,15m
Метеорні потоки
Суміжні сузір’я
Спостерігається у широтах між +90° i −13°
Ввечері найкраще спостерігати протягом листопада-грудня.
Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Кассіопе́я (лат. Cassiopeia) — сузір'я Північної півкулі неба. Містить близько 150 зір, видимих неозброєним оком. Кассіопея лежить у смузі Чумацького Шляху.

Зображення Кассіопеї із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого у Лондоні, бл. 1825
Каппа Кассіопеї та її ударна хвиля. Інфрачервоне зображення з космічного телескопа Спітцера (NASA / JPL-Caltech)

Відомо зі стародавніх часів і включено до каталога зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».

Характеристики[ред. | ред. код]

Кассіопея займає 598,4 квадратних градуса і, отже, 1,451% неба (25-е місце серед 88 сузір'їв)[1]. Кассіопея межує з Цефеєм на півночі й заході, Андромедою на півдні й заході, Персеєм на південному сході та Жирафою на сході, а також має короткий кордон з Ящіркою на заході.

Трилітерне скорочення для сузір'я, прийняте Міжнародним астрономічним союзом у 1922 році, — «Cas»[2].

W-астеризм[ред. | ред. код]

Кассіопея містить астеризм, який формує образ сузір'я — W-астеризм. Він складається з найяскравіших зір: ε (Сегін), δ (Рукба), γ (Наві), α (Шедар) і β (Каф)[3], які утворюють фігуру, що нагадує латинську букву W.

Зорі[ред. | ред. код]

Незвичайною змінною зірею є γ Кассіопеї. Це — новоподібна зоря, її яскравість змінюється від 1,6 m до 3m.

Зоря ρ Кассіопеї належить до класу зір-супергігантів (вона в 40 разів масивніша і приблизно в 500 000 разів яскравіша від Сонця). Більшу частину часу її блиск незмінний і близький до 4m. Але іноді настає спад блиску до 6,2m, і тоді ρ Кассіопеї стає невидимою для неозброєного ока. Причиною зміни блиску є викиди газу, які призводять до послаблення її видимої яскравості.

ε Кассіопеї — подвійна зоря. Головний компонент — зоря (3,7m), жовтуватий гігант, супутник (7,4m) — червоний карлик із температурою поверхні, близькою до 3000 К. Обидві зорі обертаються навколо спільного центру мас із періодом 526 років. Вони перебувають порівняно близько від Сонця — на відстані 20 світлових років.

Жовта карликова зоря μ (5,3 m) визначна своїм дуже швидким пересуванням. Кожну секунду вона віддаляється майже на 100 км і зсувається в поперечному напрямку. За тисячоліття μ Кассіопеї долає на небосхилі відстань, удвічі більшу поперечника Місяця. Вперше у зоряні каталоги була занесена Тихо Браге.

Каппа Кассіопеї — блакитний надгігант спектрального типу BC0.7Ia, який у 302 тисячі разів яскравіший за Сонце і в 33 рази більший його діаметра. Це зоря, що втікає: вона рухається зі швидкістю близько 1100 кілометрів на секунду щодо своїх сусідів. Її магнітне поле й зоряний вітер створюють видиму ударну хвилю, яка рухається на відстані 4 світлових років попереду зорі, зіштовхуючись із розрідженим і зазвичай невидимим міжзоряним газом і пилом. Розміри фронту ударної хвилі величезні: близько 12 світлових років у довжину і 1,8 світлових років завширшки.

Цікаві об'єкти[ред. | ред. код]

  • Зоря Тихо Браге. 1572 року данський астроном Тихо Браге спостерігав раптову появу яскравої нової зорі в сузір'ї Кассіопеї, неподалік від κ Cas. Нова зоря поступово слабшала й перестала бути видимою через шістнадцять місяців. Сьогодні відомо, що це була наднова — один з останніх спалахів, що спостерігалися в галактиці Чумацький Шлях. Залишок наднової SN 1572, який розташований на відстані близько 7500 світлових років, має діаметр майже 20 світлових років.
  • Кассіопея A — одне з найпотужніших джерел галактичного радіовипромінювання. Потік радіохвиль із цієї ділянки неба у багато разів потужніший радіовипромінювання зорі Тихо Браге. 1951 року на фотопластинах, чутливих до червоного світла, були зафіксовані клапті невеликої радіотуманності, пов'язаної з Касіопея А. За швидкістю розширення туманності визначили, що її виникнення спричинив вибух, що стався близько 1667 року. На небі цей об'єкт розташований між β Касіопеї і δ Цефея.

Серед інших цікавих об'єктів сузір'я:

Походження назви[ред. | ред. код]

Сузір'я названо ім'ям Кассіопеї (грец. Кɑσσιοπειɑ) — міфічної давньогрецької дружини ефіопського царя Кефея, матері Андромеди. За однією з версій міфу, Кассіопея за свої хвастощі була прив'язана до крісла, сидячи на якому, приречена кружляти навколо Північного Полюса, перевертаючись головою донизу.[джерело?]

Араби частину зір Кассіопеї називали «руками Плеяд».

В українській культурі сузір'я називали «бороною»[4] або «пасікою»[5]..

Пошук на небі[ред. | ред. код]

Найкращі умови для спостережень Кассіопеї — листопаді-грудні. Видно на всій території України цілий рік. Якщо через ζ Великої Ведмедиці і Полярну зорю провести пряму лінію, вона вкаже на сузір'я Кассіопеї.

Велика Ведмедиця і Кассіопея — сузір'я, які в середніх широтах Північної півкулі ніколи не заходять, однак розташовані по різні боки від Полярної зорі (майже діаметрально протилежно). Коли перша опускається низько над горизонтом (восени-взимку ввечері), Кассіопея піднімається майже до зеніту, і навпаки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Ian Ridpath. Constellations: Andromeda–Indus. Star Tales. self-published. Процитовано 2 December 2016. 
  2. Russell, Henry Norris (1922). The New International Symbols for the Constellations. Popular Astronomy 30: 469. Bibcode:1922PA.....30..469R. 
  3. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  4. Ірина ПРОЦИК. Словник власних астрономічних назв української мови // Українське небо. Студії над історією астрономії в Україні : збірник наукових праць / за заг. ред. О. Петрука. — Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Під-стригача НАН України. — Львів, 2014. — С. 318—335. — 767 с.
  5. І. А. Климишин, І. П. Крячко, Астрономія. Підручник для 11 класу. 2002 р.

Посилання[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Список зір сузір'я Кассіопеї

88 сучасних сузір’їв
АндромедаБлизнятаВелика ВедмедицяВеликий ПесВізничийВітрилаВовкВодолійВолопасВолосся ВеронікиВоронГеркулесГідраГодинникГолубГончі ПсиДельфінДіваДраконЕріданЄдинорігЖертовникЖивописецьЖирафаЖуравельЗаєцьЗмієносецьЗміяЗолота РибаІндіанецьКассіопеяКитКільКозорігКомпасКормаКосинецьЛебідьЛевЛетюча РибаЛисичкаЛіраМала ВедмедицяМалий КіньМалий ЛевМалий ПесМікроскопМухаНасосОвенОктантОрелОріонПавичПегасПерсейПівденна ГідраПівденна КоронаПівденна РибаПівденний ТрикутникПівденний ХрестПівнічна КоронаПічРайський ПтахРакРибиРисьРізецьСекстантСіткаСкорпіонСкульпторСтолова ГораСтрілаСтрілецьТелескопТелецьТерезиТрикутникТуканФеніксХамелеон ЦентаврЦефейЦиркульЧашаЩитЯщірка