Катада ібн Діама
| Катада ібн Діама | |
|---|---|
араб. قتادة بن دعامة بن قتادة بن عزيز السدوسي  | |
| Народився | 680[3] або 681[2] |
| Помер | 736[1] або 735[2] Васит, Ірак ·чума |
| Країна |  Омеядський халіфат |
| Діяльність | мухаддіс, Муфасир |
| Галузь | хадисознавствоd і Тафсір |
| Вчителі | Анас ібн Малик[d], Ata ibn Abi Rabahd, Jābir ibn Zaydd, Ибн Сиринd, Amir al-Sha'bid і Hasan of Basrad |
| Відомі учні | Ayoub al-Sakhtiyanid, Shu'ba Ibn al-Ḥajjājd і Abd al-Rahman al-Awza'id |
| Знання мов | арабська |
| Конфесія | іслам[2] |
Абу аль-Хаттаб Ката́да ібн Діама ас-Садусі аль-Басрі (араб. أبو الخطاب قتادة بن دعامة السدوسي البصري 680–735 або 736, Васіт, Ірак, Омеядський халіфат) — ісламський учений-богослов, табіїн, хадісознавець, тлумач Корану і знавець арабської мови. Учень сподвижника пророка Магомета Анаса ібн Маліка, а також низки інших видатних діячів раннього ісламу (Хасан аль-Басрі, Джабір ібн Зейд й інших). Автор кількох праць про Коран, які не збереглися до наших днів.
Його повне ім'я: Абу-ль-Хаттаб Катада ібн Ді'ама [ібн Катада[4]] ібн 'Азіз [або 'Укаба[5]] ібн 'Амр ібн Рабі'а ібн 'Амр ібн аль-Харіс ібн Садусас-Садусі аль-Басрі (أبو الخطاب قتادة بن دعامة [بن قتادة] بن عزيز [عكابة] بن عمرو بن ربيعة بن عمرو بن الحارث بن سدوس السدوسي البصر)[6].
Народився 60 року хіджри[6][5] (680 рік н. е.), за походженням — араб-бедуїн з племені бакр ібн ваїль[en]. Дитиною прибув до Басри і прожив там все життя. Був учнем сподвижника пророка Магомета Анаса ібн Маліка, а також навчався у Басрі у Хасана аль-Басрі, Ібн Сіріна[7], Джабіра ібн Зейда, в Хіджазі у Саїда ібн аль-Мусаїба, Абу-ль-Алії ар-Ріяхі[ar] та Ата ібн Абу Рабахи. Багато хадисознавців того періоду ставили Катаду вище за інших учнів Хасана аль-Басрі через його надійність і чудову пам'ять[8].
У Басрі сформувалася школа Катади, де під керівництвом навчалися численні учні. Саме його послідовники записували думки вчителя, який був сліпим і не міг робити це самостійно[8].
За повідомленням Ібн Улаї[en], Катада помер в 118 року хіджри[5] (736 р. н. е.). Згідно з Абу Хатімом, він помер на рік раніше, під час епідемії чуми у Васіті 117 року хіджри[9] (735 н. е.).
Серед хадисознавців існує суперечність про ступінь достовірності переказів від Катади ібн Діами. Сумніви про його статус існують з часів Ахмада ібн Ханбали та аль-Хакіма ан-Найсабурі, який вважав, що Катада не зустрічав жодного зі сподвижників Магомета, за винятком Анаса ібн Маліка, який жив у Басрі. Такої ж думки про нього дотримувалися ан-Насаї, Ібн Хаян, ад-Даракутні, ас-Самані, Ібн аль-Асір й Ібн Хаджар аль-Аскаляні. Ба більше, Ібн Хаджар вважав Катаду плідним фабрикатором підроблених хадисів, але робив винятки для деяких переказів від нього[10].
Як розповідав учень Катади Шуба ібн аль-Хаджжадж, він наказував записувати все, що він розповідав по пам'яті, і сердився, коли хтось питав про снада (ланцюг оповідачів) цього переказу. Інший його учень — Хаммад ібн Салама[en] говорив, що Катада став згадувати імена оповідачів хадисів після того, як до Басри прибув Хаммад ібн Абу Сулейман, який використовував такий спосіб передачі хаисів. З цих повідомлень стає зрозуміло, що в той час (до початку II століття хіджри) термінологія хадисів не набула широкого поширення в Басрі, Куфі і навіть у Хіджазі, у тому вигляді, який був пізніше прийнятий як звичайна практика серед хадисознаців[11].
Ще одним приводом для критики Катади ібн Діами стала його позиція щодо передумови (кадар) і ставлення до кадаритів. У працях під загальною назвою «Табакат аль-му'тазилу» («Покоління мутазилітів») його називали провідним кадарицьким богословом. Згідно з цими джерелами, багато його вчителів були прихильниками кадаритів — Амр ібн Дінар, Асім аль-Ахваль, Абдуллах ібн Абу Наджіх, Сулейман ібн Абу Муслім, Абдуллах аль-Маккі аль-Ахваль, Хасан аль- Басрі, Мухаммад ібн, Абу-ль-Асвад ад-Діялі та Тавус ібн Кайсан. До кадаритів зараховували і деяких учнів Катади: Хішама ад-Даствані, Саїда ібн Абу Арубу, Хаммама ібн Ях'ю й інших[12].
Праці Катади, присвячені Корану, не збереглася в повному обсязі до наших днів, але його погляди відомі з двох джерел: «Тафсіра» Абд ар-Раззака ас-Санані (за словами Абу Урви Маамара ібн Рашида) і «Джамі аль-Баяна» ат-Табарасо (ібн Ях'ї, Мухаммада ібн Абд-аль-Ала та аль-Валіда)[13].
Три сторінки з праці Катади про скасовані аяти Корану, датовані 1177 роком, збереглися в Александрії і вийшли друком 1988 року. В ібадитів існує збірка хадісів «Акваль Катада» («Висловлювання Катади»), складений ібадитом Бішром ібн Ганімом (пом. 815 року)[14]. Збірка складалася з семи частин, з яких збереглося лише чотири. Вони, мабуть, були перейняті у Катади його учнем ар-Рабі ібн Хабібом[ar], який є автором найавторитетнішої збірки ібадитів — Муснада ар-Рабі ібн Хабіба.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #102371733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г الزركلي خ. ا. الأعلام: قاموس تراجم لأشهر الرجال والنساء من العرب والمستعربين والمستشرقين — 15 — بيروت: دار العلم للملايين, 2002. — Т. 5. — С. 189.
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ Аль-Хаким аль-Кабир. Китаб аль-асами ва-ль-куна. — 2014. — Т. 3. — С. 616. — ISBN 9789960028637. Архівовано з джерела 26 червня 2021
- ↑ а б в Аз-Захаби. Сияр алам ан-нубала. — Ар-Рисала, 1994. — Т. 5. — С. 270—283. Архівовано з джерела 26 червня 2021 Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «захаби» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б Ибн Халликан. Вафайат аль-айан. — Дар аль-кутуб аль-илмия, 1998. — Т. 3. — С. 512. Архівовано з джерела 26 червня 2021 Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «khallikan» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ KATÂDE b. DİÂME. TDV İslâm Ansiklopedisi (тур.). Процитовано 6 квітня 2025.
- ↑ а б al-Salimi A., 2017, с. 4.
- ↑ Ибн Касир. Катада ибн Диама ас-Садуси // Аль-Бидая ва-н-Нихая = البداية والنهاية.
- ↑ al-Salimi A., 2017, с. 5—6.
- ↑ al-Salimi A., 2017, с. 6—7.
- ↑ al-Salimi A., 2017, с. 7—8.
- ↑ al-Salimi A., 2017, с. 5.
- ↑ Sezgin F. Geschichte des arabischen Schrifttums. — Leiden : Brill, 1967. — С. 586.
- al-Salimi A. Early Islamic Law in Basra in The 2nd/8th Century: Aqwal Qatadah b. Da'amah al-Sadusi. — Brill, 2017. — 528 p. — ISBN 9789004339538. Архівовано з джерела 26 червня 2021
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 134327 · GND: 102371733 · GKG: /g/12175x7l · ISNI: 000000008440458X · J9U: 987007301910605171 · LCCN: n83209476 · SUDOC: 230254810 · VIAF: 35838230 |