Перейти до вмісту

Каськів Владислав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каськів.
Владислав Каськів
Владислав Каськів
Владислав Каськів
Голова агентства з інвестицій
23 грудня 2010 — 12 березня 2014
НаступникСергій Євтушенко
Народний депутат VI скл.
23 листопада 2007 — 12 лютого 2012
Народився1 грудня 1973(1973-12-01) (51 рік)
Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик
КраїнаУкраїна і СРСР
Alma materУкраїнський державний університет імені Михайла Драгоманова (1997) і НАДУ при Президентові України (2010)
Політична партіяГромадянська партія «Пора»
ДітиМаксим, Христина
 Медіафайли у Вікісховищі

Владисла́в Володи́мирович Ка́ськів (1 грудня 1973(1973-12-01), Мельниця-Подільська, Тернопільська область) — український політик, учасник Помаранчевої революції. Випускник Київського педагогічного університету ім. Драгоманова (2006), Академії державного управління (2007—2010). Народний депутат України 6-го скликання (2007—2012), член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (НУНС).

У 2020 обрався до Закарпатської обласної ради від ОПЗЖ[1]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1990—1991 роках навчався в Малому університеті Державного університету ім. Федьковича (Чернівці). 1991 року вступив на історичний факультет Університету ім. Федьковича. З 2004 року продовжив навчання на історичному факультеті Педагогічного університету ім. Драгоманова, а 2006 року отримав диплом спеціаліста.

2007—2010 р.р. навчався на факультеті вищих керівних кадрів за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» Національної академії державного управління при Президентові України. У лютому 2010 року захистив магістерську роботу на тему «Принципи та етапи реформування у сфері державного управління» та отримав диплом магістра управління суспільним розвитком.

Діяльність

[ред. | ред. код]
  • 1990 рік — позаштатний кореспондент газети «Молодий Буковинець»
  • 1992 — голова Буковинського студентського братства.
  • 1994 рік — член Національного комітету молодіжних організацій.
  • 1993—1994 р.р. — заступник директора голова Фонду розвитку Центрального союзу українського студентства.
  • 1995 рік  — голова організаційного комітету Конгресу молодих реформаторів Центральної та Східної Європи.
  • 1994—1997 р.р. — координатор програм Міжнародного фонду «Відродження».
  • 1997 рік — організатор Школи молодих політиків.
  • 1997—1999 р.р. — голова Центру розвитку комунікацій.
  • 2000 рік — співзасновник та член правління асоціації «Україна — розвиток через Інтернет».
  • 2000—2001 р.р. — позаштатний радник Міністра економіки України.
  • 2001 рік — член контактної групи Світового банку. 1999—2004 р.р. — координатор коаліції громадських організацій України «Свобода вибору» (понад 256 організацій). З 20 квітня по грудень 2005 року — штатний Радник Президента України.
  • З 2005 року — член Громадянської партії «ПОРА», голова політради.
  • 2005—2009 р.р. член Наглядової Ради Міжнародного центру перспективних досліджень.
  • 13 грудня 2005 року очолив політраду Громадянського блоку «ПОРА» — ПРП.
  • З 27 грудня 2005 року по 9 жовтня 2006 року — позаштатний Радник Президента.
  • Березень 2006 року кандидат у народні депутати України від Громадянського блоку «ПОРА-ПРП», № 3 в списку. На час виборів: голова Політради ГП «Пора».
  • З квітня 2007 року — голова правління Громадської організації «Інститут політичного розвитку».
  • З 23 листопада 2007 року народний депутат України VI скликання, фракція «Наша Україна - Народна самооборона», № 31 в списку.
  • З 27 грудня 2007 року голова підкомітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
  • 2008—2010 рік член колегії Міністерства культури і туризму України.
  • З січня 2009 року член Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
  • 2009—2010 рік Радник Прем'єр-міністра України з питань іноземних інвестицій.
  • З червня 2010 року голова підкомітету з питань інвестицій та розвитку Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.
  • З липня 2010 року позаштатний Радник Міністра палива і енергетики України.
  • З серпня 2010 року голова Робочої групи «Національні проекти» Комітету з економічних реформ при Президентові України. 27 вересня 2010 року увійшов до складу Комітету з економічних реформ. З 21 грудня 2010 року призначений керівником напрямку реформ «Впровадження національних проектів»
  • З 23 грудня 2010 по 15 березня 2014 р.р. був головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України.
  • 25 березня 2016 року Національна поліція України оголосила в розшук колишнього голову Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва[2][3].

1 листопада 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Владислава Каськіва екстрадували з Панами в Україну[4].

Скандали

[ред. | ред. код]

18 серпня 2016 року був затриманий у Панамі[5][6]. 21 серпня 2016 року Генеральна прокуратура України направила запит про екстрадицію в Україну із Панами Владислава Каськіва[7][8].

8 вересня заступник генерального прокурора України Євген Єнін повідомив, що Інтерпол офіційно підтвердив інформацію про затримання Каськіва[9]. 9 вересня суд у Панамі застосував до Владислава Каськіва запобіжний захід у вигляді арешту на 40 діб[10]. 3 жовтня 2016 року заступник генерального прокурора України Євген Єнін повідомив, що Владислав Каськів, затриманий у Панамі, вніс заставу у 600 тисяч доларів і був звільнений[11].

1 листопада 2017 року повернувся в Україну з Панами, написавши заяву про добровільну екстрадицію.[12]

У той же день Печерський районний суд Києва відпустив Каськіва під заставу у розмірі 160 тис. гривень та зобов'язав здати всі закордонні паспорти[13].

Праці

[ред. | ред. код]
  • «Антикорупційні стратегії для країн з перехідною економікою»,
  • методологія «Регіональне антикорупційне опитування» (2001 р.).

[14]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Золота медаль Уряду Словаччини за міжнародний внесок у розвиток демократії (02.2005 р.). Нагорода за досягнення від Фундації Глейтсмана (12.2004 р., США). Пам'ятний знак «Видатному учаснику помаранчевої революції».

Сім'я

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ексглава Держінвестпроєкту Каськів пройшов від ОПЗЖ до Закарпатської облради. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  2. ↑ Підозрюваного у розтратах екс-голову Держнацпроекту Каськіва оголошено в розшук. ukranews.com. Українські новини. 25 березня 2016. Архів оригіналу за 27 березня 2016.
  3. ↑ Каськив объявлен в розыск. Ему повідомлено про підозру за ч.5 ст. 191 та ч.2 ст. 366 КК України. facebook.com. 25 березня 2016.
  4. ↑ Каськіва екстрадували в Україну з Панами. ukranews.com. Українські новини. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  5. ↑ Луценко розповів про затримання Каськіва і підозру Лавриновичу [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.].
  6. ↑ Підозрюваного у розтратах екс-голову Держнацпроекту Каськіва затримано в Панамі. ukranews.com. Українські новини. 18 серпня 2016. Архів оригіналу за 19 серпня 2016.
  7. ↑ Гепрокуратура направила запит про екстрадицію Каськіва з Панами. ukranews.com. Українські новини. 21 серпня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016.
  8. ↑ Каськів попросив політичного притулку в Панамі — ГПУ. bbc.com/ukrainian. BBC Україна. 10 вересня 2016. Архів оригіналу за 11 вересня 2016.
  9. ↑ Інтерпол офіційно підтвердив інформацію про затримання Каськіва. ukranews.com. [Українські новини]. 8 вересня 2016.
  10. ↑ У Панамі Каськава заарештували на 40 діб. ukranews.com. [Українські новини]. 9 вересня 2016.
  11. ↑ Суд в Панамі відпустив Каськіва під заставу у 600 тисяч доларів. ukranews.com. Українські новини. 3 жовтня 2016.
  12. ↑ Портнов стверджує, що Каськів сам прилетів до Києва. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 7 лютого 2022.
  13. ↑ Каськіва відпустили під заставу 160 тис. гривень та зобов'язали здати всі закордонні паспорти. ukranews.com. Українські новини. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 квітня 2018.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ ВАКАР, Галина (5 червня 2008). Тетяна Даниленко народила доньку Владиславові Каськіву (ФОТО). Gazeta.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 лютого 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каськів Владислав Володимирович

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каськів_Владислав_Володимирович&oldid=39615172