Кастелло Урсіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кастелло Урсіно

Catania Castel Ursino.jpg

37°29′56″ пн. ш. 15°05′04″ сх. д. / 37.49888900002777348° пн. ш. 15.084722000027777966° сх. д. / 37.49888900002777348; 15.084722000027777966Координати: 37°29′56″ пн. ш. 15°05′04″ сх. д. / 37.49888900002777348° пн. ш. 15.084722000027777966° сх. д. / 37.49888900002777348; 15.084722000027777966
Країна Flag of Italy.svg Італія[1]
Розташування Катанія[1]
Тип Hohenstaufen castle in Southern Italyd і замок
Архітектор Рікардо да Лентініd
Дата заснування 1239

Кастелло Урсіно. Карта розташування: Італія
Кастелло Урсіно
Кастелло Урсіно
Кастелло Урсіно (Італія)
CMNS: Кастелло Урсіно у Вікісховищі

Кастелло Урсіно, Замок Фрідріха II Штауфена (італ. Castello Ursino) — замок на півдні Італії, на острові Сицилія.

Побудований в Катанії за Фрідріха II в 1239-1250. Спочатку фортеця з 4 флігелями, укріплена потужними баштами, розташовувалася на високій кручі над морем, його завданням був контроль над східним узбережжям Сицилії та демонстрація сили королівської влади. Замок був огороджений від острова глибоким ровом.

У 1669 виверження вулкана Етна змінило обриси берега настільки, що лава продовжила берег і замок, який стояв біля самого моря в безпосередній близькості від порту, виявився в 500 метрів від води. Могутні стіни зуміли чинити опір потокам лави, але не менше третини споруди виявилося під поверхнею землі.

Це одна з небагатьох споруд в Катанії, що пережила землетрус 1693, але була при цьому значно пошкоджена, пізніше і в результаті землетрусу 1818.

Цей замок в XVI столітті був резиденцією арагонських королів. У XVII столітті перебудований в стилі ренесансу.

У 1837 замок перетворений у в'язницю. У 1830-х замок реставрували. У замку в даний час розміщується міський музей Катанії, в ньому знаходяться археологічні знахідки грецької та римської епох, а також колекція сицилійського живопису. Пінакотека замку має цікаву колекцію картин, які відносяться до 1400.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. а б dati.beniculturali.it — 2014.