Касіян Куницький
| о. Касіян Куницький Куницький Касіян Михайлович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Капелан для українських вояків у австрійській армії | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
| Народження |
1848 | |||||
| Смерть |
22 жовтня 1918 м. Львів | |||||
| Освіта | Віденський університет | |||||
| Служіння в церкві | ||||||
| Титул | папський шамбелян | |||||
| Конфесія | УГКЦ | |||||
| Рукоположення | 1873 | |||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||
| ||||||
Касіян Куницький гербу Боньча[1] (Куницький Касіян Михайлович, псевдонім Михайло Надзбручанин; 1848 — 22 жовтня 1918, Львів) — церковний і громадський діяч, священник УГКЦ, довголітній військовий капелан (фельдкурат-декан[1]) для українських вояків у австрійській армії, літератор, меценат.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у 1848 році в священичій сім'ї о. Михайла Куницького (1822—1882) і його дружини Катерини Студинської. Мав сестру Модесту (29.03.1853[2] — 4.06.1903[3]). Закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію і в 1873 році висвячений на священика. Продовжив навчання у Віденському університеті (1873—1879) на докторантських студіях, проте докторат не закінчив.
З 1879 року — військовий протоієрей і капелан для українських вояків у австрійській армії від Львівської архієпархії. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді. У 1892–1905 роках — військовий капелан у Станиславівській єпархії[4]. У 1905 році знову повернувся до Львова для виконання обов'язків капелана. Почесний радник Львівської митрополичої консисторії (1906—1918)[5].
Підтримував матеріально видавничу діяльність «Просвіти».
Помер 22 жовтня 1918 року в гарнізонному шпиталі ч. 14 у Львові[6]. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54.[7]
Творчість[ред. | ред. код]
Автор літературних творів, опублікував «Спомини з побуту в Боснії в рр. 1879—1882» (газета «Зоря» 1882, ч. 12–24) та «Два Соборы провинціональни греко-католическои церковнои провинціи: Альба-Юлія і Фогараш держаны 1872 і 1882 р.», («Душпастир», 1889, ч. 4, 6, 8, 10).
Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]
- Шамбелян його святості Папи Пія Х[8]
- Золотий хрест заслуги з короною[8][9] (1906)[10]
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898[9]
- Ювілейний хрест[9]
- Пам'ятний хрест 1912/13[9]
- Лицарський хрест ордена Франца Йосифа (1916)[11][12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Вінніпег, 1963. — С. 16.
- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4а, спр. 4870: Метрична книга парафії села Рожиська, арк. 45.
- ↑ Посмертні оповістки. Модеста Куницька [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.] // Руслан, ч. 116 за 24 мая (6 червня) 1903. — С. 4.
- ↑ Kunyc'kyj Kasijan // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 320. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ Kunyc'kyj Kasijan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 233. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ о. Іван Лебедович. Полеві духовники Української Галицької Армії [Архівовано 13 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Вінніпег, 1963. — С. 299.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 306. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ а б Шематизмъ всего клира греко-католицкои митрополичои архіепархіи Львовской на рокъ 1914 [Архівовано 6 лютого 2018 у Wayback Machine.]. — Львовъ 1913. — С. 416.
- ↑ а б в г Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914). — S. 1135.
- ↑ О. Касиян Куницкий // Руслан, Ч. 217 за 3 (16) жовтня 1906. — С. 3.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie 1918. — Wien 1918. — S. 1235. (нім.)
- ↑ Протоєрей о. Кассіян Куницький одержав лицарський хрест ордеру Франц Йосифа. Збруч (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- Пиндус Б. Куницький Касіян Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 329. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Куницький Касіян [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4.
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
- Народились 1848
- Померли 22 жовтня
- Померли 1918
- Нагороджені хрестом «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери лицарського хреста ордена Франца Йосифа
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Нагороджені Пам'ятним хрестом 1912/13
- Священники УГКЦ
- Українські капелани
- Куницькі
- Випускники Львівської духовної семінарії УГКЦ
- Навчалися у Віденському університеті
- Учасники Львівського синоду 1891
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі