Кастр (регбійний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кастр (клуб регбі))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кастр Олімпік
Повна назва Castres Olympique
Коротка назва Кастр
Засновано 1906
Населений пункт Кастр, Франція
Стадіон Стад П'єр-Антуанн
Вміщує 11 500
Президент П'єр-Ів Револь
Головний тренер Крістоф Уріос
Ліга Топ 14
2015-2016 6
Домашня
Виїзна
Запасна

Кастр Олімпік (фр. Castres olympique) або просто Кастр — французький регбійний клуб, який виступає в Топ 14. Клуб міститься в місті Кастр, Окситанія, що у Франції. Команду було засновано у 1898 році, проте сьогоднішню назву було прийнято в 1906. Колектив проводить домашні матчі на стадіоні Стад П'єр-Антуанн, що вміщає 11 500 глядачів. Традиційні кольори клубу — синій і білий.

Історія[ред. | ред. код]

У 1898 році декілька випускників Кастрського міського коледжу зібралися в одному з центральних барів і вирішили створити спортивний клуб. Спочатку організація була мультиспортивна, проте в 1906 році регбісти, незадоволені домінуючим становищем велосипедистів, покинули структуру. Спортсмени вирішили сформувати власну виключно регбійну команду. Було вирішено, що команда носитиме назву Кастр Олімпік і буде виступати в синьому, білому і сірому кольорах замість жовтого та чорного.

15 років пізніше, цей клуб поповнив число провідних французьких команд. З тих пір Кастр є одним з постійних учасників вищої ліги. Регбісти провели в секції «Б» лише пару сезонів в 80-тих роках. Команда виступала з перемінним успіхом. У 1948, команда Кастра виграла свій перший національний кубок. Рік по тому регбісти здобули перемогу в чемпіонаті Франції і змогли захистити цей титул ще і в 1950. З 1960-тих команда грала досить посередньо і трофеїв не вигравала. Ситуація змінилася в 1988 році, коли Кастр очолив місцевий бізнесмен-фармацевт П'єр Фабр. Уже в 1993 році колектив став триразовим чемпіоном Франції, а в 1995 заграв у фіналі, де, однак, поступився команді з Тулузи.

У сезоні 2012/2013 клуб здобув свій четвертий чемпіонський титул. Команда зайняла лише четверте місце в регулярному сезоні, однак пройшла як в перший раунд плей-офф, так і в півфінал. У підсумковому матчі Кастр обіграв Тулон з рахунком 19:14[1].

Власник клубу, П'єр Фабр помер 20 липня 2013[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Топ 14

  • Чемпіон: 1949, 1950, 1993, 2013
  • Віце-чемпіон: 1995

Кубок Франції

  • Переможець: 1948

Шаленж Ів дю Мануар

  • Друге місце: 1993

Група «Б» чемпіонату Франції

  • Переможець: 1989

Європейський кубок

  • Віце-чемпіон: 1997, 2000

Європейський щит

  • Чемпіон: 2003

Фінальні матчі[ред. | ред. код]

Чемпіонат Франції

Дата Чемпіон Фіналіст Рахунок Стадіон Вболівальники
22 травня 1949 Кастр Стад Монтуа 14:3[3] Стад де Пон Жюмо, Тулуза 23 000
16 квітня 1950 Кастр Рейсінг 92 11:8 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 25 000
5 червня 1993 Кастр Гренобль 14:11 Парк де Пренс, Париж 48 000
6 травня 1995 Тулуза Кастр 31:16 Парк де Пренс, Париж 48 615
1 червня 2013 Кастр Тулон 19:14 Стад де Франс, Сен-Дені 80 033
31 травня 2014 Тулон Кастр 18:10 Стад де Франс, Сен-Дені 80 174

Сезон 2016/17 Топ 14[ред. | ред. код]

2016–17 Топ 14 таблиця watch · edit · discuss
Клуб Розіграних Виграних Нічия Програш Бали за Бали проти Різниця балів Diff. Проби за Проби проти Здобуті бонуси Втрачені бонуси Бали
1 Атлантик Стад Рошель 17 10 3 4 439 313 +126 42 24 5 3 54
2 АСМ Клермон Овернь 17 10 3 4 497 351 +146 52 36 5 2 53
3 Монпельє Еро 17 10 0 7 434 378 +56 38 33 3 3 46
4 Кастр 17 9 1 7 438 347 +91 42 27 3 2 43
5 Тулон 17 8 1 8 408 363 +45 37 35 4 4 42
6 Тулуза 17 9 0 8 348 333 +15 32 24 2 4 42
7 Бордо-Бегль 17 8 1 8 397 388 +9 33 34 1 4 39
8 Сексьйон Палуаз 16 8 0 8 366 395 –29 35 36 1 4 37
9 Брів Коррез 17 8 1 8 366 414 -48 24 37 0 2 36
10 Рейсінг 16 8 1 7 350 349 –1 34 30 2 0 36
11 Стад Франсе 17 7 1 9 397 431 –34 38 39 2 2 34
12 Ліон 16 6 2 8 325 361 –36 24 26 2 3 33
13 Гренобль 16 4 0 13 392 537 –145 37 49 1 6 23
14 Авірон Байонне 16 4 2 10 256 453 –197 18 47 0 0 16

Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейкі в наступному порядку:

  1. Конкурсні бали здобуті під час матчів head-to-head
  2. Різниця балів здобутих під час матчів head-to-head
  3. Різниця спроб здобуття балів під час матчів head-to-head
  4. Різниця балів здобутих під час усіх матчів
  5. Різниця спроб здобуття балів під час усіх матчів
  6. Бали здобуті в усіх матчах
  7. Спроби здобуті в усіх матчах
  8. Менша кількість анульованих матчів
  9. Класифікація в попередньому сезоні Топ 14
Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі.
Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів.
Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів.
Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі.
Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця

Знамениті гравці[ред. | ред. код]

Французькі гравці

Міжнародні гравці

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Castres et " la magie du rugby ". www.republicain-lorrain.fr. 3 червня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 3 червня 2013.
  2. Pierre Fabre, founder of pharmaceutical giant, dies. Agence France Presse. France 24. 20 липня 2013. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 17 серпня 2013.
  3. Перший фінальний матч, розіграний 15 травня 1949 на Стад де Пон Жюмо в Тулузі закінчився з рахунком[[https://web.archive.org/web/20061125061537/http://www.lnr.fr/Client/Menus.asp?CR=16358&CSR=16369&CSSR=16419&Cle=53991 Архівовано 25 листопада 2006 у Wayback Machine.] 3-3 після приділення додаткового часу].

Посилання[ред. | ред. код]