Катаревуса
Стаття з серії:
Грецька мова
Катаре́вуса, або кафаре́вуса (грец. καθαρεύουσα — очищена) — архаїчна еллінізована форма грецької мови, створена у XIX столітті за ініціативою Адамантіоса Кораїса (1748—1833). Він намагався знайти «золоту середину» в питанні, що гостро постало після здобуття Грецією незалежності: якій мові бути державною — старогрецькій чи новогрецькій, що формувалася як жива народно-розмовна мова (димотика).
Основою катаревуси є давньогрецьке койне; власне катаревусою ніхто ніколи не говорив — це штучна мова. Консервативні кола намагалися насаджувати її як «чисту» та «істинну» грецьку мову. Відтак у XIX столітті катаревуса стала офіційною літературною мовою. Нею було складено всі офіційні державні та церковні документи. Цей статус катаревуса зберігала до 1976 року, коли після встановлення демократії в країні державною мовою було проголошено димотику. Усі тогочасні грецькі письменники вважали престижним писати твори катаревусою, бо ніби писали їх справжньою давньогрецькою. Хоча різниця між ними насправді досить істотна.
Сучасний вжиток[ред. | ред. код]
Лексикон катаревуси містить здебільшого архаїчні форми слів і зовсім позбавлений багатьох новітніх слів, що були запозичені з турецької, англійської та слов'янських мов. У порівнянні з сучасною димотикою граматика катаревуси складніша. Нині катаревуса залишається штучною формою грецької мови. Вона використовується лише церквою, а у грецькій столиці Афінах видається консервативний журнал «Естія» виключно катаревусою. Її вивчають студенти-філологи грецьких університетів як культурно-історичний феномен.
Катаревуса також значно вплинула на топоніміку: наприклад, у багатьох мовах, зокрема і в українській, вживається «Іракліон» замість «Іракліо», «Уранополіс» замість «Урануполі», зрештою «Афіни» у множині замість «Афіна».
Посилання[ред. | ред. код]
- Катаревуса // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 244. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Катаревуса та димотика [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|