Касьянов Володимир Павлович
Володимир Павлович Касьянов | |
---|---|
Дата народження | 12 (25) липня 1883 |
Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 24 листопада 1960 (77 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Востряковський цвинтар ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() ![]() |
Професія | кінорежисер, сценарист, актор |
Кар'єра | 1905—1957 |
Нагороди | |
IMDb | ID 0441053 ![]() |
Володи́мир Па́влович Касья́нов (12 (25) липня 1883, Одеса — 24 листопада 1960, Москва) — радянський кінорежисер, сценарист, актор.
Народився в Одесі в сім'ї військового. Батько — потомок переселенців Нової Сербії, мати — з німецьких колоністів Ґрос-Лібенталь. Навчався музики у свого родича В. П. Нежданова, батька співачки А. В. Нежданової. Акторський шлях почав у Драматичному театрі Спільноти тверезості в Одесі. 1905 року прилучився до трупи П. М. Орленєва, з якою виступав у провінційних театрах Російської імперії, гастролював Європою та США.[1]
По поверненні став зніматися в кіно,[1] дебютував і як сценарист під псевдонімом Віллі Над.[2] 1911 року взявся до режисури.[3] У січні 1912 року вийшов його перший фільм за власним сценарієм — «Мороз по шкірі», у якому він також виконав головну роль.[1]
Діставши визнання завдяки фільмам «Сонька Золота ручка» і «Гумовий хлопчик», Касьянов заявив про «готовність конкурувати з італійцями» і зняв за своїм сценарієм фільм «Смерть богів» (інші назви — «Юліан Відступник», «Загибель богів»). Співпрацюючи з компаніями «Торговельний дім Дранкова», «Торговельний дім Харитонова», «Товариство „Кінотворчість“», «Товариство „Російське діло“», до подій 1917 року встиг поставити близько 25 кінокартин (багато за своїми сценаріями), зокрема один з перших післяреволюційних фільмів.
З ім'ям Касьянова пов'язані перші в Російській імперії спроби субтитрування фільмів.[1][4] Ще 1912 року він запропонував уводити титри не на окремих кадрах, що перебивають дію, а як підписи внизу кадру. Спроби субтитрування він продовжував до появлення звуку в кіно і навіть у пізніший час експериментував з динамічними рухомими титрами.[5]
Після Жовтневого перевороту взяв безпосередню участь у постановці агітаційних фільмів (зокрема «Підпілля» за сценарієм О. Серафимовича), а також кількох фільмів про Громадянську війну.[6]
Від 1938 до 1957 працював у Головкінопрокаті, брав участь в організації майстерні субтитрування фільмокопій.[6]
Помер 24 листопада 1960 року. Похований на Востряковському кладовищі.[7]
- Батько — Прокофій (Павло) Семенович (1851—1918).
- Мати — Варвара Михайлівна Гейнріх (1859—1929).
Був двічі одружений.
- Перша жінка — Анастасія Касьянова, емігрувала з СРСР.
- Друга жінка — Дагмара Вікторівна Касьянова, при народженні Даґмар Вільгеміна Софія Шеблум (1897—1971; швед. Dagmar Vilhelmina Sofia Sjöblom).[8]
Авторське свідоцтво № 96936, видане в лютому 1954 року (пріоритет від 25.12.1952) на винахід способу субтитрування фільмів одним рухомим рядком («рухомі субтитри»).[9][10]
- 1939: Знак «20 років Радянському кіно»;
- 1950: Орден «Знак Пошани» (6 березня 1950) «за видатні заслуги в розвитку радянської кінематографії у зв'язку з 30-річчям».[11]
Як один з найкращих і типових для режисера Касьянова був оцінений фільм «Гумовий хлопчик». «Фільм дуже добре зустріли глядачі різного віку. Він став одним з перших дитячих художніх фільмів» — Р. Соболєв.[4]
- ↑ а б в г Короткий, 2009, с. 181.
- ↑ Разумний, 1975, с. 14.
- ↑ Соболєв, 1961, с. 123.
- ↑ а б Соболєв, 1961, с. 126.
- ↑ Соболєв, 1961, с. 127.
- ↑ а б Енциклопедичний словник, 1987, с. 175.
- ↑ Касьянов Владимир Павлович. Филологический некрополь (рос.). Процитовано 24 жовтня 2024.
- ↑ Dagmar Vilhelmina Sofia Sjöblom Kasyanova. My Heritage (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2023. Процитовано 11 травня 2023.
- ↑ Способ субтитрирования фильмов — SU 96936. База патентов СССР (рос.). Процитовано 24 жовтня 2024.
- ↑ Описание изобретения к авторскому свидетельству (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 6 марта 1950 года «О награждении орденами и медалями работников кинематографии СССР» (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2021. Процитовано 26 березня 2022.
- Короткий В. М. Операторы и режиссёры русского игрового кино. 1897—1921. — Москва : НИИ киноискусства, 2009. — С. 181—184.
- Соболєв Р. П. Люди и фильмы русского дореволюционного кино. — Москва : Искусство, 1961. — С. 122—127.
- Разумний А. Є. У истоков… Воспоминания кинорежиссёра. — Москва : Искусство, 1975. — 144 с. Архівовано з джерела 15 лютого 2021
- Кино. Энциклопедический словарь / Гол. ред. С. І. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. Є. Баскаков, І. В. Вайсфельд та ін. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — 640 с.
- Народились 25 липня
- Народились 1883
- Уродженці Одеси
- Померли 24 листопада
- Померли 1960
- Померли в Москві
- Поховані на Востряковському кладовищі
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Кінорежисери XX століття
- Сценаристи XX століття
- Актори XX століття