Катакомбна культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зразок артефактів катакомбної культури.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Coat of Arms of Ukraine

Катако́мбна культу́ра — археологічна культура епохи ранньої бронзової доби.

Була розповсюджена в 2700–2000 рр. до н. е. у Північному Причорномор'ї (Східна і Південна Україна), Подонні й Нижньому Поволжі, Північному Кавказі. Більшість сучасних істориків вважає племена Катакомбної культури пращурами індоаріїв.[1]

Дослідження[ред.ред. код]

Катакомбну культуру виділив В. О. Городцов на початку XX ст. Після розкопок в районі середньої течії Сіверського Дінця на початку XX століття В. О. Городцовим було виділенно ямну та катакомбну культури. Дані культури свої назви отримали за характерним поховальним обрядом. Дослідженням цих культур, а зокрема вивченням катакомбних старожитностей займалися такі російські науковці як Б. О. Латинін, О. О. Кравцова-Гракова, Т. Б. Попова , Л. С. Клейн, С. Н. Братченко, В. Я. Кияшко, О. В. Кияшко, Ю. П. Матвєєв та ін. Українськими фахівцями з катакомбної проблематики є О. Г. Шапошникова, С. С. Березанська, С. Н. Братченко, М. М. Чередниченко, С. М. Санжаров, Г. М. Тощев, Л. А. Черних та ін. У 1955 році вийшла монографія Т. Б. Попової, присвячена цій культурі. В наш час на території України Катакомбну культуру вивчають І. Ф. Ковальова, С. Ж. Пустовалов, Є. Л. Фещенко та ін.

Походження[ред.ред. код]

Племена Катакомбної культури змінили ямне населення. Більшість дослідників вважають, що катакомбні племена і на Сіверському Дінці і на Подніпров'ї були прийшлими. У наукових колах виникали гострі дискусії з приводу походження катакомбної спільноти. Від часу виокремлення даної культури одразу почали виникати різні гіпотези, щодо її походження. В. О. Городцов висловлювався за Середземноморське коріння катакомбної культури . У 30-х роках набула поширення автохтонна гіпотеза походження даної спільноти . Цієї думки притримувались М. І. Ростовцев, Г. Чайлд, А. П. Круглов, А. П. Подгаєцький, О. О. Кравцова-Гракова, Т. Б. Попова. Частина дослідників притримувалась міграційної гіпотези походження катакомбної спільноти. Так М. І. Артамонов пов'язував походження катакомбної культури з Північним Кавказом . В. О. Фісенко, І. В. Синіцин, У. Є. Ерднієв надавали перевагу Анатолії та Північній Месопотамії . Деякі дослідники вказують на близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Про відсутність генетичного зв'язку ямних і катакомбних племен свідчать значні відмінності у поховальному обряді та характері кераміки.

Змішані ознаки деяких поховань породили іншу гіпотезу про генетичний зв'язок Катакомбної культури і давньоямної культури. Проте наявність так званих «ямних поховань катакомбного типу», на основі яких обґрунтовували свою схему послідовного перетворення ямної культури в катакомбну А. П. Круглов та Г. В. Подгаєцький, була переконливо спростована Л. С. Клейном . Дослідником було доведено, що зазначена категорія пам'яток завдячує своїм існуванням недосконалій техніці польових досліджень. Варто взяти до уваги, що ще сам В. А. Городцов називав ці поховання «случайными» і «сомнительными» . Беручи до уваги тогочасні умови дослідження цих пам'яток, ґрунтовно їх дослідивши, Л. С. Клейн прийшов до висновку та переконливо довів, що дані поховання являють собою катакомби, не виявлені при розкопках і прийняті за ями. Таким чином, один з головних аргументів, що доводив походження катакомбної культури з ямної, був спростований .

Локальні варіанти[ред.ред. код]

Виділяють декілька локальних варіантів Катакомбної культури, які іноді трактуються як окремі культури катакомбної культурно-існоричної спільності. Вони розрізняються, головним чином, за типом кераміки, характером орнаменту на посуді, формами катакомб, деякими особливостями знарядь праці. Серед цих варіантів/культур:

  • донецький
  • дніпро-азовський
  • харківсько-воронезький
  • волго-маницький
  • інгульський

У найчистішому вигляді катакомбна культура має місце на Сіверському Дінці. У Подніпров'ї, Приазов'ї і в Криму відчуваються значні впливи ямної культури, а на Маничі — північнокавказької. Наявність локальних груп свідчить про значну етнографічну строкатість населення цієї культури.

Опис[ред.ред. код]

Для Катакомбної культури характерні родові селища й курганні могильники (поховання у підкурганних катакомбах, у скорченому положенні на боці, посипані червоною фарбою, що символізує вогонь).

Інвентар: глиняний посуд з орнаментом, нанесеним мотузковими штампами (характер візерунків дозволяє включити Катакомбну культуру у більше широке коло шнурової кераміки культури), кам'яного й бронзового знаряддя й зброя, кістяні й бронзові прикраси.

Племена Катакомбної культури займалися скотарством і землеробством, знали металургію міді й бронзи, вели обмін з навколишніми племенами, особливо із племенами Кавказу, а через них були пов'язані з Передньою Азією, Іраном, Єгиптом. У племен Катакомбної культури був батьківський рід, виникли передумови для майнової диференціації (поховання вождів і родових старійшин відрізняються більше багатим інвентарем). До кінця 3- й чверті 2- го тис. до н. е. племена Катакомбної культури були витиснуті з Середньої Волги племенами зрубної культури.

Знахідки[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Залізняк Леонід Львович «Первісна історія України»

Джерела[ред.ред. код]

  • Артамонов М. И. Раскопки курганов в долине р. Маныча в 1937 г. \\С А-- 1949 г
  • Березанская С. С. , Шапошникова О. Г. , Попова Т. Б. Племена катакомбной культуры (Рец.) \\ С А −1957 № 2
  • Винокур І. С., Телегін Д. Я. Археологія України. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 480 с.
  • Клейн Л. С. Просхождение донецкой катакомбной культуры ׃ Автореф. Дис.. к. и. н.—Л.,1968
  • Клейн Л. С. Катакомбные памятники эпохи бронзы и проблема выделения археологических культур // С А — 1962 , № 2
  • Клейн Л. С. Черепа, покрытые смолой, в погребениях эпохи бронзы // С Э — 1961 , № 2
  • Клейн Л. С. О так называемых ямных погребениях катакомбного типа // С А — 1961 , № 2
  • Клейн Л. С. К проверке оснований гипотезы о генетической связи ямной и катакомбной культур // С А ,1970 ,№ 1
  • Кривцова-Гракова О. А. Погребения бронзового века и предскифского времени на Никопольском курганном поле // МИА — 115 ,1962
  • Пустовалов С. Ж. Деякі близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення Північного Причорномор'я . // Археологія −1993 , № 1
  • Шапошникова О. Г. Про пам'ятки часу катакомбної культури в Степовому Придніпров'ї //Археологія,1968-т. ХХІ