Каталіна де Ерасо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каталіна де Ерасо
Catalina de Erauso.jpg
Ім'я при народженні ісп. Catalina Erauso y Pérez de Galarraga[1]
баск. Katalina Erauso Perez de Galarraga
Народилася 1592[2][3][4] або 1585[2]
Сан-Себастьян, Країна Басків, Іспанія
Померла 1650[3][4]
Cotaxtla Municipality[d], Веракрус, Мексика
Громадянство
(підданство)
Іспанія
Діяльність мандрівник-дослідник, військовослужбовець, чернець, письменниця
Володіє мовами іспанська[3]

Каталіна де Ерасо, також відома як La Monja Alférez — «черниця-лейтенант» (1592, Сан-Себастьян, Іспанія — 1650, Котастла, Нова Іспанія) — напівлегендарна жінка-конквістадор.

Каталіна Ерасо народилася в баскській сім'ї. Її батько і брати були солдатами у місті Сан-Себастьян. З чотирьох років вона виховувалася в монастирі домініканців, щоб прийняти постриг, якщо не вийде заміж. Коли їй було п'ятнадцять, вона була жорстоко побита черницями, що спонукало її на рішучий вчинок — вона втекла з монастиря, переодягнувшись у чоловічий одяг. Кілька місяців вона провела в мандрах по Іспанії, ідучи в найми до різних людей під ім'ям Франсиско де Лойола. У Більбао вона записалася юнгою на корабель, який рушав у Новий Світ. Досягнувши міста Консепсьон у Чилі, вона вступила в солдати під ім'ям Алонсо Діас Рамірес де Гусман. У Арауканській війні вона служила під керівництвом кількох капітанів, у тому числі, імовірно, під керівництвом її власного брата, який ніколи цього не дізнався.

Каталіна показала свою відвагу в бою, відбивши іспанський прапор в індіанців, за що була призначена лейтенант-губернатором і залишалася на цій посаді п'ять років. Вона добре володіла зброєю, брала участь у багатьох битвах і дуелях. Серйозне поранення змусило її зізнатися у своїй містифікації єпископу Агустину де Карвахалю. Отримавши від нього прощення, вона сховалася в монастирі.

У 1620 році архієпископ Ліми запросив її до себе. У 1624 році вона приїхала в Іспанію, де вже добре знали про її сміливість. Діставшись до Риму, вона домоглася папської аудієнції і отримала від папи Урбана VIII дозвіл носити чоловічий одяг. Під час свого перебування в Іспанії, вона написала автобіографічну книгу Historia de la monja Alférez, Catalina de Erauso, escrita por ella misma[5]

У 1630 році вона знову повернулася в Нову Іспанію, щоб зайнятися мирними справами — її мули доставляли вантажі до Веракрусу, а сама вона зникла за ім'ям Антоніо де Ерасо. Каталіна де Ерасо померла у Котастлі в 1650 році.

Відомий прижиттєвий портрет Каталіни, написаний Франсіско Пачеко у 1630 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Erauso, Catalina de (1996). Lieutenant Nun: Memoir of a Basque Transvestite in the New World. Boston: Beacon. ISBN 0-8070-7072-6. . Trans. Michele Stepto and Gabriel Stepto.
  • Stepto, Michele (1996). Introduction. У Erauso, Catalina de. Lieutenant Nun: Memoir of a Basque Transvestite in the New World. Boston: Beacon. с. xxv–xliv. ISBN 0-8070-7072-6. . Trans. Michele Stepto and Gabriel Stepto.